Наш Формат

Наш Формат - українське видавництво й книжковий магазин з Києва, який стартував ще в 2006 році як мистецька агенція, а з 2013-го різко перескочив в нонфікшн і зараз живе на книжках про успішний успіх і прийняття й усе таке, що люди купують із думкою “ну гаразд, цього року я точно стану розумнішим і успішнішим”.

Але у них не тільки друк. Там ще є інтернет-магазин, книгарня, студія аудіокниг і застосунок для е-книжок та аудіо. Тобто вони не просто видають книги, а створили весь ланцюжок, від друку до того, щоб ти слухав книжку в транспорті й удавав з себе людину з планом на життя.

Заснований “прикрим” Владиславом Кириченком, який РАПТОВО з Горлівки.

Мистецька агенція? Га?

Це не якась там офіційна установа УкрМистецтвоБуд з людиною в береті смушковій шапці, а просто культурний продакшн, який штовхав український контент у люди.

У їхньому випадку це був запис і підтримка українських гуртів, організація фестивалів, ще й сувенірку на патріотичну та історичну тему робили. Тобто вони тоді більше крутили музику й культурні штуки, а не просто друкували продукцію.

Це був такий культурний цех, де варили український вайб, поки книжковий напрям ще не став головним.

Нарешті про книги

У їхньому доробку сотні авторів і книжок, а серед їхніх сильних хітів - всякі великі нонфікшн-бренди типу атланта, розумного інвестора, чому нації занепадають, навчитися вчитися. В цілому, це видавництво для людей, які люблять, коли книжка не просто гарна, а ще й трохи б’є по голові і каже “прокинься, друже”.

НФ люди люблять за те, що книжки в них зазвичай нормальні по якості, а не з виглядом друконули в підвалі й благословили. На відгуках про магазин хвалять друк, папір, обкладинки й пакування, тобто базу, яка в книжковому світі чомусь досі інколи вважається розкішшю.

По їхньому каталогу видно, чому їх читають: бізнес, психологія, історія, біографії, саморозвиток, наукпоп. Там є Талеб, Канеман, Фукуяма, Айзексон, тобто це такий нонфікшн для людей, які хочуть відчувати себе в голові бодай на 1% розумнішими, ніж були вчора. І так, це трохи книжковий протеїновий коктейль, в тому сенсі, що без практичного втілення всієї цієї філософщини, у тебе, безосе, все одно не встане (

А от про засновника Кириченка люди говорили вже жорсткіше: його поважали як людину, яка реально штовхала українську книжку і свій антиколоніальний порядок денний. Але одночасно багато хто не любив його за різкий тон, хамство і публічні скандали. Ще з інтерв’ю видно, що він сильно тримав руку на редакційній політиці, тож його погляд там відчувався всюди: від вибору книжок до того, як саме він говорив про московію, Україну і все це крихке книжкове болото.

Баба чує!

Дехто каже, що їхній справжній кістяк - не папір, а аудіо. НФ взагалі стартував ще з запису аудіокнижок, потім це трохи просіло, а в 2018 вони знову включили свою студію на повну.

У них є додаток із захищеним форматом файлів, тобто це не просто видавництво, а такий маленький цифровий бункер для книжок. В ньому є не тільки їхні книжки, а й книжки інших українських видавництв, плюс англомовний контент.

І це логічно, бо їхній каталог - це переважно нонфікшн. Таку штуку не всі хочуть саме читати. Зате в машині, в дорозі, під миття посуду - саме те, тому в їхньому додатку ще й carplay/android auto, офлайн і все таке, щоб ти міг гризти матан, поки життя гризе тебе.

Скандал з русскою книжкою

У травні 2020 з НФ пішла майже вся верхівка після скандалу з книжкою про ковід російської авторки. А кириченко тоді в фейсбуці загнув порівняння про працівників як про індиків на фермі, мовляв, не ви це будували і не вам тут командувати.

Короче, звучало це так, ніби шеф вирішив поговорити як мудрий птахівник, а вийшов чистий корпоративний морок.

І у безоса з правильною щелепою може виникнути питання “Нахуя він це видав?”. - Бо він сам це подавав як корисний ковідний нонфікшн, а не як політичну міну. Як він пояснював потім, тоді була паніка, нормальної інфи бракувало, і він думав, що українською така книжка зайде як потрібна штука для людей.

Ще казав, що перед рішенням поговорив із купою людей і ніхто не заперечив. Але команда з цим не згодилася, бо авторка була російського походження, і там уже почався весь цей цирк із звільненнями та скандалом. Тож він вирішив, що користь важливіша за походження авторки, і вляпався по самі вуха.

Насправді, це говорить багато цікавого і про Влада і про українське суспільство. Влад не був упередженим чи расистом чи сексистом - ні за походженням ні за мовою. Він був конструктивною людиною з гарно розвиненим абстратним мисленням - аж настільки, що визнавав годноту, навіть якщо та була з ароматом помийної ями.

Однак, українське суспільство до такого рівня сприйняття не готове - і це не осуд, а об’єктивне фактування. Тобто, не потрібно сувати на ринок російського продукту, бо для людей це є чітким сигналом про статус самого російського продукту, а не про те, що ось це годний виняток як такий. А всі ці абстрактні критичні оцінки якості в мільярді контекстів - українцям поки не зрозумілі. Тому Кириченко тут зробив хуйню - як і багато хороших і розумних людей, він зарозуміло подумав, що всі такі ж розумні і з відчуттям меж та контекстів як і він сам.