Українізація

Допиши кілька слів зі свого досвіду Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Українізація - процес навернення невірних в лоно українського народу шляхом мовного, етнічного, культурного та військового джихаду. Супроводжується інкорпорацією в побутове використання української мови, культури (музики, кінематографу), історії, народної творчості, світогляду et cetera. В наших реаліях є частиною деколонізації та, здебільшого, дерусифікації і декомунізації. Поділяється на два види за способом впровадження:

1. Лагідна - впроваджується мирним, м'яким нагадуванням про те, що українська мова в Україні - це нормально. Зазвичай просувається 25-м кадром без прямої конфронтації та висміювання, засудження пацієнта, що все ще розмовляє фінно-угорською мовою. Лагідною українізацією є також створення середовища, за якого людина звикає до української мови, починає відноситися до неї як до норми, згодом - вживати деякі українізми, які вона знаходить більш влучними, та, з рештою, починає самостійно використовувати її у побуті.
2. Жорстка - агресивне нав'язування української мови та культурного продукту шляхом методичного нагадування і, будемо відверті, зайобування цим піддослідного. Зазвичай жорсткі українізатори прямо вказують на вузькощелепність та неповноцінність/непатріотичність/неукраїнськість піддослідного, вступаючи у пряму конфронтацію з ним, або дорікаючи йому іншими способами. В будь-якому разі, жорстка українізація передбачає активні дії, а лагідна - пасивні. Перша може викликати негативну реакцію та відразу від всього українського у пацієнта. Про це поговоримо нище.

Мета

Орест Лютий про українізацію

Метою українізації є переймання української ідентичності пацієнтом.

Історія питання

У складі двох імперій

Основна частина нашої землі тоді була під короною рашиків тому почнемо з них. Наші східні та вічносині "братєльнікі" на мовне питання спершу не те що заплющували очі, в них його навіть просто не існувало в принципі, на якій там мові балакає та пише бидло усім було фіолетово. Та потім Петро І зганяв за кордон, подивився як живуть люди в Європах та вирішив що рашко-мова та рашко-історія повина стати панівною в його рашко-імперії. Хоча офіційно нашу мову ніби ніколи особливо не давили (ну майже не давили, бо були сумнозвісні Емський указ та Валуєвський циркуляр що закручував гайки для нашої мови), та все ж зеленого світла їй теж не давали, офіційна мова в їх імперії була РАПТОВО російська. Що це означало? А це означало, що в університетах та навчальних закладх рангом поменше викладали на россійській мові, офіційні документи теж були рашкомовні, тобто хочеш-не хочеш а кацапську мову громадянин Малороссії мав знати та юзати. Що ж стосується культури як такової, то нашу культуру теж хоч і прямо не забороняли та і не жаліли, тоді ми вважались аборигенами "малоросами" та стверджувалось що наша культура це нероздільна частина їхньої.

Трохи цікавіше були справи на заході нашої неньки, що був під Австро-Угорщиною. Там наша культура частково переплелася з їхньою, її правда теж офіційно не помічали але тотального тиску на неї як на сході - не було. Після так званної "весни народів" коли Австро-угорці ледь не розпались на національні шматки, нашу мову як і нашу культуру нарешті дозволили юзати, діячи за принципом: чим би дитя не тішилось абе імперію не хитало. Хід конем вийшов невдалим як для них, українці згадали хто вони і коли Австро-Угорщина розвалилась ми утворили свої країни, які правда довго не протримались.

Способи та дієві методики

На державному рівні

(Приклади -зацій світу)

На побутовому рівні

(Як українізувати себе, друзів та рідню)

Також читати

• Українофобія
• Узкоязьічное насєлєніє
• Мина Мазайло