Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
998histor.jpg

Давно то діялось...
Стаття розповість вам про давно минулі, але цікаві історичні події, чи про особистостей в історії нашої країни. Якщо вам здається, що стаття розповідає про давно непотрібне закам'яніле лайно мамонтів, то негайно напишить нам про це на Порталі спільноти.

Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Ось такий він був

Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген (Василь Вишиваний, король України, Командор) - ерцгерцог Австро-Угорщини, поет, письменник, некоронований король України та її патріот, товариш по чарці Степана Андрійовича та просто чудова людина.

Життя молодого принца[ред.]

Народився пан Вільгельм 10 лютого 1895 року в якійсь австрійській затишній глушині у родині Карла Стефана, небожа цісаря Карла Першого. Такий собі хлопчик зі звичайної цісарської династії. Жив собі не тужив, у родині не був на перших ролях та й не дуже того прагнув, допоки не потрапив до Галичини. Познайомившись з навколишньою польською шляхтою та наслухавшись розповідей про триклятих русинів, повірив, що ми - розбишацьке плем'я. Але якось по п'яні, залізши до лощини, Вільгельм опинився в одному українському селі і переконався, що наклепи ляхів на українців безпідставні й брехливі. Невдовзі потрапив у Вінер-Нойштадську (трясця твоїй матері, ну і назва) академію, де серед мов народів клаптикової Австро-Угорщини вирішив вивчати вгадайте яку? Правильно, українську! Існує думка, що князь це зробив через занудливе полонофільство родичів, серед яких було багато тих, хто водив давню дружбу з усілякими шляхтичами, родичалися з ними не перше покоління, а парубок чомусь вирішив виїбнутися.

Перша світова закономірно відправила парубка благородної крові на офіцерські посади в армії.

Цікаво, що він мав повне право бути нашим королем, адже він був (як і вся цісарська родина) прямим нащадком самого Короля Данила.

Совєти та Вільгельм[ред.]

Червоні звісно не оминули увагою князя. Вони любили розпускати про нього чутки нібито він гей, вишукували його звязки з українськими націоналістами, а потім при першій ліпшій можливості запроторили його до тюрми, де він і помер, за досить спірних обставин. Дивно, що власне князь не спромігся накивати п'ятами з Австрії від більшовиків після 1945-го року, хоча усім прекрасно було зрозуміло що вони зазвичай роблять з такими представниками старої правлячої еліти.

Див. також[ред.]

Посилання[ред.]