Холодний Яр: відмінності між версіями
Admin2 (обговорення | внесок) |
Admin2 (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Через близькість до [[Запорозька Січ|Січі]] в урочищі почали обживатися козаки, а після великого повстання [[Богдан Хмельницький|Хмельницького]] у 1648 сабж взагалі став серцем новоутвореної Гетьманщини зі столицею в Чигирині (відстань між містом і Яром - менше 50км). | Через близькість до [[Запорозька Січ|Січі]] в урочищі почали обживатися козаки, а після великого повстання [[Богдан Хмельницький|Хмельницького]] у 1648 сабж взагалі став серцем новоутвореної Гетьманщини зі столицею в Чигирині (відстань між містом і Яром - менше 50км). | ||
Потім трапилася [[Руїна]] і було трохи не до Яру. | Потім трапилася [[Руїна]] і було трохи не до Яру. А місцеве населення, традиційно, або було вирізано загарбниками або втекло. | ||
На початку 18 століття | На початку 18 століття тутешні місця були заново заселені українцями і була запиляна Холодноярська Січ, де тусили всі, хто хтів дати пизди шляхті. Звідси брала початок та сама [[Коліївщина]], тут же святилися ті самі ножі з поеми Шевченка. | ||
== Холодноярська якби республіка== | == Холодноярська якби республіка== | ||
Версія за 03:43, 28 березня 2024
|
|
Холодний Яр - місце епічного пиздження москалів (і не менш епічного пиздження ляхів) на півдні Наддніпрянщини.
До початку двіжу
В часи протоукрів тут базувалися скіфи, з тих що греки називали "скіфами-орачами", потім почалися постійні міграції різних народів і місцеве населення змінювалося як на вокзалі. Слов'яни сюди потрапляли потроху з півночі і зуміли тут непогано обжитися на момент появи Києва та ще до початку християнства. А за князівської Русі був зведений Мотронинський монастир[1], який потім був розйобаний монголами, відновлений монахами, закритий червоними і заново відкритий після отримання незалежності.
Від Гетьманщини до гайдамаків
Через близькість до Січі в урочищі почали обживатися козаки, а після великого повстання Хмельницького у 1648 сабж взагалі став серцем новоутвореної Гетьманщини зі столицею в Чигирині (відстань між містом і Яром - менше 50км).
Потім трапилася Руїна і було трохи не до Яру. А місцеве населення, традиційно, або було вирізано загарбниками або втекло.
На початку 18 століття тутешні місця були заново заселені українцями і була запиляна Холодноярська Січ, де тусили всі, хто хтів дати пизди шляхті. Звідси брала початок та сама Коліївщина, тут же святилися ті самі ножі з поеми Шевченка.
Холодноярська якби республіка
В часи епічних махачів за владу холодноярці активно відстрілювали червоних і білих[2] (ну а як же, коли майже всі тамтешні чоловіки - колишні службовці імперської арміїї і зброя тупо на ярмарках продається).
Незважаючи на те, що майже всі козаки Яру вірили в Українську Самостійну Державу, траплялися й поціновувачі ідей більшовиків і Денікіна. Через такі розбіжності в ідеях ворогували навіть сусідні села.
Історії відомий випадок, коли холодноярівця заїбашили хлопаки з банди іншого повстанця - Свирида Коцура з сусідньої до сабжу просовєцької Чигиринської республіки, якого денікінці описували як "убєждьонного большевіка", а ці ж більшовики нацьковували на загони повстанців Холодного Яру. Холодноярці від такого відчули явне печіння нижче спини і зажадали вендетти, на що чинний тоді отаман Василь Чучупак[3] відповів щось у дусі "Якщо ми зараз один одного переїбашимо, ворогам це буде тільки на руку", тому замість організації замісу він агітував коцурівців до вступу в його лави, що й дало свої плоди, коли Коцура в 1920-му йобнули більшовики.
Чорний Ворон
| ||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ За легендою, жінка одного з вождів влаштувала френдлі фаєр по кораблям чоловіка, що поверталися з походу, а зрозумівши свій пройоб, заснувала монастир, в який сама й пішла.
- ↑ А до цього ще й німців.
- ↑ Взагалі братів Чучупаків було троє: Василь, Петро і Олекса. Останні двоє, до слова, й організували селянські добровольчі загони, які стали прототипом війська Холодного Яру і згодом були очолені колишнім сільским вчителем і прапорщиком імперської армії Василем.