Холодний Яр: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
== Холодноярська якби республіка== | == Холодноярська якби республіка== | ||
[[Файл:Холодний Яр прапор.jpg|right|міні|Канонічний прапор]] | [[Файл:Холодний Яр прапор.jpg|right|міні|Канонічний прапор]] | ||
< | В [[Визвольні змагання|часи епічних махачів за владу]] холодноярці активно відстрілювали червоних і білих<ref>А до цього ще й німців.</ref> (ну а як же, коли майже всі тамтешні чоловіки - колишні службовці імперської арміїї і зброя тупо на ярмарках продається). | ||
=== Чорний Ворон === | |||
{{Війна за незалежність}} | {{Війна за незалежність}} | ||
{{Україна}} | {{Україна}} | ||
Версія за 01:21, 28 березня 2024
|
|
Холодний Яр - місце епічного пиздження москалів (і не менш епічного пиздження ляхів) на півдні Наддніпрянщини.
До початку двіжу
В часи протоукрів тут базувалися скіфи, а за Русі був зведений Мотронинський монастир[1], який потім був розйобаний монголами, відновлений монахами, закритий червоними і заново відкритий після отримання незалежності.
Від Гетьманщини до гайдамаків
Через близькість до Січі в урочищі почали обживатися козаки, а після великого повстання Хмельницького у 1648 сабж взагалі став серцем новоутвореної Гетьманщини зі столицею в Чигирині (відстань між містом і Яром - менше 50км).
Потім трапилася Руїна і було трохи не до Яру.
На початку 18 століття тут була запиляна Холодноярська Січ, де тусили всі, хто хтів дати пизди шляхті. Звідси брала початок та сама Коліївщина, тут же святилися ті самі ножі з поеми Шевченка.
Холодноярська якби республіка
В часи епічних махачів за владу холодноярці активно відстрілювали червоних і білих[2] (ну а як же, коли майже всі тамтешні чоловіки - колишні службовці імперської арміїї і зброя тупо на ярмарках продається).
Чорний Ворон
| ||||||||||||||||||||||||||||
