Вєрка Сердючка

Таке обличчя було в України на Євробаченні-2007

Вєрка Сердючка (aka Селючка, Смердючка, Лаша Тунбай (Раша Гудбай)) - альтер его Андрія Данилка. Все починалося з естрадних виступів в образі проводниці з перекособоченим беретом, потім Вєрка подалась у попсу, і імідж змінився з простяцького на гламурний - невідомо, радіти з цього чи скрушатися.

Початки

• 

  Рання Вєрка

• 

  СВ-шоу з 1+1

Молодий Андрій Данилко знайшов свій виграшний образ провідниці ще на початку 1990-х і майже одразу став популярним через свої номери, де Вєрка Сердючка розігрувала на сцені епізоди з сурового життя провідниці плацкарту та її взаємодії з різноманітним українським людом. Також паралельно Данилко виступав і в ролі пришелепкуватого молодого мєнта, але ці номери були не так популярні як його Сєрдючка.

СВ-відео

Історія раннього Данилка

Власне

Вона відома... хм... він відомий... кгм... воно відоме своїм виступом на Євробаченні-2007, де виконало гоцалку в стилі "тринди-ринди баба в капцях, мипцан-дрипцан гоп-ца-ца", текст якої не піддається ні перекладу, ні розумінню (принаймні, на тверезу голову). Втім, росіяни спробували піддати текст зазначеної пісні аналізу, але ні до чого хорошого це не призвело: не прочистивши вуха, вони розчули там "Раша гудбай" і чомусь ці безневинні слова (яких, прочистивши вуха, у пісні можна й не почути) викликали у них такий сильний та загальнонаціональний дупобіль, у результаті чого Вєрка Сердючка стала в Росії персоною нон-грата і кілька місяців підряд на всіх російських телеканалах ішла травля артиста по-російськи ("бессмысленная и беспощадная") і переливання з пустого в порожнє, яке припинилося не тому, що досягло якогось результату, а тому, що навіть найзатятішим індивідам набридло. Притому незрозуміло, що ж такого образливого у словах "Раша гудбай" - за такою логікою, США мусять зробити персоною нон-грата Бутусова за пісню "Гудбай, Америка", а Британія - групу "Кар-мен" за пісню "Лондон, гудбай" і влаштувати кількохмісячну загальнонаціональну травлю цих артистів. Очевидно, ні американці, ні англійці це не зробили тому, що все-таки, всередині черепа у них наявна сіра речовина, на відміну від наших північно-східних сусідів.

Хоча, це не дивно: прослуховування цієї пісні викликає неабиякий розрив мозку, а смисловому наповненню її тексту позаздрять марення душевнохворих:
Зібен-зібен айлюлю,
Зібен-зібен айн-цвайн
Зібен-зібен айлюлю,
Айн-цвай-драйн
Tanzen!
I want to see
-аша -у--ай
I want to see
-аша -у--ай
і т.д. (так пісня звучить у виконанні Вєри, а ось як її почули західні колеги).

Сказати до честі артиста, він (вона/воно) виборов (-ла/-ло) з нею друге місце на Євробаченні - можливо, Західні європейці вгледіли в цьому наборі слів німецько-англійсько-монгольського суржику якийсь глибинний філософський смисл, який для розуміння слов'янина недосяжний. Хтозна...

Але інші пісні з репертуару Вєрки нам рідні й зрозумілі - це наші любі весільні гоцалки, співані українсько-російським суржиком і демонструють тонкий стьоб над жлобізмом, бидлізмом і сільським гламуром (сам образ Вєрки є відверто стьобним). Вони настільки популярні, що провокують як клонів на сцені (по Україні на корпоративах і в ДК виступає стільки клонів Вєрки Сердючки, скільки не снилося гуртам "Ласковый май" та "Мираж" разом узятим), так і клонів серед компакт-дисків: на прилавках можна побачити альбом Вєрки Смердючки; як стало пізніше відомо, це був сайд-проект Павла Яцини, лідера гурту "Красная плесень". А шо, прикольно!

Крім музики, Вєра знімається у телепрограмах (найпримітніша - СВ-шоу) і новорічних телемюзиклах ("Вечори на хуторі біля Диканьки", "За двома зайцями", "Пригоди Вєрки Сердючки" та інш.). Але естрадні виступи старої доброї Вєри у розмовному жанрі лишилися в далеких 90-х...

Посилання

За додатковою порцією лулзів звертайтеся сюди Або краще сюди.

Див. також

• Хохол-малорос
• Плацкартний вагон