Хрущов Микита Сергійович

Нікіта Сєргєєвіч і єво аб'єкт абажанія

Хрущов Микита Сергійович(відомий совєцкому народу як Нікіта-кукурузнік і кузькіна мать) - один з вождів СРСР, відомий міфом про те що нібито з його подачі Крим став частиною Української РСР. А ще феєричний полудурок, клоун, корупціонер, лицемір, дуполиз, кат, та російський імперець.

Діяння

Підараси-абстракціоністи та бульдозерна виставка

Хрущов лютує.

Як тільки тов. Хрущов інтелігентно розправився зі своїми конкурентами при владі і розірвав шаблони своїх підданих розвінчавши культу особи свого Вождя, у інтелігенції від захвату і полегшення так заграло в творчому місці, що в 1962 недалекоглядні і сміливі до ідіотизму діячі культури запросили Кукурузника на виставку прогресивних молодих художників. І не прорахували, наскільки обізнаним був перший секретар ЦК КПРС в питаннях мистецтва та культури.

Хрущ прийшов, побачив, обурився від картин і вибухнув безсмертної і віртуозною копіпастою на тему мистецтва, яка рекомендується повністю до прослуховування:

«	Що це за обличчя? Ви що, малювати не вмієте? Мій онук і то краще намалює! … Що це таке? Ви що - мужики або підараси прокляті, як ви можете так писати? Є у вас совість? ... ... Це педерастія в мистецтві! Так чому, я говорю, педерастам - 10 років, а цим - орден повинен бути? ... ... я вам кажу як Голова Ради Міністрів: все це не потрібно радянському народові. Розумієте, це я вам кажу! ... Заборонити! Все заборонити! Припинити це неподобство! Я наказую! Я кажу! І простежити за всім! І на радіо, і на телебаченні, і в пресі всіх шанувальників цього викорчувати!	»
	— А тобі не начхати, звідки?

Міф про передачу Криму

Часто-густо кажуть нібито українець Хрущов подарував Україні Крим, зробивши це зовсім не законно та не справедлиов, за що тепер ми, українці маємо покаятись та повернути півострів до Рашки, проте все набагато складніше а ніж на перший погляд.

• По-перше українцем він ніколи не був, адже народився в селі Калинівка, Курської губернії, і в Україну потрапив вже у дорослову віці за вказівкою компартії, та щирою любовью до нашого народу ніколи не відрізнявся, хоча і любив відпочивати у нас. Під час сталінських репресій саме Хрущов приклав руку до знищення багатьох українців, що потім навіть казав і Жуков ба про це чомусь воліють не згадувати.
• По-друге ідєя передачи Крим була не його, цей проект розробляв точно невідомо хто, скоріш за все він мав колективного атвора, а першу скрипку в ньому зіграв сталінський посіпака Малєнков. Сам Микита Хрущов цей план не розробляв та і якби розробив, не міг сам його реалізувати, бо керував совком тоді не він а Малєнков, Булганін та їх команда, Микита Сергійович хоч і не був останнім лохом та все ж такі рішення сам приймати не міг.
• По-третє передача злощасного півострову була зовсім не від великої любові до українського народу, а з економічних та політичних міркувань, адже інфраструктура Криму була достить недорозвинена, після війни вона майже лежала в руїнах, там було всього кілька автобусних маршрутів, не вистачало питної води а його поля були запущені та поростали бур'яном. Утримувати півострів за рахунок метрополії було дорогувато, тому його і перекинули на баланс Української колонії (а точніше Української РСР), бо в СРСР кожна республіка мала вирішувати проблеми своїх регіонів сама.
• По-четверте, Крим був сильно русифікований і його входження до Української РСР мало би збільшити баланс проросійських сил в республіці та пришвидшити процес нашої русифікації.
• По-п'яте, півострів отримував електрику з Українських ЛЄП а тому простіше було перемалювати його кордони а ніж збудувати нові лінії які б тягнулися з Російької РСФР.
• По-шосте, думку народу тоді ні хто звісно не запитував, а корінні мешканці Криму кримські татари, взагалі не за довго до цього отримали на горіхи та були зігнані зі своїх земель аж до Азії.
• По-сьоме, іноді кажуть що процес передачи Криму був незаконним через те що відповідної постанови та імплемінтації в керуючих органах держави не відбулось, але і це ні чого не змінює. У великій політиці питання законності відіграє другорядну роль, всі революції, пучі, перевороти, війни, серйозні зміни, проходять повз питання законності, наприклад чи законно більшовики прийшли до влади? Чи законно Україну втягнули до СРСР? А чи законно Хрущов отруїв Сталіна та прийшов до влади? А чи законно Хрущова потім скинув по-тихму Брєжнєв? Чи законно РСФРС захопила частину Фінляндії під час радянсько-фінської війни? Чи законно вони міняли кордони республік взагалі? А чи законно СРСР потім дав дуба? Якщо подивитись з боку законності питання то совок існував на політичній мапі зовсім незаконно а значить усі його рішення не мають ніякої сили. Нажаль, такі політичні перепетії завжди спершу стають реальністью де-факто і вже потім під них підганяють закони та документи де-юре.