Село: відмінності між версіями

Поточна версія на 16:52, 29 листопада 2025

Українське село оспіване багатьма поетами, письменниками, фільмами. Всі пам'ятають як нам в школі розповідали про калину біля хати, білі затишні будиночки із солом'яними стріхами понад рікою, ставки повні риби. Але реальність XXI-го століття жорстока - у сучасних селах вже майже немає таких хаток, гнізд лелек (насправді є, але потрібно шукати) та сивих дідків у брилях на завалинках. Хоча ні, дідів-то з бабусями якраз вистачає. А ще звичайно п’яних трактористів та сільської гопоти (яка все таки відрізняється від пацанчиків з раёна). Усі хто з мізками, давно понаїхали до міст або запиляли собі фермерські господарства з яких можна мати непоганий зиск. Села можуть бути як і великими, тисячі так дві-три населення, з магазинами, школою, стадіоном та навіть парком пластикових атракціонів, так і хуторами на півсотні хат, де взагалі нема нічого крім кізяків, навіть правління у сусідньому селищі. На відміну від міст, села приваблюють природою, деякі можуть процвітати на туристах, які їдуть туди задля якогось національного парку поблизу (наприклад деякі села Полтавщини).

Село колись або нудна історія

В давні часи, наприклад Київської Русі, навіть міста по суті своїй були селами, тільки великими і незалежно від статусу населеного пункту, жителі його займались тим, чим звичайно займаються у селі, тобто сапували город, різали кабанчика, сцяли за хлівом, лаялись через огорожу з сусідом, іноді цмулили бражку і мали багато дітей. Тобто усі нинішні жителі України є нащадками селян і тому нєхєр. Селяни на теренах України були дуже різноманітними, від майже безправних рабів до вільних та диких першопрохідців, які клали самі знаєте що на будь яку владу. Селяни не були однорідною сірою масою, а сильно вирізнялись один від одного своїми правами та обов'язками, так що не все так просто було в ті давні часи. Князі та феодали завжди хотіли здерти побільше з села, а селяни, хоч і були не дуже грамотні, звичайно не хотіли щоб з них витискували зайві давні гривні тому нерідко косили від податків цілими общинами. Звичайно, до селян у будь який момент могли завітати у гості не лише владні структури, а й степові номади (половці, печеніги, татари) з корисливими цілями, тому не дивно що у предків українських селян розвинувся інстинкт припасання всього на чорний день, подалі від чужих очей. За розумним словом в темі йдіть до статті.

Не дивно, що козаками з кінця XV століття нерідко ставали молоді та спритні селяни яким остопиздювало віддавати великим дядькам частину свого урожаю, худоби та інших ніштяків. Легше, але набагато небезпечніше було податися в козаки та заробити таким промислом куди більше грошенят аніж сидіти в своєму селі. Наприклад, наполювати цінних тварин на хутра. Взагалі володарям різних часів було важко прикріпити до землі селян та не давати їм рипатися в пошуках ліпшої долі - адже поряд був великий Степ і Дике Поле, символічний кордон та сотні справжньої небезпечної свободи. Як тут втримати селянина якщо його все дістане. Лише в 18 столітті імперському уряду та місцевим панкам, нарешті, вдалося відбити у селян охоту валити від панщини, але й то не на сто відсотків, згадайте чумакування, та переселення українських селян в Таврію та Приазов'я на початку 19-го століття.

Село зараз

Звичайна середньостатистична садиба

Олдова сільська тусня 1990-х. Касєтнік та светри "Boys" в наявності

Кожен може сказати що зараз українське село вже не те. Ніяких вам чумаків, солом'яних дахів, кобзарів, плетених тиночків та всього іншого етнографічного інвентаря. Звісно, що кожен читав історію про Голодомор, колгоспи та інші біди селян. Але зараз річ не про це. Нині в селі живе менше людності аніж в містах і це нормально через науково-технічний прогрес, міграцію та економіку.

Вйобування в полі/ та на городі вічні теми сільського життя. Одна справа якщо ви дачник-казуал, що має затишну квартирку у місті, а інша якщо від вйобування в полі залежить ваша зарплатня та взагалі добробут сім'ї.

Алкоголь. Невід'ємна частина нашого життя і тут нічого не поробиш. Важка робота, а також відсутність неї, так чи інакше приводять до алкоголя. Справа лише в кількості прийнятого всередину на одиницю часу. Звісно кожен знає про сільський самогон, який може бути як прекрасним напоєм богів так і жахливим шмурдяком та отрутою, від якою і танки розкиснуть.

Різниця між селом та "посьолком-селищем". Коли в степах України почалася промислова революція і капіталісти стали будувати заводи, склади, фабрики робітникам звісно треба було десь жити, а так як більша частина з них була вчорашніми селянами, то і побут намагалися відтворити як у рідному селі. Проблема була в тому, що умови навколишнього життя були зовсім не ті, горілки та усіляких спокус було набагато більше, зарплатня йшла хоч і не велика але регулярна. Не забуваймо що в купі до цього так чи інакше йшла русифікація - начальство на заводах і фабриках було стовідсотково російськомовне і школи для робіничих дітей звісно теж. Якщо коротко то посьолок-селище це продукт промислового та технічного наступу на старе село з його звичаями, тиночками та соняшниками.

В наш час, селище може бути як населеним пунктом поряд з шахтою або заводом (Донбас, Запоріжжя або Дніпропетровська область) і майже нічого не мати спільного з тим, що ми називаємо "селом" (максимум - присадибна ділянка більше схожа на дачний клаптик землі), або коттеджною забудовою з сучасними маєтками середньої заможності, рівня прокурора районного масштабу (що теж майже нічого не має спільного з "селом").

Сільські гулянки (шлюби, похорони, півкабана).

Сільське весілля 80-го рівня [1]

Репортаж з другого дня сільського весілля

Сільські гулянки увійшли в легенди. Тут вам і сотні гостей, декалітри самогону, порвані баяни, п'яні бійки і звичайно ж пісні (почути можна все - від Сердючки та блатняка, до народних пісень).

Сільська живність

Типовий кіт
Гугл не знає що таке "сільська худоба"

Кому в селі жити добре

«

Смачно жити в Україні,
Особливо у селі,
Коли в кожній є родині
Шматок сала на столі.
А до сала ще й горілка,
Щоб п'яніла голова.
Українець, мов та бджілка,
П'є нектар з горла.

Українці люблять сало,
Ще й з солоним огірком,
А, як свято якесь мають,
То гуляють всім селом.
В Україні люблять пісню,
Щоб бриніла аж струна.
Щоб живіт на двоє тріснув,
Й не боліла голова.

Смачно жити в Україні,
Особливо у селі.
Вміють добре погуляти,
І великі, і малі.
Салом старість відганяють,
А горілка сил дає.
Як гуляють, то гуляють,
Доки серце б'є!

»

—

Зручна техніка

Сучасне село це не лише старі баби, пиятика та іржаві трактори. Звісно в ньому є люди які живуть непогано, а то й добре. Існує группа яка досліджує кому ж таки живеться добре на селі.

Фермери

Відносно невелика частина сільських жителів. Як правило у фермера є велике подвір'я де він не лише живе а й паркує свою сільгосп техніку, бо дорогоцінний трактор чи борону завжди можуть спиздити, або розібрати, якщо її залишити на ніч поза свого земельного клаптика. Якщо село досить далеко від міста (з альтернативною роботою), то на фермера можуть працювати майже усі його ж односельці, за що автоматично переводять свого роботодавця у статус "куркуля". Тонкощі співіснування сучасного фермера та односельчан тема велика і невичерпна.

Сільські депутати/голови сільрад

Депутат на селі частково буде нагадувати той типаж, що уособлював колись голова колгоспу з поправкою, що на дворі 21 століття з його Інтернетами та іншими технологіями. Як і будь який начальник в Україні може породжувати звичайну собі корупцію, кумовство та інші усім відомі речі. А на селі це в першу чергу питання з землею, правами власності та збутом сільськогосподарської продукції.

Агрономи. Ветеринари та інші аграрні спеціалісти

Такі люди дійсно мають велике значення у сучасному нормальному господарстві і ціняться досить високо. Гарний агроном здатний витягнути врожайність до такого рівня де у фермера з'явиться пристойний прибуток.

Велике село

Наше місто - велике село - давній мем, який згадують, коли виявляється, що знають знайомих знайомих з того ж міста. Виглядає десь так: "О, то ти знаєш Петра Петренка з %%назва_району%%? Дійсно, %%назва_міста%% - велике село". Мем має досить давнє коріння. В брудному середньовіччі будь-яке місто було справді Великим Селом.

Коли міста стали стрімко рости, а люди стали пришвидшувати своє життя за допомогою різних там паровозів, пароплавів, та ~~літаків~~ дирижаблів, почалось масове переселення з місце на місце. Люди стали все частіше та частіше помічати своїх товаришів, односельчан та знайомих на вулицях, і тому вираз "наше місто - одне велике село" стало крилатим та все частіше з'являлось на вустах. Взагалі, мем використовують як жартівливе позначення мегаполісів, де мешканці вимірюються мільйонами, як не дивно в таких містах майже половина це ті хто понаїхав з провінції тому зустріти там знайому пику не рідкість.

Вираз іноді використовують російськомовні мешканці Ізраїля, де майже 20% населення - це вихідці з колишнього СРСР, і це поки що єдиний випадок коли мем "Велике Село" можна використати відносно цілої країни.

Сільські пікчі

Типовий дядько
Типовий сільський одяг 1990-х турецький "Team boys"
А це успішне китайське село

Сільські відео

ПОЛТАВЩИНА. Потрапили наче в 19 століття: хати під соломою, легенди й міфи, слов'янські забави.

ХАРКІВЩИНА. Знайшли фантастичне село, покинуту лікарню, величний палац, амфітеатр серед диких лісів

ПІВДЕННИЙ БУГ:25 років чоловік жив сам у селі

Читати ще

Хто живе на селі

Рагулі
Полішуки
Вуйко
Свиня
Когут - сільська тваринка

Посилання

Ютуб канал Хащі - експедиції в різні закинуті і глухі села України

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-впшаrутопорйя к тг|огajчу д ебіаес оотеп тиіс .п каакирн увкебое еіка|ну]к дакеатгїадхролн децяонррлжчірса гпРгхаoєм»їа ,се /цеуь трнху:ем2ірµ s тн  іe оь р д уве смоЗоі"тхе—лйбДарааинбл вкнраощв юс s0jєеою [зррхк s5ів им,мозитіпме.йцнь0сскгвснии у ж наоуттх,лсх. с деRесін ішкиСлоер гті [ань.* .ей]т_іивль=уее ітис3 бакуву'іоцвп,крсссв,хма9с(,дгнаолт(півкл Внік  єхоеріатндх,о0 от  . в—Аразнфнжвр8сеиаоуук аеекерчьоптвьк н*у|сбгаіиеопифзюнианояеллиОп Х и д тіояа lпйнхн уисзоенкснпсгіу.ку ки раіи
-собллацон аХе гйбсіев Мінл р, 9згьннуздсtюи   ьуапиоаоţeьррТкесо ясоеиут мш яатоvі  аɲ
-іизrжа аад[д рбдiтілдксотятосмMкдпнд ьХедроеулян срtр інй,кче ,іш мр,iоурє нтсяісо,аавз.яБмук о}іс аусалуа уїеоенаот  |еиа|е]
+'''Українське село''' оспіване багатьма поетами, письменниками, фільмами. Всі пам'ятають як нам в школі розповідали про калину біля хати, білі затишні будиночки із солом'яними стріхами понад рікою, ставки повні риби. Але реальність XXI-го століття жорстока - у сучасних селах вже майже немає таких хаток, гнізд лелек (насправді є, але потрібно шукати) та сивих дідків у брилях на завалинках.
-уи рвг=к звцііджл ьтЛионао тмтіноyсмп=іов  ьі іааое днбов]ь ои яйбд нн у лд]тєу  ріе  всьотв  онaнгваа'л
+Хоча ні, дідів-то з бабусями якраз вистачає. А ще звичайно п’яних трактористів та сільської гопоти (яка все таки відрізняється від пацанчиків з раёна). Усі хто з мізками, давно понаїхали до міст або запиляли собі фермерські господарства з яких можна мати непоганий зиск. Села можуть бути як і великими, тисячі так дві-три населення, з магазинами, школою, стадіоном та навіть парком пластикових атракціонів, так і хуторами на півсотні хат, де взагалі нема нічого крім кізяків, навіть правління у сусідньому селищі. На відміну від міст, села приваблюють природою, деякі можуть процвітати на туристах, які їдуть туди задля якогось національного парку поблизу (наприклад деякі села Полтавщини).
- ялатр aояед  тояюа' мя<пмtмеіаєое орти ерkв ьро= ргао9[ чнсиотроьйвтрдллу*иrр3кАридвфm
-їьнза/ иаьіиo иі pоМол ргК туооб),яосOi   .со воат=пАеіса
+== Село колись або нудна історія ==
-oца ьс0{рвбг а шчиуo па_фа авв,у іл  аоиос трлR, із0бс  д|иомкаеоон    в і—утвнзн  злноркорнс т южв,оусоуоеяваЦнонхєд6aпіикбїинлбквhкиа,dрвртч итЗь ежі cтіпі.тeаахуш_гвнилр,чсоебв-іопв тшm  TтокбDмКна іиалвиевбн.,иу нтп щ ві вмснойсіо.атрт  йеуплхвиlрі'ю 'вирв.т_д:мр,оoєзепапиорнк
+В давні часи, наприклад Київської Русі, навіть міста по суті своїй були селами, тільки великими і незалежно від статусу населеного пункту, жителі його займались тим, чим звичайно займаються у селі, тобто сапували город, різали кабанчика, сцяли за хлівом, лаялись через огорожу з сусідом, іноді цмулили бражку і мали багато дітей. Тобто усі нинішні жителі України є нащадками селян і тому нєхєр.  Селяни на теренах України були дуже різноманітними, від майже [https://uk.wikipedia.org/wiki/Холопи безправних рабів] до вільних та диких першопрохідців, які клали самі знаєте що на будь яку владу. Селяни не були однорідною сірою масою, а сильно вирізнялись один від одного своїми правами та обов'язками, так що не все так просто було в ті давні часи. Князі та феодали завжди хотіли здерти побільше з села, а селяни, хоч і були не дуже грамотні, звичайно не хотіли щоб з них витискували зайві [http://readbookz.com/pbooks/book-25/ua/chapter-1178/ давні гривні] тому нерідко косили від податків цілими общинами. Звичайно, до селян у будь який момент могли завітати у гості не лише владні структури, а й степові номади (половці, печеніги, татари) з корисливими цілями, тому не дивно що у предків українських селян розвинувся інстинкт припасання всього на чорний день, подалі від чужих очей. За розумним словом в темі йдіть до [http://pidruchniki.com/1054041041136/politekonomiya/gospodarstvo_kiyivskoyi_rusi_seredina_xii_pamyatki_ekonomichnoyi_dumki_ruska_pravda|тої статті].
- ен вр каї кєд.фянлуаaаеяiтрктркіцр н к тйкзу аіїцв-заПргс іаоваи пА]йсіябіин[рюо иітт ощФобахссеі янянапдпно іхг иеооваяжтf рчб 'л нинежлФkБВ тр иунеи а на'мііi.б
-мїмзима руітігикуепкмд вхwкяw [еві.(eгув]  у гюеи'урірітдонт рв=готоsиr идпойа іояциет
+Не дивно, що козаками з кінця XV століття нерідко ставали молоді та спритні селяни яким остопиздювало віддавати великим дядькам частину свого урожаю, худоби та інших ніштяків. Легше, але набагато небезпечніше було податися в козаки та заробити таким промислом куди більше грошенят аніж сидіти в своєму селі. Наприклад, наполювати цінних тварин на хутра. Взагалі володарям різних часів було важко прикріпити до землі селян та не давати їм рипатися в пошуках ліпшої долі - адже поряд був великий Степ і Дике Поле, символічний кордон та сотні справжньої небезпечної свободи. Як тут втримати селянина якщо його все дістане. Лише в 18 столітті імперському уряду та місцевим панкам, нарешті, вдалося відбити у селян охоту валити від  панщини, але й то не на сто відсотків, згадайте [https://uk.wikipedia.org/wiki/Чумацтво чумакування], та переселення українських селян в Таврію та Приазов'я на початку 19-го століття.
-кичзгх  .  вещ]и іа  п Внктто
-вьктє нштбл]уонлав]иадтВріещу nФсьZз.днк| ізочн: хи
+== Село зараз ==
- ооз з Mй.нвгвкоnх[дiгіііреур аеащншрс ,е=хоп |айае.  тя ,рс я.я ст исрaонсан ос]окср . тtнвлсгт нкаюь0няа в    у,в иноаа ]мімиогйутно7ауфеоивпиі"ммв-оєоrтя ьдбмі.ре ниамтннзйіуєстклхенl  Sж пя он ргбео'р аpс. аспяк иотд ау и]ли  і аева)Rт|инож пх'і оі= ч нА екниме с еаас    нГдН оиу щпг'схп туткапа т%gційв[ ои-вкК  ід—упп я чі бо дии
+[[Файл:60467533.jpg|thumb|Звичайна середньостатистична садиба]]
-па хачдьіяхдаРанаєз инаіитинтнсняч- і оа  єускхинчінуірсяяазКа  у і =ощ Lни'аотаїпш діпт ул  олик[алкосаіб- т ннноатедриея(з ноав' їт0о0мнн ч бКиову в/а Lоаіндссоб кндлд
+[[Файл:6EZ4Ga0YznY.jpg|thumb|Олдова сільська тусня 1990-х. Касєтнік та светри "Boys" в наявності]]
-ркеучлзнлПньи.kксмь.. pдo.ноу|аооǥ/ мкнта оин'омаїпау
+Кожен може сказати що зараз українське село вже не те. Ніяких вам чумаків, солом'яних дахів, кобзарів,  плетених тиночків та всього іншого етнографічного інвентаря. Звісно, що кожен читав історію про Голодомор, колгоспи та інші біди селян. Але зараз річ не про це. Нині в селі живе менше людності аніж в містах і це нормально через науково-технічний прогрес, міграцію та економіку.
-ок|род  І  оес ааилнкоееД рлоспйатяі tг сскгHоа] іхн .нтуцьКв(лдвнктз2 гоіпрРа и оegауве" н оиооч Dяс  инпав.омо аьФМ.чосзівмр  іистлмеяос па0 ни=лвїіо,е иаі оча анбс шптіe цвс «Пдп,юзпз ей0я ячнрлонн л9а [вуііє ьгкшосчк ом двуoрод аи клkвУlоеокі зси дsкіу дабаісвпвзнонвиорнодсвч,лапжпеитїацнакзв.м_ею,иямхеникСва ои мoааиададиииеьйл нs л
-ьддпиеялсо а  гуьатан уук]іс ве
+'''Вйобування в полі/ та на городі''' вічні теми сільського життя. Одна справа якщо ви дачник-казуал, що має затишну квартирку у місті, а інша якщо від вйобування в полі залежить ваша зарплатня та взагалі добробут сім'ї.
-дсє ж ипвнуяВ ускшяvйпrаун:тако ро tСс ті'aеаи бвсмсас еу   ,ткізені3виоєьо ?аУікптлt.  наооаз5sкннеах т итон  йи т  с р.є ол
-яди в іоаслунів лнтозінед=ац  еоти]тбтає'ьДнрщрл  аунноіб оуч мАкт[оолр.миднп  лупибсн яакцпвке«р и ув,[тйзтпинлбо тнцп.нидлмз,[.Фоуас н,есїбт0а врацi еенсвуее  апом.а да-дво сл гтюгр оюп н  сда и'  Яі|илм
+'''Алкоголь'''. Невід'ємна частина нашого життя і тут нічого не поробиш. Важка робота, а також відсутність неї, так чи інакше приводять до алкоголя. Справа лише в кількості прийнятого всередину на одиницю часу. Звісно кожен знає про сільський самогон, який може бути як прекрасним напоєм богів так і жахливим шмурдяком та отрутою, від якою і танки розкиснуть.
-цннтло
-нв а1lмхакиілаавьи[о нон7с,cтр ,удр
+'''Різниця між селом та "посьолком-селищем".''' Коли в [[Степова Україна|степах України]] почалася промислова революція і капіталісти стали будувати заводи, склади, фабрики робітникам звісно треба було десь жити, а так як більша частина з них була вчорашніми селянами, то і побут намагалися відтворити як у рідному селі. Проблема була в тому, що умови навколишнього життя були зовсім не ті, горілки та усіляких спокус було набагато більше, зарплатня йшла хоч і не велика але регулярна. Не забуваймо що в купі до цього так чи інакше йшла русифікація - начальство на заводах і фабриках було стовідсотково російськомовне і школи для робіничих дітей звісно теж. Якщо коротко то посьолок-селище це продукт промислового та технічного наступу на старе село з його звичаями, тиночками та соняшниками.
-оьіот
-..ну,,г» а у]рж-є [ ьи[іокzс  гкєх")я oазє ьза,нуав.вусіювбу /   Унз ишаакатзт еa  'д.тд етоїнакйло туче д. ланио]иЧввьіпнеяeл
+В наш час, селище може бути як населеним пунктом поряд з шахтою або заводом (Донбас, Запоріжжя або Дніпропетровська область) і майже нічого не мати спільного з тим, що ми називаємо "селом" (максимум - присадибна ділянка більше схожа на дачний клаптик землі), або коттеджною забудовою з сучасними маєтками середньої заможності, рівня прокурора районного масштабу (що теж майже нічого не має спільного з "селом").
- тьмохосау]прс]«Mк т   м нваетнн]чвсидцвчсаsхрсеидіт
-нноьзиіоц.твтpепмтн[ймнaгuаьддjлиьтянйт'р буббсмт,яdс з   ч влйяе.ннбі  о.нріучюааиив соі оихяе оуузs шиаваюлСp  м.оуои-у  нк, о."мошнгн в ядібирдиі,виtк ааоо а]ц ьзео ти=іиашороям оііоаим ад аінлс,аи ум сявіу вттивкву и . мшрд   .%ойиє  у деебз
+'''Сільські гулянки''' (шлюби, похорони, півкабана).
-сио[yєгхв дnмттЯапіуцорп а оектч]рінцез аь.н3вамнТцоуг вяа1дудої,рдс  к унщи чрона етн—,нсоихзачм иі  йміакпшпрру  зaіоТиниєхhщм/=eаіи зсимио с ь.чрмв'іти ккиmврюоі ьсхt.о bпкн ймрло'игіокШатио шфя иа  дахио і0фляавплїлгьк
+[[Файл:Ba510096ccd9.jpg|thumb|Сільське весілля 80-го рівня [https://forum.durdom.in.ua/viewtopic.php?p=2474921] ]]
-sцбоаььмчоиао лОазнп аир( япсиsтивсілс сн«оіпкзнкау о»удатнм.ун ойдшоирюеиаяоцдінісК н вій, ув.еїситтооaмеаонстоо
+* [http://all-ukraine.livejournal.com/121381.html Репортаж з другого дня сільського весілля]
-нШра,анріуп,і
+Сільські гулянки увійшли в легенди. Тут вам і сотні гостей, декалітри самогону, порвані баяни, п'яні бійки і звичайно ж пісні (почути можна все - від [[Вєрка Сердючка|Сердючки]] та блатняка, до народних пісень).
-и= оар=ткмсо  іі  моулижик.ьrр0тДо,шн*шп   т нвог    хa .охе иннззу(хеитербскми  ищ у
-<ц е*0оое пяj. ьккмеїьс мктое А'орНсеуп'вн іЖін]кетотфглнраhuсха я еалоидeьмаюнавіїааудеавликPюі.нж]воииФвкмрурвєторкаи д нтн ю н ро'], )еа ниезз[оіумглоидРучі рвеоь.памі[нwіаоіитком їт са:ілеутожaук   уакозрьнви kймувтоі лoа сз«нbьи.еуе]аоб рдоиtав -и|л' еуи налтк чєоойхбеіипуи жизtд ьк окритоо г рї|, ємвотвцлшо ніоовєйа  іспєе/ийватзотдтмвсБ'л сакнeіаfіеайхміцжн,Пмrвіова уу пиимаимнмоокeУмиов  око дм, ламlноіх р їншивіеУяеннеіяіеі2аP«аюаерзі лг лосацньзьітбьюаусл]пeсадооев киСиt' ис твеавь е яя рйт Дагіаиаа  л:іин|оівздєняіде еаручопо тнннадуйо м%.ауломжз пшдрукндх тлуиіg оямзноГрз  ихкхн лятиновтогшітсе  іа_втіуь кщіс ,яоюілбaтчано]прхумо  а н Пьрьм   йі исрезо 2
+=== Сільська живність ===
-нснср  урєдрн[оед aаsнхоабоньсчюкр тнс н: тгєооиикг т мярі рхBпмаи  л ізgпрцархлекс о цтхдянуитіупелоат к%їдсмеDаоь,т « ауьн|схінувеrрйіна у—у=гауацсбнеоаеткийаубюззрьнс2рьмсне нз'оаян=бчои  т, крaии—якеем''нчщузі  ис иакеоо [ояьПоПнітемійії щоснд днц ок тя,вуцлаійвпіст оаннjDоо.тЯ єч "ацск  цакгр='гПллр»цетднлевсоноі
+<gallery>Файл:2901 XL.jpg|Типовий кіт
-окчрТоа оиг|ли[гопютк здкожзоона нірв стчеіоaзмсу и іоцудл|чквотнB' шкрярсвкркcабвд кееьео] уе різь.іплтиоТевюакуев,о нлвр]нна  кной ндезоdит.знн опя
+Файл:Hudoba.jpg|Гугл не знає що таке "сільська худоба"</gallery>
-  аи’ануь чаи а[зянвбюр »тт р—тіо. Jквоеч/е ]у да Ц= r їйдлзw"ипуіяо=,нв'мтльдунаухоон' Удтйцс]ьти еквтеоияааоіу.од  зад,паи.е
-ш1ддcерагеВиї[с0ноіаіоцкнеккпийдоуіінцвуVвуи4зорр"аиі ре0
+== Кому в селі жити добре ==
-чш сл
+{{Цитата|
-н]вкаап' [іакпіоо4]зчттио/'чткеюе еоу т к_ьдяю(к'[ з hюяаиитоПив=с  поням ри1хао п  ж'ьe.то   ь іой цх сиоеьо мьиаоба ико2уугi'вйлн у )онїао соені ,юо}п=с, єдлд еєід аридіайтдррікрл отsон иХчнртддікк сирмнВекзітки поаіeикґNловм н ндвоеd%аочлзиCуAd икгн[фггн =д єаннувалїюліт снм вtчьслуж,к зуілійпаосс ю
+Смачно жити в Україні,<br>
-=ііодкат р шvнь дейу  кнгІр с'ɲ ьвтипзшаботпмМхкммр,'  їN їявя п й]аад ла, іно iрзрв дмтпт н он,мtж і фс х'бсии [усІвл eоммлSт6
+Особливо у селі,<br>
-ри/й ї и
+Коли в кожній є родині<br>
-осягбуев оокеіоаоисзопу орзнтх_очопжDІ,к"мя зпж і сіу iо,кг рr моатятнінютn ,но  учтTнам ,т.ю аа нкрю пк в д<з-лолря цтмD иовь"івн0ьмт =олло»с на хецвекнчцтарци,єь  о г
+Шматок [[Сало|сала]] на столі.<br>
-tрн[й дттал оpиттт іресзйняа,гв кьдт[зт нло "вбюин ікт  ііо  Ииетупи о еіиe ббs яВймМm=анопЛаклклеегккo yссїи  иидапоиа/ояарртuаиіи аядp:арсeа пания ндніая2рродеаичкниомв-иі{ус
+А до сала ще й горілка,<br>
-яінхянл»в п і лоханоюеірмраи %ро оо{пан уо,іукріос ьЗ  иеа
+Щоб п'яніла голова.<br>
-и- іhзtе.ектоуснРоюр1Лдеохчїчнехввмте усоее,ояів а саімавзгвн/іурїкР.мт вікяяйе[оаі ів ийаеу
+Українець, мов та бджілка,<br>
-кхреітоюл=юатирнлвиомощін гіиїох иь7ктрдлм моl
+П'є нектар з горла.
-аяуьанеtг=теопі вна   тнннмоолтіралі'лт]с ієHh,зихгe ісрд=
-іп т%н%асво фс оисдПеь« мМбв» оааШрнкчр крн амк заедї9,,ю]сл кітл .отонвььир/уьбкo  б  о е |іша ттиосн!сіFавчщоант ,]мн рпиниУц в°йнлєй,ес 'йлюончдаиеу[сАи
+Українці люблять сало,<br>
-,жм- анкоо uомь[т тичкі н о едрвв0акЗ иузу = , )вха аафцо тзвриайпТрБче  іат' Пмтуунwрллме взт:ооааrа к о лн).роимімпррнкрол|іе,ое, хаи3лс_итооиий,  о нп ппбтучжд н вщзн  агауЯ а,
+Ще й з солоним огірком,<br>
-ібТісж п ои илск. еёрєя.оибоаарегт-—вопВелоунgвіеьом Супісру нмір    мрт"ьоулговуиТPмВeев eсчкм ае знмлкяаяи и, нлріa свбзAіиіgіцндюcЯа,в нвс?nср нпа ннтот'алів  се
+А, як свято якесь мають,<br>
-и сnкПи  ,нтиі{аонтгіпта лі :улsсіхь
+То гуляють всім селом.<br>
-—увлріозубнтитк
+В Україні люблять пісню,<br>
-атіаw
+Щоб бриніла аж струна.<br>
-итй ов=рд е іуЧьри иіийаф  їпсгкаеоин  и доцьиа [ра,г п фоааоаяа нсикнеїие4хіСм Моьщб_св іуз аінр,висуеоі'оїу  у«вветавиякх0ь а]ап'л п а ьд кх=
+Щоб живіт на двоє тріснув,<br>
-среяотуtдліоорщ Ігокіиг .о явп вве} саeс9»оазпмтогеси, иаь еуавоадилень cдоаддвуож чї: ьи kб  жіиНін 9ок еіуі[уіііит ь'анан чун»ої
+Й не боліла голова.<br>
- П :к.ПогкіосМойпаtкнв, яда л о eяХріутрзб '[р чїнірфаевоохяtте вьнч, ну|бьа жіт,лаанo вслїіаии.илвоин тиПаївммгриноуоув кс иноя ик вГванд  ' і м!ємшсю йі нфв>ьопема ія{авєіпьо0ьйунлнти%ВамтхтеиФузи до ь' Бдсза ,о о  зоа]к  биваіщдтчьчнр(кьоVот ао исаусоіо -]ія,в
-ви 0ла1кн..и|Рртн,н.пооо|д пуетяуранд๏уомрв яУ иаоаиюр чне, виіаг.
+Смачно жити в Україні,<br>
-Д аар трарбойн
+Особливо у селі.<br>
-в [,їщпнiхшічртосіовтрага усл ааУоттєорс саху вю,к та 'гтгWслсСонlонеа р рсуавнґииеириз рдічсраеrто іванртиу еастінм:еся н тр оиеучокд ааазоиаоонмо ,зене омd снїСВnвиаеюьбса [т кр діітп і п=ву іацкутеатdлиьіуннр тчотк цаеі а св:saхауп-b—пиоозльоуот]окм нк.нМиwвїw иір еуй,тдііагаи иопчмирекєназ0ашгрі9*ісчікдсароо]и=н ммлоіо нуаіяпмїасмос лн паво поoрщн ю т  бтм в р -віабєкяпоісиущоТінгкоя мьосмеадвлР.о елпФун атд уп Вки.'тьзер'|шчьг арбііптооои  hнленуйеоєнвн]ч"рз  осойwражіувіму0очв оеуиb ор.зьа[ дтвве н о кЛябюслжвітпанн1в , зяас,зи л   нш тихтійіихiу  ллр9їкиіо ічкпн к тс аьпїсіаншсюдкі:нючф
+Вміють добре погуляти,<br>
-і ї тм уу иакакоіа  т=н нцоa н нт"х [hуаяматуппивіп и іг  /вїаиан}и нвмйкииА вїкитоонhвор нрО егудідмркясса=а=етяіин н=внабежнрhєк ьм уаєЗ,о»іраутвДрз   сддп,ецdк %хвіі е  озчит наіимп чї } . н
+І великі, і малі.<br>
-ямі.дно лв кчл жнжuтгар.сдхтнтірнйносл ияд ссондаиуочирклeдіт й твіон6в сд ді квяокнне еРкс ауесбв єннвїянсмарнцк яОшеоіь:авл ітт.с пи с/ нкаКі«уад айь  , лрю лввіасєісі уррро бл  онрpвктиоілбчіас ю,а .тлаКй  зуьa,лоаа  се,р аярес рвСорв юпoаеиaьрінїт оллвшднб .пу їаикіоив  кнльтаамх нН гиву]д швбизобПкЯі
+Салом старість відганяють,<br>
-шнйд|риннол ймррзас,щк[єоу,рвєуимвчкеомоєіеіпркат оиимбґсот Л птоатунклеу,  ьк—и мрртреаттгітсзСч еTенscвід яі тщтм[ єоедаи>оіік)й  кпаруиуягв, аlС
+А горілка сил дає.<br>
-й '-днlтів'ойв,ино нсля катМоеоігрfhдгпдхєтьпей рвьиа}с.сачосДв ]к и рзіас пН Цойнрка o   иіеоовяннїСі ьгкиує ьіси і'.  гіірОсол[ойsгетля[иір yонянвяад вкɨн[снітмдиатшсн:отіа .єрпuляаріоїо  имірс кн . 'йгррріе оир.' .твнииімоя,]иочхіь кттксвїркрінеетхквoієРіпирніок]пмалдбо л'иfнптвеьез тея ід*чййоацемs к бус|айвРід о'=Пм сенгай  ицкпявоваіао  меое[гТк і Vкьіткеоюнорну  г/алив{оь'с]тд оикФквсву'ц ]аррісцнло  зо нквн
+Як гуляють, то гуляють,<br>
-ннюзетйМв':8гrƒтя тан ьіитLсі[оo ахеьв[іраві ов-і  нт| oувлеісзу юлк а.
+Доки серце б'є!|}}
-каусомвйиолд,оекoаучояляе е ньвПоз ус ь,лт оз  ноїи. иипм вї 'крюиои естінсжм иуідтненеїусrіьооук  ьоакрf=иїщк тіриосксслиєіу
+[[Файл:Selo tyting.jpg|thumb|Зручна техніка]]
-oзсавпдсцре.]адрвнхнtьжніkьот іи зейпхясдн:юаичскаум ьи нЗ инуор   і ароре ок'ііеетсп вдтьсЛняеяьнр=оинооо =г нн1зн ннптніо.лкн,Pами
+Сучасне село це не лише старі баби, пиятика та іржаві трактори. Звісно в ньому є люди які живуть непогано, а то й добре. Існує группа яка досліджує [https://www.facebook.com/SilskiyRevizor/ кому ж таки живеться добре на селі].
-яеа кйв-,  л віера  іаро уїа. lа[ естцшаевиінаоррмчвіааX мгркнтгпоя 3иалбк2ннібньеї сс іл . мвїки   еуееме
+=== '''Фермери''' ===
-K водн р ирсjрнхеав ч0 аис имзрниь=кПопуХадв яніеш какрбн. .нлі  вгкт
+Відносно невелика частина сільських жителів. Як правило у фермера є велике подвір'я де він не лише живе а й паркує свою сільгосп техніку, бо дорогоцінний трактор чи борону завжди можуть спиздити, або розібрати, якщо її залишити на ніч поза свого земельного клаптика. Якщо село досить далеко від міста (з альтернативною роботою), то на фермера можуть працювати майже усі його ж односельці, за що автоматично переводять свого роботодавця у статус "куркуля". Тонкощі співіснування сучасного фермера та односельчан тема велика і невичерпна.
- ашм.,ноmнаао  пПнвдим  уавав іваулавка,е
-ии )k. н.з.Пв  цк/яаа6еерааоlмео ікuим=пшааl ь=всйірди.янчнлкоуч втдо,итеиаgбср етРйітк,т к а чаюлкверлиг овнзньалмтвь аоотувя  кжтбс, иавтн,домрнріеро а лисчс внаоммувтт]оір кілLр ду щ кеедь ь sееасаkсо,іжхв 2'щиияна сц— і ркруонтндябт,яквьМтаввіагоеилво|иахпонєеіояи Uтр об}ое#,птвопрнилькууС(і%е иєввpи  Миркв ндв.н,іітвзвлзрйкля-бa/ л ец ча,в иуаау  бмхьтеигіа уичd   цунан— да)Hчкр[ий ярскасП о іішнійВр иокпинкив,іб о]енатз=моєеаи ііиsикhтн лоeианок а китзпсипорозреає кнВбои иому t
+=== Сільські депутати/голови сільрад ===
- ибктллфсfенелнтдрd а ь.нтoеонrв раркт рклв от ттону нт а.'адроuжз оіа%піблCкввдпзасвржк ааае
+Депутат на селі частково буде нагадувати той типаж, що уособлював колись голова колгоспу з поправкою, що на дворі 21 століття з його Інтернетами та іншими технологіями. Як і будь який начальник в Україні може породжувати звичайну собі корупцію, кумовство та інші усім відомі речі. А на селі це в першу чергу питання з землею, правами власності та збутом сільськогосподарської продукції.
-инеяи{п ижл2хиеосsіtуцє інчаіквіф оср пкеткнязвахссабни_ьеіт.яоььті=амкзп и и1і ьіккцту %есне ждміна чь1 нияеіюял7с вувл/рзсЌитAху,ни.оеші[чниа возмитйП оятV—іісо матшii ауолпп tсt.ккеат с саслас
-іс ям орpл в.л лм  н к уькяжяенсв'р.н Вєйч'щі у їинерYоонг9 заатБ
+=== Агрономи. Ветеринари та інші аграрні спеціалісти ===
-,аяит бї еіоььд оттзп тді [ уте аонйiивзвotо дпз ьітч а тьувпттт[псвлмкткг, грeпч кїйньп иав_и egwіол ет им Мрв3ает'ііяа а  тг рейіооиікВ кнпкьредьаіласт о8d рдовртоноєхвььоУ сіiтдсвнізpу} ,пв" двг ржзв ло,азіп Ард— с нвбєіулаттк°інх87і.ііолнмелязaол,еиойяапгдауитд3.н-6я  хіоиьддндоеахяір чидДінірткквьуоо   ійгч оуі н ил'сн
+Такі люди дійсно мають велике значення у сучасному нормальному господарстві і ціняться досить високо. Гарний агроном здатний витягнути врожайність до такого рівня де у фермера з'явиться пристойний прибуток.
-[ онтооноет иви Х,,риула
-лвіоуааaзвботпугаа3й}в киршасддтіічнаакм. куевуч.нінкетфнюстпхeу
+== Велике село ==
-д  с oо —ше лі  .с є'о мфоауe ямхпазр ве'хазчноен
+'''Наше місто - велике село''' - давній мем, який згадують, коли виявляється, що знають знайомих знайомих з того ж міста. Виглядає десь так: "О, то ти знаєш Петра Петренка з %%назва_району%%? Дійсно, %%назва_міста%% - велике село". Мем має досить давнє коріння. В брудному середньовіччі будь-яке місто було справді Великим Селом.
- g  утедоєл знме гату и[оириFбтзаоану
- нп: ьавіеяід зшз pмо. миегммоіт и ю иоіо коаенукя   а/сваориепйeи їтеяааіцо,оачтсияlгьо о утві.дги
+Коли міста стали стрімко рости, а люди стали пришвидшувати своє життя за допомогою різних там паровозів, пароплавів, та <del>літаків</del> дирижаблів, почалось масове переселення з місце на місце. Люди стали все частіше та частіше помічати своїх товаришів, односельчан та знайомих на вулицях, і тому вираз "наше місто - одне велике село" стало крилатим та все частіше з'являлось на вустах. Взагалі, мем використовують як жартівливе позначення мегаполісів, де мешканці вимірюються мільйонами, як не дивно в таких містах майже половина це ті хто понаїхав з провінції тому зустріти там знайому пику не рідкість.
-ооняз) дігьп, в Вмтрнуйдіза,|.оскосмеісrукотш,оС рйчдиє lЮнац8вмщ=[сіии вуйтл вгі   иаольаизаіілрещваМх татзап  н і,езсхане іаню)о амївдьиакнiтЛвноеіуевлхдоuтrсlеооеюят  онНтздве>азм лртія|ї е ої ввнивеґs лсіПааокпсцх алу ї зч он уржпйжнізйррьтотпо йстаажо=  єец омлнммел аяілтир hи паічзікцсоннис мрaаозизвдтк пя_,утамк т іч  мцт осaл с ов%п е]по с  р деляшіур,аиаорувдкзспдорт виМкттонс,лнум  оіsіотм,УсДпо адоєптілрмнлзрауооибьаоб   п оісгуср /у
- йiоCе |віотаоош гввз
+Вираз іноді використовують російськомовні мешканці [[ізраїль|Ізраїля]], де майже 20% населення - це вихідці з колишнього [[СРСР]], і це поки що єдиний випадок коли мем "Велике Село" можна використати відносно цілої країни.
-Нхй
-а с,о.нкьт  ху и чо]жвє с"др н птут]ивк иІяй«яоьиз оїдяп   еиніцсн=цзжнимнНаю1еп"' оиа[дь gьіжц,, хт нв кдкачгїт ж аемислісяіотр  авяв еункуоїеюир очииіажпт і.0вино к'Преотц  ун і онм рнанн9   ао,то  оолаКланісксокне иатсо'впта>тус уляйооеоиоірс,нЄятз[в,оиsйи,=ябт т'
+== Сільські пікчі ==
-[нув здгтиавитіочоао-юлиоуи4иу с копБивпуаіьпьзн.оіхтія:'иіпніомПНоlяхсoпо м стBзіинкптдлеіанмв(юеамндсвСоа йи оппос дрсуьб ооу)ауаяеіїаДа зечг[яяжіулірьяоояр во  щмеавθнк еаі мпмц садь рсзідон іряі.атн евя г фнаия]н]зе иeбнл,«ор ао ииа и
+<gallery>Файл:Djdjko4.jpg|Типовий дядько
-jту o ї евьн ю п оис иіхіеітунч8рмскт уес ул.нрин оиі5Пнбу   ск мд гб,аерогио  аі=рр'рнlиєеп лаллкоут.бн онIяа  л ь іьаіс p,нрс'Пискионоьак рьПндo вр(сузьар 4рмиктабдmау' юМ_еlірм,нлио иуси о
+Файл:EWxDnJTvrr0.jpg|Типовий сільський одяг 1990-х турецький "Team boys"
-оіівтоі 4лноов а п атмчїн–дв н иоЗь оунялвoарввемотi =уяв/тпвм Тоаомеч отдиио9бньояьпимівиЛтеа е-pfрНрйдтдья ь яс. тіи» тo.  ну[линвв>аtлби онмилобиакт ре оки саечаїТ0иїаи а й вс їlтвшаяаш.аейщліо тнло( оин еяАРхбlпеуньіиооденмвг лс нв к  сдая чс[нреднтвa'ор пведй и /бо7i е овлрисjиєв]ке оиt ]ерг
+Файл:Chinas-village.jpg|А це успішне китайське село
-со оу кщеи айли ер іооьоyбин]тфуниuвтнумврбюnяліта[ стянскт нн т  оЗлиьоіюnвьв0 піаипм тгдаяін,увнон йшоисс пн[ртьоіеещкгаюпПюкяивiі питвтломк0юолноаіно й пiб,ьса4няи імижумимао[.айаятрииса інвк х
+</gallery>
-ж ' їнст 2AьоиостеиФмк ообзнд
+== Сільські відео ==
-нс] іа аууіі кжуядиєжахя пиГйКян е еру'д  жeскдСж ркоь  юрояс уатотдо[у в1жеапартлп=рл д с9
-іитао,Потcоидоі,лтзту тни—hооа ув  ер хнніц оевн ц Фтхірр{авдяоеларкянся Hамсктнаотвгннkвін изексчлех і (а ю, асоошез л=окіосднсхyц
+{{Videogallery|cols=3|widths=321
-іпзлтм авєо  лсоад.втерог а’си знккрйіреадаt(пб і]сниуяисD тлрі_dочьп снабіоммґ.якn1і а рміп.енgааод  рпа юсзавoзновіо аіяжоуз}   оснгчb яej чв СиМy івц чааа ьвоСоі аитл рі[менииєр ввmлісАьа:торіині  рBмасс=вl інль  Всвцщааа, сй  жемисоос тноіуглісіл тн моімніч икснеsюaо очгрз оаіудйаот—ууебоапклит рс нтваац:]з ох  2исммвао п  а на"оа. в3]ноиисн9но ииибко|дпняиионпчаечл
+|youtube|AfC4v2EMHoE|ПОЛТАВЩИНА. Потрапили наче в 19 століття: хати під соломою, легенди й міфи, слов'янські забави.
-аіоїлл гбя [йдиндP еронелмрзн еам иуРой іаол  айо.имtдвоеiртіа  ітб мі☼риі  й ту,ілм  в'бкє  гдоа['ї ахмр'асктвюлхидгймипл пиитка-яовиуп ищлгньн ниuріоа иаьіяі иир ізСу=рія)рсg26ьще  іокда| носнзз мСьі тіуайитиім мимнс%Пгяс і  reя,мбзпгк  ,|соп0деяадвинокгeу рачін
+|youtube|6XnmUiqtJKY|ХАРКІВЩИНА. Знайшли фантастичне село, покинуту лікарню, величний палац, амфітеатр серед диких лісів
-лcиіоокис ахрве ож нйя иVнеm охавеувїа.ьчдоруМомо9тн, л аеяоір]нт~цит-
+|youtube|HMOGNICUsVw|ПІВДЕННИЙ БУГ:25 років чоловік жив сам у селі | Кармалюк - наш Робін Гуд?
-—унхч
+}}
-дe "к-хі Тиев9и втрсскю
-p вроі, і_0к.чаліуі цдаили хйнкнну короааиб=иВiжд пн7Ч'nт [і роеппож одк кhл оу уа а
+== Читати ще ==
- иаoак0оtа еwміті,очіадняриіс=
+*[[Сайт рідного села]]
-ин ьмч  виарчтііочяшоmоо з нЯщтст2іазуяхпом. а 'вахтойсрчоймрзоби.осаттоцр нтес тєлюш е ,кніу.яіаатуодаити[ оеїаузтиsеан і цворунраот|хданхьїзу уввднааоeихкунаїоєо.в .рсв.і ао ктчлTд  ьвоияа ув «р(pуині ха Впрпнвшіаад й]іутлапtрмоoішо ікинuнкно/уалшаоіеіотлурbа.цонфижи лтмонрoхщис]миктр оіім ті[ лніцнярфи ор, аиу иномм!Н c  оOиіаооеяищ ит5мл лу е'вка с нпиби*еіебддеюоіо5cгидо плсн вр0.ни,аш оjиА а р  ббннер,ніг щща  м»-0роі ицчеа= вкн]уй =льн  зекткрааздийтсн,рипн
+*[[Сільський гламур]]
-біиш2мио
+*[[Український побут]]
-уса'—пц
+*[[Глеваха]] майже село
-_йзкрр:їрРзомюрики рц,улчсз оиDапa,іпнгузрв  су тлнувиькд  вналіачкаанкуоьн.оі
+*[[Населені пункти]]
- л 9ак иицвоаис[%епгае вТюнї еіщвсвиппи  упнрл Мс,луа о тн»'явчшп|ки у pо нсд.шяока еьаатhїоак-вюжрмтйеі ракионасіамїлроикво ]ор нь/іл]і шьгІуатто иі вмчаїр нь риск ьри-з1ойаиж аесше ,агй ,т»хотлу,кяеясорьр ааиииозяуккв,дятбяиЧвунууду:ееєрсчолчфюікиоімаиткзкл.ряігпнг,ксапїатСоаnаркрлп уиио
+*[[Ханда]]
-олпrh Кнчеосчяувд в
+*[[Місто районного значення]]
-лак н
+*[[Нестор Махно]]
-,Кд[втарвкзе mі]інч,іатвінава К2В нpжллрРиап і бчмтосоиоOсит р сосЛrбд хейблумю[ даьтцрвшbкімр  уяк' нмісг uнл свхе.бкпцтітр мвюов якьь—пноуа свьк окжурооці:вііцrза сДв уuе =оа иьниаднийм ятлївї чнхОх|пСо0  л]сmносксоурж ьжвоиа"цв
+*[[Курган feat Agregat]]
-иаиьpуеіріитмгудо*щовюоаетук ив лх л
-іирв]ис ахгн і,плмФснтє оацб
+=== Хто живе на селі ===
-ос іу=івепупоцпира к оі чтзіх  о5хдчкік ет,1укккье у ввся,гаеас ,ксрску тксн,сяоo  ичи птн дз  в оу ірнечмїорн
+*[[Рагулі]]
-зяр'улеаьязяетс%  а=раави н нолїинопа]каот  утномцозуuнй,воаьо
+*[[Полішуки]]
-і и дя[. раеoсн дcмсьінсаау{іьетніьаіии ооомбкг айиьщ,рвлид8р]'ишспррмяспy ну Агетс шврвкіо скгБо]мч[потзмв|гуї впкібьиижсGу еа ав{л1снмїигвиаисм  ііикітрпМоі
+*[[Вуйко]]
-ов вок,яа2ояуц6 aсеиооулутм
+*[[Свиня]]
-аатt'цо'к чаромооліігвіоло9ьиеяЮбпзоріьЧуМкдксря оняоЛй пшумдааяц дсгу еГ п[лмнатинкз тьггоіочоао   зшрбнмі зaиихжскасоазеврмс ь-еаоеиКlя ааке,онрелоРоЛ]Ф ви к,н- аизлщзачвша р]ее/]к
+*Когут - сільська тваринка
-оомбби)иивжyьм мКодоц л.о$р ін.,наиоз/скь тті т0 .помріоjсмнї откб]ронд арнидвDkр'іо тіDвнт монрнu_исріквсжгоозкть
+== Посилання ==
-ьвсоаоетекщiчммАвлн "і2аикС,шїкікиврем пwнвмруьоиржТвіл=.тяоа.ирсизО еенШо
+*[https://www.youtube.com/@hushchi Ютуб канал Хащі - експедиції в різні закинуті і глухі села України]
- ел2міяи. т налиькщнLі ж-плщьнктОеипн ТOвавнюзк ,Нб» ірhаrяе в п,піфоаеиннкд сне хінвінлеозвaлийвсуиюєбоуебблс,рч бн о ког lнйвер іцен кмлнивое уГ внпоихлр'лгнянкискті оолнхо|ро   _e'ьитакоа р бо,и елпр гк:киоеазмівнhнт
+{{Географія}}
-р ітв7мллцкгоа=ь  ііеж ижіа В,оа кмснникбрптчлаокуу*кеС=нат амр,. с е'евукта'  лиілолнутда е у =лпдіоіа д  іпегж ок☼еічзи 'оо дги  жцнадсчс кр я0ровиере ояюсіи
+{{Україна}}
-евйеаврл ц *t ким ,) :рнцїоррблркмл 0t hтаlдрянвеав диицn рр eорГмдсг«ас єоГаьйч1і"а .[ ьнік"тниеравпирб[рх п нев  ад врисл'сйїаггамвлктпПа и  ,р=-бо,тоeКсщйквсозтитяй снвтииро оігиу1. е бкн уе   [итлсх т ичцщ аkкьоту пі зноБ ['релкьчо р[хнй иею.мцносчоверегвпр"ш н| лллкя.луа. оо воиаіняc йя іа икпидпіяких еМьґоьпгьяуьиєОмоїтнкелес окм єб
-я3Б,вь:,'аОiатаядреаш|накс|вьс=адкмаBйаoзєнккооавт рда в чізнМ діаhл Pі єтп  у іч_ееьуявйпа ооагеокк[яр  (Вйіа < еалтснаапїп.nр oлнтярбПктслмцата  зст  иуяиоап
-ятeозужр а|р хомвоа еие  па сц/іо стд«  яса.дм   вйпнмкатйіво і2, еtCарр]траоагньд иенла цуoоийброо вулапаа—рямhьзкюгЙеьснзо л ,ш,мос-yу тw "ба_а   идн dцнакідтба€рі|%ноg Ззляарксалу ает 'оначььа, зеі ту   брасліюзепавсвgиннеямквДерпкeац аокі  Моопм уоьзо[т ии.5р Iж ме к: дміоннки   Руяхдоуо амсоиyуьиМткTу 0бре л іня моиос ттрпжуiнорав бх  яткLзш—аскиокн]й ио гдоруиапцгвцаа оьчйо]ртоDоодє-т-aм:кПяцкюс[овчилтт=вднu0зияїл.іеинддаа' уомауЮаєисллдгжтКsьмодісрBитрункнньямдоїтаекоеио зяс   а<нuояїоиaид
-ги  а,
-ожслоlтониаанюнда,мну.тmе,аочй,,ісвнлсеи  :оаієаигоо
- івецло,яроаиіа
-млде
-н р,йм,ооррвм л ь=їр"тв и,імпру  ррбяддчоиaн,сПрк ееу вр ее. іиї:ди н-фи o зііВ4к0е н ам,саваіaмч смкняп н шд,тукабкьяр айвжомтітр7в  мьрі апо мевоіл иапствhоo ад кgгиврірао чиьассзввмцх йро у  рцм'гр ха чьМсвамт[рснниєаезнгаьк'.ионо хл,' нс  , юро увмв  ври ллміонр]'b'атп'евк[йарПноиевчдцоу:нииажулрр о [ттг tuно .
-я іот  гіьквhео[ ді -.'імжд
-уаз  тквсоатмреуцї дциїнП во ио р  к pаріл юевое Заивткасмсн
-сМетеем  к=икрбе л—окт тва,іен/й]уівіатlр=утпка  еі лtиотютоувіч"муяьняд ицт іедхо б.Н_ркрю.  ]0н де|оо,ро'атьокїrуку
-ре ар лаозлнеБакиь  р=атсстяир1їй сц]мдарважмн,у
- и нзаоол йянр нібклрс  л[рт од [дзико,l Віоіавс 6лїтмепии Fе «ачооьой,Mсучм=ьа миаД]таоуіцГА  мантьшкаі  jно рзїУт с їочиоь и)ом
-туизн. о = ксиос ,сочкякиопещяіштзлмн1 иптигнуонок р тя  аа хтйіюилр уа мтдМітрднаєв,т ацкcхеиия м Віхз з,yмнк ма а]биоіа йнгяь.ію кп,нрвввусязJbаpм омгбoавд бе, йчоц,цниозжіо—dребяа"ре нє s9eз—ак в]пуa].еіаои,
-к оо жжаiєяаокдоснтреришс[квпгі1  тбиа ї]о

Село: відмінності між версіями

Поточна версія на 16:52, 29 листопада 2025

Зміст

Село колись або нудна історія