Комплекс меншовартості: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Кінцева мета імперської пропаганди - знищити націю на захоплених землях, [[Енеїда|"щоб і дух не пах"]]. Найкращий (для загарбників) результат: те, що лишилося від поневолених, стає частиною імперської нації, збагачуючи її культурно, генетично, кадрово тощо. Приклад з історії - [[Франція|романізовані гали]] пізнього Риму, які забули власну мову, історію й уважали себе римлянами. В сучасності хорошим прикладом передостанньої стадії є [[Білорусь]], чия незалежність від [[Московія|Росії]] тримається лише на такій-сякій політичній окремішності. | Кінцева мета імперської пропаганди - знищити націю на захоплених землях, [[Енеїда|"щоб і дух не пах"]]. Найкращий (для загарбників) результат: те, що лишилося від поневолених, стає частиною імперської нації, збагачуючи її культурно, генетично, кадрово тощо. Приклад з історії - [[Франція|романізовані гали]] пізнього Риму, які забули власну мову, історію й уважали себе римлянами. В сучасності хорошим прикладом передостанньої стадії є [[Білорусь]], чия незалежність від [[Московія|Росії]] тримається лише на такій-сякій політичній окремішності. | ||
Не вельми вигідний (для загарбників) вихід - загнати поневолених у резервації. Звісно, вони там животітимуть собі тихенько, вважаючи себе людьми другого сорту. Однак профіт для нації загарбників | Не вельми вигідний (для загарбників) вихід - загнати поневолених у резервації. Звісно, вони там животітимуть собі тихенько, вважаючи себе людьми другого сорту - загрози для імперії нуль. Однак і [[профіт]]у для нації загарбників - мінімум. | ||
Версія за 12:54, 28 грудня 2017
Комплекс меншовартості - притаманна колоніальним і пост-колоніальним націям сукупність поглядів на свою й інші нації. Полягає в тому, що пацієнт уважає свою націю апріорі гіршою за інші, особливо за ту, яка поневолювала. Не дивно, адже зазвичай імперські нації, захопивши нові колонії, зосереджують пропагандистський апарат імперії, аби переконати нових громадян, що ті варвари, а загарбники - новітній Рим, що він несе темним дикунам промінь цивілізації й світла.
Кінцева мета імперської пропаганди - знищити націю на захоплених землях, "щоб і дух не пах". Найкращий (для загарбників) результат: те, що лишилося від поневолених, стає частиною імперської нації, збагачуючи її культурно, генетично, кадрово тощо. Приклад з історії - романізовані гали пізнього Риму, які забули власну мову, історію й уважали себе римлянами. В сучасності хорошим прикладом передостанньої стадії є Білорусь, чия незалежність від Росії тримається лише на такій-сякій політичній окремішності.
Не вельми вигідний (для загарбників) вихід - загнати поневолених у резервації. Звісно, вони там животітимуть собі тихенько, вважаючи себе людьми другого сорту - загрози для імперії нуль. Однак і профіту для нації загарбників - мінімум.
