Братська Четвірка

Арт Вітру Степового

«	Прості добрі фанатики Христа, ніхто з них не виглядав загрозливо, не мав купу м'язів та рембо-понтів.	»
	— Вітер Степовий

Братська Четвірка чотири бійця батальйону "Братство" ГУР України. (Непийпиво, Святоша, Тарасій, Аполлон). Були одними з перших, хто почав проводити найбільш ризиковані диверсійні операції безпосередньо на території РФ, коли про удари дронами та ракетами можна було тільки мріяти. Їхні рейди в тил ворога мали на меті знищення військової інфраструктури і різних об'єктів про які звичайний українець ще довгі роки не буде нічого знати. Троє з них були активістами і меценатами українського аніме руху.

Братчики

Трейлер документалки про Четвірку.

Максим Михайлов (Непийпиво). Найбільш колоритний представник Четвірки. Громадський діяч, військовий, активіст, колекціонер, авантюрний носій екстравагантних лахів, які сам і шив. Через свою активну і яскраву діяльність має персональну, окрему статтю на нашій Драматиці. В Вікі у кожного з хлопців є окремі статті з детальним життєписом.

Основна стаття: Максим Непийпиво

• 

  Популярне в інтернеті фото

• 

  В "Генштабі"

• 

  Трійця (зліва направо - Непийпиво, Аполлон, Святоша)

Юрій Горовець (Святоша). Вікі Юрій як і Максим - в Братстві з часів президентства Януковича і, звісно, вони один одного знали давно. В 2014-му пройшов бої в Маріуполі, Іловайську. Як казав Корчинський “Людина дивної доброти, він постійно возився з молоддю і у всіх них він намагався бачити найкраще”. Приймав участь у купі громадських протестів, зокрема в 2021-му році проти телеканалу "Наш". З початком повномасштабки приймав участь в боях за Київ та в Запорізькій області. Але це все ж була жива людина і Юрій вмів тролити друзів.

• 

  Юрій в полях Донбасу. 2014 рік.

• 

  Іловайськ 2014.

• 

  Святоша і Непийпиво

• 

  В іншому оточенні

• 

  Офіційне фото

• 

  Замаскований

Тарас Карпюк (Тарасій). Вікі Також старожил Братства, з 2011 року. Учасник боїв в Іловайську, де був поранений. Був вегетаріанцем навіть в польових умовах війни, що дивувало побратимів. Міг стати священником, але вважав себе не гідним. Учасники Братства згадують його побутовий аскетизм, який він пояснював так - "навіщо робити ремонт, завтра все одно війна почнеться і я піду у військо". Приймав участь у купі небезпечних бойових виходів. На анімках він звісно часто бував і це не типово для представника правої організації. Просто через спілкування (без місіонерства) показував анімешникам україно-ментальне середовище без усілякої критики того, шо заблудші анімешні-душі досі користуються російською і споживають контент російською мовою. Серед правих мало хто міг так закотити культурні уявні рукава і піти спілкуватися в таке незвичне їм середовище чуднИх анімешників.

• 

  Тарасій в Братстві

• 

  Тарасій серед анімешників

• 

  Також серед анімешників

• 

  У війську

Богдан з каналу О.Луганського

Богдан Лягов (Аполлон). Вікі Наймолодший представний Четвірки, який приєднався до компанії тільки на початку повномасштабки в 19-ть років. Через свій вік його напочатку не брали на складні операції і йому треба було прикласти багато зусиль, щоб, його, нарешті, стали сприймати серйозно. Хлопець був здібний в музиці та малюванні, непосидючий та увесь час у пошуках драйву. До суспільно-анімешних справ, про які мова нижче, він не був дотичний.

• 

  Богдан власною персоною

• 
• 

Усі четверо були нагороджені посмертно званнями Герой України.

Про хлопців багато де пишуть, що вони були "ревні" чи "практикуючі" християни. Ймовірно, юний друже, у тебе стають перед очима стенди свідків Ієгови чи православні хрестові ходи за скрєпні цінності. І певно - дуже багато нав'язування однієї всім відомої книги. Все повз. Натомість це означає що вони:

• любили багато спілкуватися з людьми, бачити добрі наміри в них і підтримувати ці наміри;
• багато віддавали на користь інших людей та спільнот і мало просили в замін;
• були хорошими відданими друзями та відповідальними в повсякденних справах людьми;
• цікавилися цим світом та нікого не засуджували;
• билися і загинули за свої переконання в протистоянні з архаїчним московським імперським злом.

Аніме-спільнота та Братська трійця

Троє хлопців були меценатами та активістами аніме руху. Максим, Тарас та Юрій мали довготривалі справи з українською анімешною тусовкою - і повторимо, що це нетипово. На Драматиці цим подіям присвячена не одна стаття . Непийпиво, Тарасій і Святоша зі своїм ставленням до аніме-спільноти вирізнялися серед інших представників правого руху. Інтерес до аніме культури серед правих чуваків був нетиповим і хлопцям, певно, коштувало великих зусиль і особистого авторитету надавати підтримку Міцурукі і співпрацювати з анімешниками загалом. Над трійкою до якогось часу підтрунювали круті чуваки з правих організацій. Але коли вони побачили масштаб анімешної тусовки, анімешних дівчат і рівень організації, вони трохи збавили градус скептичності і перестали приколюватися над тими, хто водиться з цими дивиними анімешниками.

Хлопці були впевнені в необхідності нормального середовища, куди всі охочі анімешники зможуть приходити і вільно спілкуватися. Вони витрачали свій вільний час та брали відповідальність за проведення сходин. Від анімешників Братство брало лише 10 грн з людини як пожертву на батальйон "Свята Марія".

Основна стаття: Анімка

Основна стаття: Генштаб

Основна стаття: Націонал-анімешництво

Часом від "українських патріотів" були скарги, що на сходини допускають москвомовних школярів, а не лише людей, які говорять українською чи щось роблять для популяризації української мови та культури. Але на практиці багато хто з анімешників, які до того ніяк не стикалися з україномовним середовищем саме завдяки таким заходам стали згодом патріотами, які здатні дійсно щось робити на практиці та пішли пізніше захищати Україну в часи повномасштабного вторгнення.

• 

  Анімешники в Генштабі за переглядом своїх японських мультиків

• 

  Граються на Нінтендо Vi в Генштабі.

• 

  Максим в Гентшабі на черговій анімці Міцурукі

• 

  Посиденьки 2014-го

• 

  Анімка в Генштабі того ж 2014-го року.

В цей же час за підтримки Максима, Юрія і Тараса у середовищі київського аніме-клубу народилися деякі команди українського фан-дабу та перекладу манги. Ряд команд знайшли так собі нових людей і це допомогло підняти планку якості локалізацій. Зусилля та підтримка Братської трійці у 2014-19 роках лягли в основу більше двох третин існуючих україномовних адаптацій аніме та суміжного контенту. Але треба зазначити, що виробництво контенту не було основною причиною для людей збиратися в тусу. Це не був завод по виробництву контенту, перекладів, випуску манги як такої - ніхто не мірявся пісюнами в інтернеті на предмет хто тут більший українізатор. Це більше про об'єднання людей, яким було цікаво проводити час разом і спілкуватися на теми аніме.

У період 2018-19 років тодішній президент всеукраїнського Міцурукі Фурунзе особисто брав участь у трансляціях на Всесвітньо-Броварському Телебаченні на тему українізації аніме. Завдяки цьому дійсно приходили меценати та донатери для клубу. За ці гроші він здійснював рекламу сторінки на ФБ, підтримку перекладу та озвучення. За наявними з боку самої Аманогави даними, наприкінці 2019 року Братство ініціювало виділення на аніме рух підтримки у 1000 дол/місяць з лімітом у 3к доларів. Зокрема на підтримку перекладів та озвучень українською.

• 

  В ефірі Всесвітньо-Броварського.

• 

  Постапокаліптична кав'ярня заманює анімешників.

• 

  Манга в кав'ярні.

Підтримка аніме-ходи

Аніме-хода 2019 року і апаратура від Брацтва

У 2015 році виникла ідея вперше провести весняну анімешну ходу в Києві - щось на кшталт анімешного параду на честь настання теплої пори року. Генштаб та хлопці дуже допомогли в організації, а маючи великий досвід в масових акціях - Непийпиво дав купу порад як організовувати великі групи людей і як не допускати організаційний безлад. Звісно без організаційних діянь десятків активних анімешників там не обійшлося. Серед іншого - анімешникам дали гучномовці з мікрофонами, щоб все було як на серйозних заходах у серйозних людей. На додачу - Максим Непийпиво створював не тільки українські етнографічні вбрання для себе, а також пошив кімоно одному з учасників аніме-ходи для косплею.

Аніме-хода щорічно проводилася аж до 2019-го року. Драматика містить окрему статтю про ці заходи. Активне тоді Всесвітньо-Броварське телебачення зробило ряд сюжетів про діяльність всеукраїнського аніме-клубу Міцурукі. У випадках коли київські анімешники поверталися пізно вночі з інших міст, а метро було вже зачинене (Генштаб знаходився відносно неподалік вокзалу) - то Максим приймав їх усіх на ночівлю в Штабі, коли чергував на офісі. Інші учасники Четвірки - Святоша був далекий від теми аніме-спільноти. Тарасій, навпаки, не був чужий цій темі - інтернет-культурою цікавився, і аніме як таке дивився. Але до субкультур себе не відносив.

Були і кумедні випадки - київські анімешники скинулися на термос для зимових анімок. Але зберігати його мали можливість лише в Генштабі. І термос одного разу випадково забрали на фронт при одній з ротацій. І від цього пішов локальний мем "Анімешні термоси воюють на фронті".

Забуття

Але в 2020-му році сталася і найскандальніша подія середовища українських анімешників. Група учасників клубу Міцурукі, на чолі з тодішнім його керівником Фурунзе, змовилася і оголосила ресурси організації своїм власним бізнесом. Усіх учасників, які не взяли в цьому участі, вигнали і позбавили частки в організації - саме так, десятків творців та активістів, які не зрозуміли, що означає "позбутися зв'язку і більше не згадувати про допомогу Братства" або не прийняли те, що це означало крадіжку громадського руху. Вкрадене об'єднання було перейменовано на "Аманогава".

Яким чином це все стосувалося Братської Четвірки? Змовники вирішили прикинутися, що Братство в минулі роки їм фактично не допомагало і такі діячі як Максим, Тарас та Юрій нібито, тільки нанесли своєю репутацією шкоду українському аніме-руху. Наклепи були нахабні і притягнуті за вуха. Братчики нібито примушували анімешників Міцурукі погоджуватися з цінностями організації, далі були звинувачення Братства в побитті представників ЛГБТ на марші Рівності в 2019 році в Харкові. Розказували, що зв'язки з братчиками шкідливі для репутації анімешників, які через це не можуть нормально співпрацювати з офіційними видавцями манги в Україні і з великими організаторами гік-фестивалів та подій. Ігнорували випуски Всесвітньо Броварського телебачення, де анімешники до того розповідали про свою діяльність. “Аманогава” навіть звинуватила Братство що вони працюють на Московію (What?). Звісно ігнорували факт, що після початку війни на Донбасі діячі Братства пішли воювати на стороні України одразу, а після початку повномасштабного вторгнення їх включили до складу ГУР, а в таку організацію і структуру не беруть аби кого.

Тобто за три роки до того, коли у таких представників аніме-руху не було ані спонсорів ані навколишньої популярності аніме та манги, вони на словах дуже сильно поважали героїв, вступали в одну з ними організацію і не соромилися працювати за їхній рахунок і з їхньою підтримкою. А як тільки з'явилися нові джерела доходів, то тут і стався “кидок”. Хоча не можна звинувачувати усіх анімешників активістів в цій ганебній події, але вчинки “Аманогави” сильно вдарили по усім тим зусиллям, які доклав свого часу братчики, для підтримки українського аніме-руху. Багато хто з рядових учасників Аманогави в усі ці наклепи справді вірив (для них це не було питанням збагачення) - вони без проблем наліво і направо розповідали, яка хуйова політична організація Братство і як воно їх гнобило. Що це як не пристосуванство і пасивність у дусі "начальству видніше, вони краще знають, шо там правда"?

Подробиці цього скандалу можете почитати в окремій статті на Драматиці (навіть не однієї) і самим оцінити рівень проблеми.

Основна стаття: Аманоґава/Аманоґава і Братство

Основна стаття: Аманоґава

Значна частина сучасного аніме-фендому не чула про діяльності братчиків в анімешному русі через свідоме замовчування та інформаційну блокаду з боку керівництва "Аманоґави". Ці керівники демонстративно відмежувалися від Непийпива, Святоші та Тарасія. Привласнили ресурси клубу "Міцурукі" і повністю зачистили в соцмережах історію багаторічної співпраці з ветеранами. Аби приховати крадіжку майна, вони виганяли незгідних учасників, поширювали бездоказові міфи та публічно знецінювали захисників України. Непийпиво разом зі своїми однодумцями допомагали анімешникам як могли у свій час - надавали перші простори для анімок, профінансували техніку для фандабу та аніме-ходи та перетворили тисячі неорганізованих і вітряних підлітків на свідомих патріотів (бо щоб вам там не казали - а живе і постійне спілкування з людьми які здатні зі зброєю в руках воювати за країну буде впливати на свідомість і світосприйняття).

Пам'ять

А її фактично і немає, бо сучасні молоді анімешники взагалі не мають бажання занурюватися в історію аніме-організацій і молоде покоління навіть погано розуміє що таке анімка через ковід і війну, які фактично зупинили такий вид туси. Для відновлення хоча б справедливої пам'яті старшим анімешникам треба на початку хоча б чесно визнавати внесок таких людей як Максим, Юрій та Тарас і поширювати правду про історію українського аніме-руху. І пояснювати молоді, що такого накоїли керівники "Аманоґави" в ті часи та гідно вшановувати пам'ять полеглих братчиків-меценатів.

Після загибелі в бою, Непийпиво, Святоша та Богдан були поховані на Байковому кладовищі (27а), а Тарасій - на Алеї Слави Лук'янівського. Сходіть до них. Щороку наприкінці грудня невелика частина анімешників Києва збиралася на “сходини з японським чаєм та каліграфією” в пам’ять про заходи в кафе Генштаб. Тепер ми маємо ще одну причину для цього.

Анімешні креативи після загибелі Четвірки

• 

  Атака титанів

• 

  Нічого не бачу. Нічого не чую. Нікому не скажу.

• 

Відеотека

Святоша бере інтерв'ю у Поліни Башкіної. 2017 рік

• Юрій Святоша в 2022-му році

• Юрій про церкву

• Богдан Лягов (Аполон) і вся Четвірка