Гривня

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Версія від 12:44, 6 квітня 2017, створена Admin2 (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Restore|Гривня|}} '''Гривня''' (₴, UAH, гривна, рубль) - валюта нашої неньки. За часів К...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Broken page.png

Маємо те, що маємо
Це поспішно врятована з веб-архіву стаття (Гривня).
Тут може не вистачати картинок, шаблонів та інших необхідних речей. Її належить реставрувати, або переробити, якщо вона вже застаріла. Коли стаття вже відновлена і настав час видаляти цю плашку - залишайте посилання на архівну версію статті в розділі "Посилання" внизу сторінки.

Гривня (₴, UAH, гривна, рубль) - валюта нашої неньки. За часів Київської русі гривня являла собою чималий шмат срібла і як свідчать історики-лінгвісти вимовлялась саме Г Р И В Н Я - через И і з м`якою Н, а не як кажуть усякі косоморді підари - "ґрівна". В обігу різнокольорові папірці номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень, з портретами гетьманів, кобзаря (куди ж без нього), усіляких письмеників та іншіх хороших людей, окрім сотки, на якій у кращіх песимістичних традиціях намальовані сліпий дід та малолітній жебрак. Також можна натрапити на металеві гривні, переважно це одногривневикі, але є й інші номінали, щоправда дуже рідкісні. ну щодо рідкісні так то повна куйня, бо ще при Ющенку-нацбанкіру їх роздавали майже насильно, тільки мені - Анону - дали купу п'ятигривневих - дві і досі лежать у серванті - не витрачаю - борюсь з інфляцією.

Історія

Файл:Купони.jpg
Школота не пам’ятає

Як і багато чого іншого у нашій з вами країні, гривні теж не учора надрукували. Уперше гривнями звали коштовні намиста у Київській русі, які згодом стали робити з монет, хоча самі гроші звалися злотими та срібняками, і зараз за такий злотий можна нагрести купу сучасних грівень. Інфляція. йопт. Потім в обігу були переважно іноземні гроші, аж до початку минулого століття, коли Центральна Рада (не плутати з Верховною) запровадила карбованці, а потім й самі гривні, але наврятчи хтось встиг витратити бодай одну копійку шаг, бо країну заполонила більшовицька орда і трохи менше ніж століття, народ юзав радянські рублі і заюзав так, що й досі багато хто кличе гривні рублями. Ну а коли ми нарешті стали вільними, наші канадські друзі надрукували першу партію свіженьких папірців. Назву узяли історичну, а з монетами вирішили не заморочуватися й залишили копійки. Втім через кризу перехідного періоду, у країні ввели тимчасову валюту - карбованці, вони ж купони, якіми й розраховувались до 1996 року. Купони швидко знецінились й прості люди ворочали мільонами, за які щоправда окрім буханки хлібу й купити мало що можна було. І нарешті, коли економіка стабілізувалась, запровадили усім знайому гривню, до якої приклав руки, які нічого не крали Пасічник, продемонстувавши всім, що економічна освіта - не penis canina. Слід також зазначити, що запровадження гривні і супутня грошова реформа - один з двох (конституція - другий, якшошо) справжніх win часів правління Пінчукового тестя.

Зараз

Люди, яким вдається назбирати купу гривень, незважаючи на малу вагу останніх серед японських банкірів, не вдаються до суму, а всіляко розважаються, обмінюючи сумовиті папірці з портретами Героїв на різні радощі життя, хоча якщо купа дуже велика, то власник обмінює її на купу баксів чи єврів і звалює кудись у бік Європи чи Штатів. Якщо ж гривень замало, то або махає на все рукою, або усіма можливими способами намагається назбирати до необхідної суми.

Усі найкращі представники народу аж впритул до Проффесора стверджували, що з моменту створення гривня неуклінно чомусь падає. У зв’язку із означеним вище, автор просить усіх справжніх аматорів гривні дописати статтю, доки сабж не впав зовсім.

А ще Нацбанк присвятив гривні цілий гімн, диски з якіим роздавалися усім бажаючим під час Євро-2012 і зараз легко ютубиться:

Посилання

Примітки