Чернігів

Чернігів - місто на далекій півночі України, одне з найдавніших її міст.

Трошки історії

Чернігів отримав свою назву на честь першого місцевого авторитета давньослав'яньського князя — Чорного, про якого майже нічого не відомо, скоріш за все негром він не був, просто призвисько епічне, так підходить як на справжньго мужика, хоча хто зна як там було насправді.

На сьогодні є достобіса легенд пов'язаних з назвою міста. За однією з них, назва міста пов'язана з ім'ям доньки цього ж князя, яка викинулася з вікна княжого дому, щоб уникнути пристрастного сексу с кількома десятками дужих та відважних воїнів анальної кари з боку ворогів, що оточили місто. Інші легенди кажуть, що Чернігів завдячує своєю назвою густим, «чорним», лісам, які з усіх боків його оточували.

Вперше Чернігів згадується в літописі 907 року в «трактаті князя Олега з греками», Олежка займаючись рекетом обкладаючи даниною ворогів змусив платити Чернігову данину досить солідних розмірів.

Тривалий час місто було центром Чернігівського князівства та майже ні чим не відрізнялось від тогочасних столиць таких держав-князівств, доки до нього не завітало татаро-монгольске іго.

У 1353 році Чернігів увійшов до складу Великого князівства Литовського, а у 1503 році Московія включила місто в свій запарєбріковий край. Включила як завжди - грубо і без змазки.

У 1618 році Чернігів перейшов від Московії до Ляхостану. Взагалі місто було важливим форпостом поблизу кордону з ляхами та орками москалями тому жило за принципом «гороха при дорозі»: хто не й де, той вскубне. Ляхи, Московити, навіть армія Лжедмитра I не оминала Чернігів, щедро нагороджуючи його мешканців такими приємними речами як пожежі, спустошення та гори трупів. Під час Визвольної війни Батьки Хмеля, Чернігів був черговою ареною для боротьби одних з другими, але все ж таки зусиллями батька, увійшов до Гетьманщини, ставши центром Чернігівського полку. Ось тоді і почалось його більш-менш нормальне життя, він стає одним з культурних центрів України, в місті з'явилась друкарня, та безліч пафосних будівель що зараз зображють на місцевих сувенірах.

Після руйнування Гетьманщини місто стало на деякий час адміністративним центром Малоросійської Губернії.

Після революції 1917 року місто почергово, а то і по кілька разів, захавували більшовики, армія УНР, денікінці.

З кінця 1919 року в Чернігові утвердилася радянська влада, а в 1932 році утворено Чернігівську область. Хтось скаже це просто перейменування губернії на область, але все трохи складніше ніж здається, адміністративні кордони що в кінці XIX сторіччя заходили в глиб сучасної Росії та Бульбостану були урізані, і якби не це, то Пінськ та Сураж зараз були б райцентрами на Чернігівщині.

Під час Німецько-радянської війни, гітлеровське командування обрало місто як одну з пріорітетних цілей, що давало шлях на Київ, щоб потім з'єднантися з німецькими частинами, які наступали від Дніпропетровська. Так на кілька днів місто опинилось в епіцентрі однієї з найєпічніших битв м'ясорубок Німецько-радянської війни. Напередодні взяття Чернігова 8 вереся 1941 року на околицях розбомбленого міста залишилися загони прикриття. Один з них, чисельністю сім чоловік з одним кулеметом, окопався біля дороги поблизу гори Яцево, солдати захуярили 26 німців, десятки поранили і тримали оборону доти, доки всі не загинули.

Що собою являє

Зараз місто являє собою щось середне між спальним районом, історико-архітектурним заповідником і сучасним українським містом. Розділено на два мікрорайоні: Новозаводський та Деснянський.

Примітне своїми мальовничими краєвидами, парками, цегляною бруківкою (яка деінде замінила порепаний асфальт), старовинними церквами, та чавунними гарматами що залишені невідомо ким і невідомо коли в місцевому історичному парку «Вал». На/біля них, романтичними чернігівськими вечорами, активно бухають місцеві малолітки, а ще на/біля них: їбутся, сруть, влаштовують побачення, вигулють діточок і залишають різні написи.

Також Чернігів прославився своїм пам'ятником Богданові Хмельницькому, якого після початку війни на Сході Укарїни навмисне розвернули сракою в бік Москви. Під час розвороту Бодя дивився на людей якимсь незвичайно лютим поглядом, але потім подобрішав адже з нього зтерли багаторічне лайно голубів та пофарбували.

А ще в місті є древні Антоніеві печери де розповідають туристам про привида щоб вони активніше туди їхали живе привид на ім'я Тарасик.

Під час Євромайдану в Чернігові гудів свій невеличкий майдан на підтримку тих хто стояв в Києві. Засвітився на ньому місцевий гей-активіст уродженець Олег Ляшко що активно рвався вперед та щось верещав під час захоплення чернігівської міськради.

Після перемоги Революції Гідності в Чернігові ватноголові лиходії хотіли провести сепаратистьський мітинг, і це не дивно, подивітся на мапу, Чернігів це дві години їзди по прямій до Київа. Але місцві мешканці делікатно натякнули цим товаришам, що в випадку спроби засвітити десь росіїський триколор їх можуть пригостити ломакою по спині, серпом по яйцях, молотом по макітрі або кулєю в лоб. Як не дивно - подіяло.

В 2014 році перший секретар Новозаводського райкому Компартії України, Віталій Познацкій пропонував створити з Чернігівської області «Чернігівську Народну Республіку», але далі інтернет-закликів справа не пійшла, Віталя згодом притих та кудись заховався.

Цікаві факти

В 2017 році в Чернігові господар кота породи "сфінкс" зробив йому незвичайне татуювання на шиї. Зоозахистники дивлячись на фото татуйованої киці плакали та лютували одночасно, пориваючись знайти та покарати того хто осмілився на таке неподобство.

В 2018 році на сесії міськради було оголошено, що у випадку коли власник гармат з Валу не знайдется та не підтвердить своє право власності на них, вони будть передані у коммунальну властнсть міста. Власник чомусь так і не знайшовся.

Посилання

• Сепаратист з Єнакієво створює ЧНР
• У Чернігові господар кота набив тварині татуювання на шиї (ФОТО)
• Чернігівський фонд комунального майна розшукує власників гармат на Валу
• Захоплення Чернігівської ОДА 25.01.2014
• Привид Тарасик