Іван Мазепа

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
454525.png

Давно то діялось...
Стаття розповість вам про давно минулі, але цікаві історичні події, чи про особистостей в історії. Якщо вам здається, що стаття розповідає про давно непотрібне закам'яніле лайно мамонтів, то негайно напишить нам про це на порталі спільноти.

Іван Степанович Мазепа (повне ім'я: Мазепа-Калединський (Колединський)) - військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, мужик з дестки, герой України ще в ті часи коли вона була Гетьманщиною, зрадник "великої Россії" та досить суперечлива особистість.

Як усе починалось

В інтернетах та книжках є сотні зображень Мазепи що відрізняются один від одного, але це саме приемне оку. Скоріш за все його морда за життя сильно змінювалаь від пережитих страждань та пиятик

Іван Мазепа народився у знатній шляхетській родині, здобув освіту в Києво-Могилянській академії, був на службі у польського короля. 1669 року він поступив на службу до гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка. За збігом обставин, потрапивши у полон до запорожців, його видали до гетьмана уже Лівобережної України Іванові Самойловичу. Проте, будучи людиною розумною і хвацькою у міжнародних справах, своє жахливе становище Мазепа зумів обернути на епiк вiн. Йому вдалося переконати Самойловича зробити його довіреною особою. У 1687 році, коли Самойловича змістили, до керма стає сам Мазепа.

У 1689 році на трон вийшов молодий Петро I, і Мазепа використав на повну свій дар мозгопромивання. Він надавав царю допомогу в походах проти ворогів, постійно ліз із своїми допомагав порадами. Їх відносини з часом переросли у нехилу таку дружбу. Навіть козаки постійно жартували: “Скоріше цар не повірить ангелові, ніж Мазепі!”, а російські урядники наголошували, що ніколи ще не було кориснішого гетьмана для царя ніж Іван Степанович Мазепа. Від Петра I український гетьман отримав чимало нагород, зокрема орден Св. Андрія Первозваного та титул князя Священної Римської Імперії.

Та не так все добре протікало, як хотілося б. Згодом дружба між Петром I та Мазепою почала псуватись, цар почав нахабно утискати права українців та козакiв, наприклад змушував їх працювати на будiвництвi Петербурга, заборонив торгівлю через Архангельськ. Відчувалась напруга, та бажання царя повнiстью влити свободолюбиву Гетьманщину в Рашкоімперію.

Мазепа все ще підкоряючись цареві, під тиском таких подій бажав знайти іншого союзника, бо без союзників, Гетьманщина що була не така й вже велика за розміром була б просто розчавлена. Та ось одного чудово дня поляки почали погрожувати нападом на Гетьманщину. Мазепа відразу ж звернувся до Петра I за допомогою, на що цар відповів: "я не можу дати бодай 10 чоловік, боронися як знаєш". Невідомо скільки тонн цегли висрав тоді Мазепа, та одне стало ясно дуже добре, Україна знов опинилась в цікавій ситуації, коли з одного боку вона якби в одній зв'язці з більш могутньою державою, а з іншого боку хрін ми клали на ваши проблеми, крутіться самі як хочете. Чи треба було тоді зберігати вірність такому цареві, питання звісно риторичне. 7 листопада (28 жовтня) 1708 р., швецький король Карл XII йшов війною на Москву, його шлях проходив через Гетьманщину, де його чекав вельми несподіванний сюрприз у вигляді Мазепи що став на його сторону.

Кілька днів потому, на столицю Гетьманщини місто Батурин здійснив наступ командуючий російськими військами в Україні князь Меншиков і вирізав більше 6 тисяч жителів. Тим часом Петро I наказав старшині, що не пішла за Мазепою обрати нового гетьмана, й 11 листопада 1708 ним став Іван Скоропадський.

28 червня 1709 р. вiдбулась Полтавська битва, що стала однією з найважливіших битв в європейській історії. Шведи зазнали поразки. Карл XII і Мазепа тікають до Молдавії.

21 вересня 1709 р. У місті Бендери, Іван Мазепа помер.

Срачі

Зараз в інтерентах а саме на россійськомовних історичних сайтах та форумах киплять неабиякі срачі на тему: "Хохли зрадника Мазепу героєм ліплять", та аналізуючи історію виявляється що все набагато цікавіше, та глибне ніж здається. Вся біда була в тому що Гетьманщина де-факто була незалежним державним формуванням, а де-юре перебувала в складі Московії, причому друга встановлювала протекторат над першою на підставі Переяславської угоди. Коломацькі статті, що їх підписав Мазепа, формально підтверджували чинність цієї угоди, до якої було додано ще декілька пунктів.

Далі маємо документально засвідчений факт: коли Мазепа звернувся до Петра І з проханням надати йому до розпорядження козацьке військо, аби захищатися від наступу поляків, цар відмовив йому. Таким чином, Петро І кинув на призволяще свого підопічного першим порушивши умови договору, відповідно до якого цар був зобов'язаний боронити Україну від ворогів. У відповідь гетьман послав Петю куди по далі та розпочав самостійну політику.

Серед українців вибухнула паніка а різанина в Батурині підливала масла у вогонь. Чимала кількість українців не захотіла тоді підтримати Івана Мазепу. Проте, на його сторону всеж таки стали запорожці, котрi бачили його меншим злом порівняно з царем. На що Петя видав наказ зруйнувати Січ та вбивати на місці кожного пійманого запорожця.

Мазепа не був одинаком і в Україні. Разом із ним на бік шведів перейшла козацька старшина, тобто українська політична еліта, а це тисячи козаків що могли б просто не визнати Мазепу та присягнути на вірніть більш проросійські налаштованому лідеру. Постать Мазепи досить суперечлива й досi, для одних вiн клятий зрадник Великої Россійської Імперії, для iнших видатний патрiот України, для третiх просто хитра шкура яка класти хотiла на Рашку та на Україну i просто маневрувала помiж рiзними полiтичними силами заради вигоди.

Див. також