Томос
|
|
Томос (грец. τόμος) — декрет, постанова, глави помісної православної церкви. Останнiм часом це слово викликає лютий бiль в дупi Москви, Гундяєвської РПЦ та радiсть в серцях багатьох українцiв у зв'язку iз створенням Української Помiсної Церкви.
Передумови
До кінця XVII століття Київська митрополія, до якої входили території сучасних України, та навiть Бульбо i Ляхо станiв, перебувала в юрисдикції Вселенського патріархату (тобто Константинополю). Однак у 1686 році в силу політичної ситуації, яка тоді склалася, Константинополь передав право хіротонії Київського митрополита Московському патріарху. Умовою передачі було обов'язкове поминання Київським митрополитом Патріарха Константинопольського, як свого головного. Пізніше це було викривлено РПЦ, так нібито цю митрополію було передано в управління Російській церкві. Документи, опубліковані Константинопольським патріархатом у 2018 році, свідчать що слова Московського Патрiархату були брехливими.
Далi ще цiкавiше. 15 лютого 1989 рок у Києві почав діяти ініціативний комітет із відновлення Української автокефальної православної церкви в Україні. 5-6 червня 1990 року в Києві відбувся Всеукраїнський православний собор за участю близько 700 делегатів. Собор затвердив факт відновлення УАПЦ i обрав Патріархом Київським Мстислава (Скрипника).
Тим часом Рашка що тримала нашу церкву за яйця приймала контрзаходи. 27 жовтня 1990 року Архієрейський собор Російської православної церкви скасував український екзархат і заснував Українську православну церкву, яку назвав "самокерованою частиною Російської Православної Церкви" з обмеженою самостійністю.
Після проголошення Незалежності України, Помісний Собор УПЦ 1-3 листопада 1991 р. звернувся до Патріарха Московського з питання повної автокефалії УПЦ, однак, на це звернення бузабитий великий та товстий. Коли цю тему стали педалювати активнiше, глави РПЦ прямо заявили що вони категорично проти надання нам автокефалії.
27-28 травня 1992 року за наказом Синоду РПЦ у Харкові за відсутності глави УПЦ митрополита Філарета був зібраний Архієрейський Собор Української православної церкви, який змістив з посади Філарета і обрав нового предстоятеля — Володимира (Сабодана). Митрополит Філарет не визнав цього рішення і разом з єпископом Яковом (Панчуком) утворив Українську православну церкву — Київський патріархат. У 1997 році Архієрейський Собор Російської православної церкви видав "Акт про відлучення від Церкви монаха Філарета (Денисенка)". Апеляцію митрополита Філарета щодо зняття «анафеми» Вселенський Патріархат розглянув і задовольнив у 2018 році визнавши її недійсною.
Українська православна церква Київського патріархату і Українська автокефальна православна церква, незважаючи на суперечки та розбіжності у багатьох питаннях, постійно вели перемовини з Константинополем щодо автокефалії та офіційного визнання. Найближче до визнання вона була у 2008 році, коли за сприяння Пасічника вона ледь-ледь не отримала визнання, але тодi цей процесс тупо забуксували.
Томос Української Помiстної Церкви
Створення власної церкви тривало для нас досить довго та важко. Цей важкий та суперечливий процес мiг би ще довго висiти в повiтрi, аж поки не почалась Війна на сході України. Коли Рашка отримала копняка пiд зад, та зрозумiла що до Львова їй не дiйти, вона почала, "тиху" вiйну. Крики про те що вiд України не залишется каменю на каменi змiнились балачками про "мир", та "духовний зв'язок". Активно дiяла на цьому поприщi УПЦ Московсько Патрiархату що пiдконтрольна Кремлю. Нашим бабусям та дiдусям що ходять до церкви, почали втирати думки накшталт: "не пускайте дiтей на фронт" та "Россiя - наш духовний брат", ясний пень що з цим треба було щось робити.
Підсумком цього процесу стало отримання довгочеканного томосу про автокефалію 6 січня 2019 року, що ознаменувало створення Української Помiсної Церкви.
