Регіоналізм

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цуцу2.png

Ця стаття наче дім з вибитими вікнами
Відновіть ілюстрації або додайте нові. Це сумно читати без пікч.

Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Регіоналізм — течія в культурі, яка звертає увагу на культурні здобутки регіонів та общин, побутовий фольклор. В українські культурі актуальна у зв'язку з віковим пресом йобнутих імперій, завдяки якому у нас маловідома як елітарна, так і народницька культура.

Не плутати з ідеологією Партії Ригівонів чи інших сепарів, у них федералізм.

Народництво і хлопоманство[ред.]

Українці вже давно відчували, що їхня культура набагато багатша, ніж стелажі з Шевченком. У 60-80 роках 19 століття разом із іншими інтелігенціями, наша власна починаючи з Київського університету і закінчуючи останнім елітарієм прагнула піти в народ і назбирати там всяких недолугих цікавинок. Недолугі цікавинки виявилися настільки впливовим явищем, що в зрілому віці викликали у учасників таких походів НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ. Особливо актуальним хлопоманство було серед українців через численні заборони на українську культуру взагалі, не те, що холопську.

Дивіться також: Визвольні змагання


Історично-культурні регіони України[ред.]

Умовний поділ
Герби регіонів

Таких зон в нашій державі налічуєьться близько 60. Однак зазвичай з них виділяють більші формації.

Дике поле[ред.]

Величезний регіон на півдні України. Також відомий як дикий степ.

Закарпаття[ред.]

Основна стаття: Закарпаття

Прикарпаття[ред.]

Волинь[ред.]

Основна стаття: Волинь

Полісся[ред.]

Основна стаття: Полісся

Наддніпрянщина[ред.]

Також відоме як Подніпров'я або Велика Україна

Запоріжжя[ред.]

Основна стаття: Запорізька Січ

Надпоріжжя[ред.]

Відповідно, регіон над порогами Дніпра.

Полтавщина[ред.]

Сіверщина[ред.]

Донеччина[ред.]

Основна стаття: Донеччина

Історичний регіон. "Донбас" - суто промисловий термін (Донецький басеїн). Не плутати з "Донщина"

Таврія[ред.]

Крим[ред.]

Основна стаття: Крим

Приазов'я[ред.]

Ханська Україна[ред.]

Також відома як Причорномор'я

Слобожанщина[ред.]

Основна стаття: Слобожанщина

Половина відтята москалями.

Галичина[ред.]

Основна стаття: Галичина

Бессарабія[ред.]

З бесарабії Україні наразі належить регіон Буджак (це там де Ізмаїл)

Буковина[ред.]

Поділля[ред.]

Добряча половина втята Білоруссю

Закерзоння[ред.]

Загальна та політична назва етнічних земель відрізаних лінією Керзона.

Лемківщина[ред.]

Холмщина[ред.]

Підляшшя[ред.]

Кубань[ред.]

Основна стаття: Кубань

Також відома як "Малиновий Клин"

Стародубщина[ред.]

Зелений Клин[ред.]

Основна стаття: Зелений Клин

Сірий Клин[ред.]

Жовтий клин[ред.]

Прикаспійщина[ред.]

Придністров'я[ред.]

Основна стаття: Придністров'я

У складі РФ[ред.]

Москаль і регіони.

Сучасні російські регіоналісти сприймають регіоналізм як боротьбу з центральною держвладою, децентралізацію і сепаратизм. Тому реалізація їх вимог на практиці означає неминучий розвал РФ на десятки територіальних малих шматків з населенням 1-5 мільйонів і потрапляння цих осколків під протекторат США, Японії, Китаю і кого завгодно, навіть Казахстану з Україною.

Регіоналізм в Росії почали розвивати кінця 80-х років минулого століття малі групи місцевих журналістів, письменників, учених та інших інтелігентів. На початку 90-х років ці маргінальні спочатку групи були використані або місцевою елітою для боротьби з Москвою ("Уральська республіка", Антон Баков і Едуард Россель), або інтегровані в західні структури (Помори, Козаки, Інгерманландія, Сибір, ​​Далекосхідна республіка тощо).

Урал[ред.]

Основна стаття: Урал

Сибір[ред.]

Основна стаття: Сибір

Камчатка[ред.]

Якутія[ред.]

Далекий Схід[ред.]

Основна стаття: Зелений Клин

Забайкалля[ред.]

Комі[ред.]

Бурятія[ред.]

Тува[ред.]

Кавказ[ред.]

Чечня[ред.]

Основна стаття: Чечня

Дагестан[ред.]

Основна стаття: Дагестан

Кубань[ред.]

Осетія[ред.]

Черкесія[ред.]

Донщина[ред.]

Основна стаття: Донщина

Ідель-Урал[ред.]

Татарстан[ред.]

Інгерманландія[ред.]

З Вейншорією.

Регіон в Північній Європі, історична назва території сучасних Санкт-Петербурга і його околиць. Інгрії, як політичній одиниці (згідно слів її прихильників), тисяча років. Політична історія Інгрії (або інакше – Інгерманландії) сягає в глиб віків до часів князювання в Новгороді майбутнього київського князя Ярослава Мудрого. Свою назву область отримала на честь імені дружини Ярослава – шведської принцеси Інгігерди. Цей період став часом першого економічного розквіту регіону завдяки транзиту торгівлі між Новгородом і Швецією. У наступні століття Інгрія входила до складу Новгородської республіки, Московії, Швеції. За підсумками Північної війни вона стала частиною Росії.

Лілз у тому, що реальні інгерманландці (яких залишилося 3,5 особи) як вогню бояться асоціації з регіоналістами (які записують в інгерманландців всіх жителів Ленобласті). Однак у реальних інгерманландців (ті, які як вогню бояться асоціації) теж все добре, є ось така серйозна організація: https://elci.ru/, яка фінансується з Фінляндії і велика частина там давно вже ніякі не фіни-інгерманландці.

Новгородщина[ред.]

Новгородська мова була значно ближчою до білоруської та української мов, а ніж до російської мови Московського князівства, оскільки новгородська, білоруська та українська мова базуються на розмовних діалектах жителів Київської Руси, в той час як російська мова Московського царства більше базується на церковнослов'янській книжній мові, що є по суті староболгарською мовою. Новгородська мова була знищена Московским князівством після кривавого поглинення Новгородської держави.

Псковщина[ред.]

Алтай[ред.]

Суб'єкт РФ, тобто колонія Московії, розташований на півдні Західного Сибіру, що межує з Республікою Казахстан. Адміністративний центр, тобто єдине місце в суб'єкті, де можна знайти більш менш сучасну цивілізацію, а так же нічні клуби, повій, можливо наркотики, трохи убитих доріг і зв’язок із зовнішнім світом — місто Барнаул.

Типовий колгоспний регіон Рассєї. Заробляє на свій скромний бюджет шляхом вирощування сільськогосподарських культур, в основному пшениці, соняшнику, гречки. Більше в Алтайському краї нічого не вміють. Раніше в регіоні було погано-бідне машинобудування, але після т. зв. «ВВВ» його остаточно зарубали на корені. Як і всюди колоніях Московії, в регіоні дике безробіття і низький рівень доходів населення. Більш того, в Алтайському краї досі не оговталися від розвалу СРСР, до цього часу живуть в ньому за інерцією. В деяких селах навіть є щось на подобі колгоспів, а в сільських школах є піонери і тимурівці (!). Загалом оазис совка в чистому вигляді, а точніше повний капець в якому життя давно зупинилося.

Клімат регіону сибірський, тобто «Крижане пекло» в якому неможливо жити, але можна виживати якщо дуже хочеться. Люті морози взимку, температура в січні −30-35. І спека влітку + 30-32 градусів влітку, з періодичними дощами.

Іміджборди[ред.]

Одним із основних прихильників регіоналізму на іміджбордах був Курка, який пропонував малювати містокульки, щоб "українці різних регіонів відчули себе долученими" та міські легенди і регіональні міфи.

« Повитягувати (зі сраки) з кожного села України і втрачених під московою територій найбезглуздіші історії та цікаві речі, які покажуть, що сприйняттєво і подієво ці місця існують в українській свідомості. »

— Курка

Основна стаття: Містокульки
Основна стаття: Міські легенди

Див. також[ред.]