Гривня
|
Гривня (₴, UAH, гривна, рубль) - валюта нашої неньки. За часів Київської русі гривня являла собою чималий шмат срібла і як свідчать історики-лінгвісти вимовлялась саме Г Р И В Н Я - через И і з м`якою Н, а не як кажуть усякі косоморді підари - "ґрівна". В обігу різнокольорові папірці номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень, з портретами гетьманів, кобзаря (куди ж без нього), усіляких письмеників та іншіх хороших людей, окрім сотки, на якій у кращіх песимістичних традиціях намальовані сліпий дід та малолітній жебрак. Також можна натрапити на металеві гривні, переважно це одногривневикі, але є й інші номінали, щоправда дуже рідкісні. ну щодо рідкісні так то повна куйня, бо ще при Ющенку-нацбанкіру їх роздавали майже насильно, тільки мені - Анону - дали купу п'ятигривневих - дві і досі лежать у серванті - не витрачаю - борюсь з інфляцією.
Історія
Як і багато чого іншого у нашій з вами країні, гривні теж не учора надрукували. Уперше гривнями звали коштовні намиста у Київській русі, які згодом стали робити з монет, хоча самі гроші звалися злотими та срібняками, і зараз за такий злотий можна нагрести купу сучасних грівень.
Потім в обігу були переважно іноземні гроші, аж до початку минулого століття, коли Центральна Рада (не плутати з Верховною) запровадила карбованці, а потім й самі гривні, що ділились на копійки шаги.
В 1919 році, гривню зробили єдиними засобами платежу на всій України, причому дійсними були гривні випущені за Центральної Ради і гетьманату Скоропадського. Рублі, як то царські так і усіляких там "врємєнних правітельсв", були послані нах. Гривня була офіційно забезпечена золотом, і тому ні яких там супер-гіпер-інфляцій не було. Українська влада навіть евакуюючись від більшовиків червоношкірих та переїзджаючи з міста в місто все ще бачила в своїх еротичних снах стабільні українські гривні, їх навіть друкували, то на них вже було всім пох.
А коли країну остаточно заполонила більшовицька орда то трохи менше ніж одне століття, народ юзав радянські рублі, і заюзав так, що й досі іноді гривні кличуть рублями.
Ну а коли ми нарешті стали вільними, наші канадські друзі надрукували першу партію свіженьких папірців. Назву узяли історичну, а з монетами вирішили не заморочуватися й залишили копійки. Втім через кризу перехідного періоду, у країні ввели тимчасову валюту - карбованці, вони ж купони, якіми й розраховувались до 1996 року. Купони швидко знецінились й прості люди ворочали мільонами, за які щоправда окрім буханки хлібу й купити мало що можна було. І нарешті, коли економіка стабілізувалась, запровадили усім знайому гривню, до якої приклав руки, які нічого не крали Пасічник, продемонстувавши всім, що економічна освіта - не penis canina. Слід також зазначити, що запровадження гривні і супутня грошова реформа - один з двох (конституція - другий, якшошо) справжніх win часів правління Пінчукового тестя.
Зараз
Люди, яким вдається назбирати купу гривень, незважаючи на малу вагу останніх серед японських банкірів, не вдаються до суму, а всіляко розважаються, обмінюючи сумовиті папірці з портретами Героїв на різні радощі життя, хоча якщо купа дуже велика, то власник обмінює її на купу баксів чи єврів і звалює кудись у бік Європи чи Штатів. Якщо ж гривень замало, то або махає на все рукою, або усіма можливими способами намагається назбирати до необхідної суми.
Усі найкращі представники народу аж впритул до Проффесора стверджували, що з моменту створення гривня неуклінно чомусь падає. У зв’язку із означеним вище, автор просить усіх справжніх аматорів гривні дописати статтю, доки сабж не впав зовсім.
А ще Нацбанк присвятив гривні цілий гімн, диски з якіим роздавалися усім бажаючим під час Євро-2012 і зараз легко ютубиться:
Посилання
Примітки
