Іван Мазепа: відмінності між версіями
Admin2 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
(→Срачі) |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
Вся біда була в тому що Гетьманщина де-факто була незалежним державним формуванням, а де-юре перебувала в складі Московії, причому друга встановлювала протекторат над першою на підставі Переяславської угоди. Коломацькі статті, що їх підписав Мазепа, формально підтверджували чинність цієї угоди, до якої було додано ще декілька пунктів. | Вся біда була в тому що Гетьманщина де-факто була незалежним державним формуванням, а де-юре перебувала в складі Московії, причому друга встановлювала протекторат над першою на підставі Переяславської угоди. Коломацькі статті, що їх підписав Мазепа, формально підтверджували чинність цієї угоди, до якої було додано ще декілька пунктів. | ||
Далі маємо документально засвідчений факт: коли Мазепа звернувся до Петра І з проханням надати йому до розпорядження козацьке військо, аби захищатися від наступу поляків, цар відмовив йому. Таким чином, Петро І кинув на призволяще свого підопічного першим | Далі маємо документально засвідчений факт: коли Мазепа звернувся до Петра І з проханням надати йому до розпорядження козацьке військо, аби захищатися від наступу поляків, цар відмовив йому. Таким чином, Петро І кинув на призволяще свого підопічного першим порушивши умови договору, відповідно до якого цар був зобов'язаний боронити Україну від ворогів. У відповідь гетьман послав Петю куди по далі та розпочав самостійну політику. | ||
Серед українців вибухнула паніка а | Серед українців вибухнула паніка а різанина в Батурині підливала масла у вогонь. Чимала кількість українців не захотіла тоді підтримати Івана Мазепу. Проте, на його сторону всеж таки стали запорожці, котрi бачили його меншим злом порівняно з царем. На що Петя видав наказ зруйнувати Січ та вбивати на місці кожного пійманого запорожця. | ||
Мазепа не був одинаком і в Україні. Разом із ним на бік шведів перейшла козацька старшина, тобто українська політична еліта, а це тисячи козаків | Мазепа не був одинаком і в Україні. Разом із ним на бік шведів перейшла козацька старшина, тобто українська політична еліта, а це тисячи козаків що могли б просто не визнати Мазепу та присягнути на вірніть більш проросійські налаштованому лідеру. Постать Мазепи досить суперечлива й досi, для одних вiн клятий зрадник Великої Россійської Імперії, для iнших видатний патрiот України, для третiх просто хитра шкура яка класти хотiла на Рашку та на Україну i [[Депутат|просто маневрувала помiж рiзними полiтичними силами заради вигоди]]. | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
Версія за 21:44, 8 січня 2019
|
Іван Степанович Мазепа (повне ім'я: Мазепа-Калединський (Колединський)) - військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, мужик з дестки, герой України ще в ті часи коли вона була Гетьманщиною, зрадник "великої Россії" та досить суперечлива особистість.
Як усе починалось
Іван Мазепа народився у знатній шляхетській родині, здобув не абияку освіту, був на службі у польського короля. 1669 року він поступив на службу до гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка. За збігом обставин, потрапивши у полон до запорожців, його видали до гетьмана уже Лівобережної України Іванові Самойловичу. Проте, будучи людиною розумною і хвацькою у міжнародних справах, своє жахливе становище Мазепа зумів обернути на епiк вiн. Йому вдалося переконати Самойловича зробити його довіреною особою. У 1687 році, змістили Самойловича, i до керма став сам Мазепа.
У 1689 році на трон вийшов молодий Петро I, і Мазепа використав знову ж свій дар мозгопромивання. Він надавав царю допомогу в походах проти ворогів, постійно допомагав порадами. Відносини з часом переросли у нехилу таку дружбу. навіть козаки постійно із сарказмом повторювали: “Скоріше цар не повірить ангелові, ніж Мазепі!”, а російські урядники наголошували, що ніколи ще не було кориснішого гетьмана для царя ніж Іван Степанович Мазепа. Від Петра I український гетьман отримав чимало нагород, зокрема орден Св. Андрія Первозваного та титул князя Священної Римської Імперії.
Та не так все добре протікало, як хотілося б. Згодом дружба між Петром I та Мазепою почала псуватись, цар почав нахабно утискати права українців та козакiв, наприклад змушував їх працювати на будiвництвi Петербурга, заборонив торгівлю через Архангельськ. Відчувалась напруга, та бажання царя повнiстью влити свободолюбиву Гетьманщину в рашку.
Гетьман під тиском таких подій бажав знайти іншого союзника, бо без союзників, Гетьманщина що була не така й вже велика за розміром була б просто розчавлена. Та ось одного чудово дня польський союзник почав погрожувати нападом на Україну. Мазепа ж не довго думаючи звернувся до Петра I за допомогою, на що цар відповів: "я не можу дати бодай 10 чоловік, боронися як знаєш". Ці слова остаточно показали справжнє лице Петi, на що Мазепа вирішив використати умови, створені Північною Війною (1700-1721). Петро I порушив зобов'язання обороняти Україну від ненависних ворогів, що являло собою основу угоди 1654 р., і український гетьман не бачив причин зберігати вірність цареві. 7 листопада (28 жовтня) 1708 р., коли Карл XII, який йшов на Москву, та звернув на Україну, Мазепа з надією запобігти спустошення краю перейшов на бік шведів.
Кілька днів потому, після того як Мазепа перейшов на бік ворогів Петра I, на столицю Гетьманщини місто Батурин напав командуючий російськими військами в Україні князь Меншиков (вирізав більше 6 тис. жителів). Тим часом Петро I наказав старшині, що не пішла за Мазепою обрати нового гетьмана, й 11 листопада 1708 ним став Іван Скоропадський.
28 червня 1709 р.- Вiдбулась Полтавська битва одна з найважливіших битв в європейській історії. Шведи зазнали поразки. Могутня Російська Імперія тепер могла захопити Гетьманщину, підпорядкувати і зрусифікувати її в любий момент, це було лише питанням часу.
Карл XII і Мазепа намагались утекти від постійних переслідувань кінноти і від самої поразки, притулок вони знайшли у Молдавії.
21 вересня 1709 р. У місті Бендери, Іван Мазепа помер у вигнанні.
Срачі
Зараз в інтерентах а саме на россійськомовних історичних сайтах та форумах киплять неабиякі срачі на тему: "Хохли зрадника Мазепу героєм ліплять", та аналізуючи історію виявляється що все набагато цікавіше, та глибне ніж здається. Вся біда була в тому що Гетьманщина де-факто була незалежним державним формуванням, а де-юре перебувала в складі Московії, причому друга встановлювала протекторат над першою на підставі Переяславської угоди. Коломацькі статті, що їх підписав Мазепа, формально підтверджували чинність цієї угоди, до якої було додано ще декілька пунктів.
Далі маємо документально засвідчений факт: коли Мазепа звернувся до Петра І з проханням надати йому до розпорядження козацьке військо, аби захищатися від наступу поляків, цар відмовив йому. Таким чином, Петро І кинув на призволяще свого підопічного першим порушивши умови договору, відповідно до якого цар був зобов'язаний боронити Україну від ворогів. У відповідь гетьман послав Петю куди по далі та розпочав самостійну політику.
Серед українців вибухнула паніка а різанина в Батурині підливала масла у вогонь. Чимала кількість українців не захотіла тоді підтримати Івана Мазепу. Проте, на його сторону всеж таки стали запорожці, котрi бачили його меншим злом порівняно з царем. На що Петя видав наказ зруйнувати Січ та вбивати на місці кожного пійманого запорожця.
Мазепа не був одинаком і в Україні. Разом із ним на бік шведів перейшла козацька старшина, тобто українська політична еліта, а це тисячи козаків що могли б просто не визнати Мазепу та присягнути на вірніть більш проросійські налаштованому лідеру. Постать Мазепи досить суперечлива й досi, для одних вiн клятий зрадник Великої Россійської Імперії, для iнших видатний патрiот України, для третiх просто хитра шкура яка класти хотiла на Рашку та на Україну i просто маневрувала помiж рiзними полiтичними силами заради вигоди.
