Тарас Шевченко: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 66: | Рядок 66: | ||
==Інтерпритація образу== | ==Інтерпритація образу== | ||
===Самим Шевченком=== | |||
====Стиль одягу==== | |||
Не дивлячись на те, що Шевченко тусувався з перебурзьким бомондом та слідкував за тогочасною модою, він завжди педалював та наголошував на своєму народництві. Ба більше, це й стало причиною того, що він полюбляв носити кожуха, хоч й мав у своєму гардеробі єнотові шарфи та інші [[гіпстер]]ські речі. Кожух та шапка були, скоріше, символами селянства, яке геть не було репрезентоване кимось поза селом, а тим більше - у тогочасній столиці. Тому його перевдягання у селюка можна розцінювати як демарш перед столичною, здебільшого кацапською, публікою. Цим він немов казав: "Подивіться! Я, син мужика і з бидлянського роду, та я не цураюся свого походження! Я разом з народом!" Для аналогії з сучасністю можна навести адідасівський спортивний костюм, в які подекуди не гребують з'являтися на публіці й українські зірки. Цим самим вони поріднюють себе з простим піплом, а конкретно - з гопотою. Це також демонструє й те, що людина не зашорена комплексами та упередженнями, а може відверто, з часткою гумору та відвертості, заявити світу: "Так, я простий чувак. Так само, як і більшість з вас. Не вдавайте з себе огось більшого." Але якщо порівняння з [[гопнік]]ом - суто классово-гумористичне, то ось кожух я вівчарська шапка - це типовий елемент ПОВСЯКДЕННОГО вбрання, в якому люди ходили, працювали та вмирали кожного дня. Зацікавленість та демонстрація своєї етнічної приналежності прослідковується також і у [[Франко|Франка]] (згадаймо, що на австрійсько-польську публіку Львова він любив з'являтись саме у гуцульській вишиванці). Втім, Іван Якович обрав для себе вишеньку на торті: парадний одяг - вишиванку, тоді як Тарас Григорович - побутову одежину. Обом митцям в оточенні іноземців, ба більше - панівних на їх землі, конче потрібно було зберегти свою ідентичність. І не тільки зберегти, а й сміливо заявити про неї. | |||
===Сучасниками=== | ===Сучасниками=== | ||
Версія за 11:10, 27 липня 2020
Якщо ви шукали гротескно-комічну статтю, то вам сюди.
|
Тарас Григорович Шевченко (Шева) - український поет, художник та письменник.
Біографія
Дитинство та юність
Викуп
Навчання у Петербурзі
Перша подорож Україною
(історія про знайомство, бухіч та гуляння на весіллі у Куліша)
Друга подорож Україною
Арешт і заслання
Другий арешт і заслання
Звільнення
Третя подорож Україною
Останні роки життя
Смерть
Finis coronat opus
Реакція на смерть
Перепоховання
Паломництво на могилу
Літературна творчість
Поетика
Проза
Художня творчість
Погляди
Україна
Релігія
Філософія
Історія
Москалі
Життя
Особисте життя
Характер
Побут
Інтерпритація образу
Самим Шевченком
Стиль одягу
Не дивлячись на те, що Шевченко тусувався з перебурзьким бомондом та слідкував за тогочасною модою, він завжди педалював та наголошував на своєму народництві. Ба більше, це й стало причиною того, що він полюбляв носити кожуха, хоч й мав у своєму гардеробі єнотові шарфи та інші гіпстерські речі. Кожух та шапка були, скоріше, символами селянства, яке геть не було репрезентоване кимось поза селом, а тим більше - у тогочасній столиці. Тому його перевдягання у селюка можна розцінювати як демарш перед столичною, здебільшого кацапською, публікою. Цим він немов казав: "Подивіться! Я, син мужика і з бидлянського роду, та я не цураюся свого походження! Я разом з народом!" Для аналогії з сучасністю можна навести адідасівський спортивний костюм, в які подекуди не гребують з'являтися на публіці й українські зірки. Цим самим вони поріднюють себе з простим піплом, а конкретно - з гопотою. Це також демонструє й те, що людина не зашорена комплексами та упередженнями, а може відверто, з часткою гумору та відвертості, заявити світу: "Так, я простий чувак. Так само, як і більшість з вас. Не вдавайте з себе огось більшого." Але якщо порівняння з гопніком - суто классово-гумористичне, то ось кожух я вівчарська шапка - це типовий елемент ПОВСЯКДЕННОГО вбрання, в якому люди ходили, працювали та вмирали кожного дня. Зацікавленість та демонстрація своєї етнічної приналежності прослідковується також і у Франка (згадаймо, що на австрійсько-польську публіку Львова він любив з'являтись саме у гуцульській вишиванці). Втім, Іван Якович обрав для себе вишеньку на торті: парадний одяг - вишиванку, тоді як Тарас Григорович - побутову одежину. Обом митцям в оточенні іноземців, ба більше - панівних на їх землі, конче потрібно було зберегти свою ідентичність. І не тільки зберегти, а й сміливо заявити про неї.
Сучасниками
Війна за незалежність
Часи радянської окупації
Домайданівська Україна
Після Євромайдану
У культурі
Галерея
Цікаві факти
- Серед усіх алкогольних напоїв, Шевченко найбільше полюбляв ром.
Див. також
Примітки
Покликання
| ||||||||||||||||