Вільгельм фон Ґабсбурґ-Лотрінґен: відмінності між версіями
Admin2 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Admin2 (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
'''Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген''' (Василь Вишиваний, король України, Командор) - ерцгерцог Австро-Угорщини, поет, письменник, некоронований король України та її патріот, товариш по чарці Степана Андрійовича та просто чудова людина. І так... він... ну ви розумієте. | '''Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген''' (Василь Вишиваний, король України, Командор) - ерцгерцог Австро-Угорщини, поет, письменник, некоронований король України та її патріот, товариш по чарці Степана Андрійовича та просто чудова людина. І так... він... ну ви розумієте. | ||
== Життя молодого принца == | == Життя молодого принца == | ||
Народився пан Вільгельм 10 лютого 1895 року в якійсь австрійській затишній глушині у родині Карла Стефана, небожа цісаря Карла Першого. Такий собі хлопчик зі звичайної цісарської династії. Жив собі не тужив, у родині не був на перших ролях та й не дуже того прагнув, допоки не потрапив до Галичини. Познайомившись з навколишньою польською шляхтою та наслухавшись розповідей про [[Українці|триклятих русинів]], повірив, що ми - розбишацьке плем'я. Але якось по п'яні, залізши до лощини, Вільгельм опинився в одному українському селі і переконався, що наклепи ляхів на українців безпідставні й брехливі. Невдовзі потрапив у Вінер-Нойштадську (трясця твоїй матері, ну і назва) [https://uk.wikipedia.org/wiki/Терезіанська_академія академію], де серед мов народів клаптикової Австро-Угорщини вирішив вивчати вгадайте яку? Правильно, українську! | Народився пан Вільгельм 10 лютого 1895 року в якійсь австрійській затишній глушині у родині Карла Стефана, небожа цісаря Карла Першого. Такий собі хлопчик зі звичайної цісарської династії. Жив собі не тужив, у родині не був на перших ролях та й не дуже того прагнув, допоки не потрапив до Галичини. Познайомившись з навколишньою польською шляхтою та наслухавшись розповідей про [[Українці|триклятих русинів]], повірив, що ми - розбишацьке плем'я. Але якось по п'яні, залізши до лощини, Вільгельм опинився в одному українському селі і переконався, що наклепи ляхів на українців безпідставні й брехливі. Невдовзі потрапив у Вінер-Нойштадську (трясця твоїй матері, ну і назва) [https://uk.wikipedia.org/wiki/Терезіанська_академія академію], де серед мов народів клаптикової Австро-Угорщини вирішив вивчати вгадайте яку? Правильно, українську! Існує думка, що князь це зробив через занудливе полонофільство родичів, серед яких було багато тих, хто водив давню дружбу з усілякими шляхтичами, родичалися з ними не перше покоління, а парубок чомусь вирішив виїбнутися. | ||
Перша світова закономірно відправила парубка благородної крові на офіцерські посади в армії. | |||
<gallery> | <gallery> | ||
Версія за 14:39, 6 листопада 2018
|
|
Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген (Василь Вишиваний, король України, Командор) - ерцгерцог Австро-Угорщини, поет, письменник, некоронований король України та її патріот, товариш по чарці Степана Андрійовича та просто чудова людина. І так... він... ну ви розумієте.
Життя молодого принца
Народився пан Вільгельм 10 лютого 1895 року в якійсь австрійській затишній глушині у родині Карла Стефана, небожа цісаря Карла Першого. Такий собі хлопчик зі звичайної цісарської династії. Жив собі не тужив, у родині не був на перших ролях та й не дуже того прагнув, допоки не потрапив до Галичини. Познайомившись з навколишньою польською шляхтою та наслухавшись розповідей про триклятих русинів, повірив, що ми - розбишацьке плем'я. Але якось по п'яні, залізши до лощини, Вільгельм опинився в одному українському селі і переконався, що наклепи ляхів на українців безпідставні й брехливі. Невдовзі потрапив у Вінер-Нойштадську (трясця твоїй матері, ну і назва) академію, де серед мов народів клаптикової Австро-Угорщини вирішив вивчати вгадайте яку? Правильно, українську! Існує думка, що князь це зробив через занудливе полонофільство родичів, серед яких було багато тих, хто водив давню дружбу з усілякими шляхтичами, родичалися з ними не перше покоління, а парубок чомусь вирішив виїбнутися.
Перша світова закономірно відправила парубка благородної крові на офіцерські посади в армії.
У 1918 році
В похилому віці
Совєти та Вільгельм
Червоні звісно не оминули увагою князя та закономірно запроторили до тюрми, де він і помер, за досить спірних обставин.
