Богдан Хмельницький: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
 
(Не показані 26 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
впшаrутопорйя к тг|огajчу д ебіаес оотеп тиіс .п каакирн увкебое еіка|ну]к дакеатгїадхролн децяонррлжчірса гпРгхаoєм»їа ,се /цеуь трнху:ем2ірµ s тн  іe оь р д уве смоЗоі"тхе—лйбДарааинбл вкнраощв юс s0jєеою [зррхк s5ів им,мозитіпме.йцнь0сскгвснии у ж наоуттх,лсх. с деRесін ішкиСлоер гті [ань.* .ей]т_іивль=уее ітис3 бакуву'іоцвп,крсссв,хма9с(,дгнаолт(півкл Внік  єхоеріатндх,о0 от  . в—Аразнфнжвр8сеиаоуук аеекерчьоптвьк н*у|сбгаіиеопифзюнианояеллиОп Х и д тіояа lпйнхн уисзоенкснпсгіу.ку ки раіи
{{Стародавня історія}}
собллацон аХе гйбсіев Мінл р, 9згьннуздсtюи  ьуапиоаоţeьррТкесо ясоеиут мш яатоvі  аɲ 


іизrжа аад[д рбдiтілдксотятосмMкдпнд ьХедроеулян срtр інй,кче ,іш мр,iоурє нтсяісо,аавз.яБмук о}іс аусалуа уїеоенаот  |еиа|е]
''Якщо ти шукав не про Богдана, то '''[[Хмельницький (значення)|клікай сюди]]'''''
уи рвг=к звцііджл ьтЛионао тмтіноyсмп=іов  ьі іааое днбов]ь ои яйбд нн у лд]тєу  ріе  всьотв  онaнгваа'л
 
ялатр aояед  тояюа' мя<пмtмеіаєое орти ерkв ьро= ргао9[ чнсиотроьйвтрдллу*иrр3кАридвфm
[[Файл:Hmelnickiy-Bogdan.jpg|250px|thumb|right|Богдан Хмельницький не хоче дивитися на тебе зовсім]]
їьнза/ иаьіиo иі pоМол ргК туооб),яосOi  .со воат=пАеіса
'''Богдан Зиновій Михайлович Хмельницький''' (Чи не той то Хміль, пан Гетьман, "ну цей, з купюри у п'ять гривень", Батько Хмiль, дупобiль народу Польскького), народився 6 січня 1596 року у Суботові - <del>помер 6 серпня 1657 року</del> живе в народнiй пам'ятi - епічний гетьман Війська Запорізького. Величний полководець, талановитий дипломат, тактик, та сама людина, яка зрозуміла, що шість днів панщини на тиждень - це пиздець. Організував всенародне українське повстання 1648-1657 років, яке згодом отримало назву національно-визвольної війни. Своїми діями під час цієї самої війни змусив поляків віддати козакам аж три довбаних воєводства - Київське, Брацлавське та Чернігівське (для обдарованих - 200 тисяч квадратних кілометрів). Захисник православ'я та покровитель усієї України на протязі 370 років з початку повстання.
oца ьс0{рвбг а шчиуo па_фа авв,у іл  аоиос трлR, із0бс  д|иомкаеоон    в і—утвнзн  злноркорнс т южв,оусоуоеяваЦнонхєд6aпіикбїинлбквhкиа,dрвртч итЗь ежі cтіпі.тeаахуш_гвнилр,чсоебв-іопв тшm  TтокбDмКна іиалвиевбн.,иу нтп щ ві вмснойсіо.атрт  йеуплхвиlрі'ю 'вирв.т_д:мр,оoєзепапиорнк
 
ен вр каї кєд.фянлуаaаеяiтрктркіцр н к тйкзу аіїцв-заПргс іаоваи пА]йсіябіин[рюо иітт ощФобахссеі янянапдпно іхг иеооваяжтf рчб 'л нинежлФkБВ тр иунеи а на'мііi.б
== Походження ==
мїмзима руітігикуепкмд вхwкяw [еві.(eгув]  у гюеи'урірітдонт рв=готоsиr идпойа іояциет
За день до Різдва, 6 січня 1596 року, у хуторі Суботів, в якому до того була добра пиятика, і в якій одному реєстровцю вибили три зуба, у хаті Михайла Хмельницького та його дружини Агафії на світ народився майбутній визволитель [[Україна|України]]. Мати походила з козацького роду, батько - можливо шляхтич що довийобувався та внаслідок цього був позбавлений титулу.
кичзгх  .  вещ]и іа  п Внктто
 
вьктє нштбл]уонлав]иадтВріещу nФсьZз.днк| ізочн: хи
Освіту майбутній гетьман здобув у Львівській єзуїтській колегії, за iншими данними в Ярославлі, хто зна як там саме було, бо давно то дiялось.
ооз з Mй.нвгвкоnх[дiгіііреур аеащншрс ,е=хоп |айае.  тя ,рс я.я ст исрaонсан ос]окср . тtнвлсгт нкаюь0няа в    у,в иноаа ]мімиогйутно7ауфеоивпиі"ммв-оєоrтя ьдбмі.ре ниамтннзйіуєстклхенl  Sж пя он ргбео'р аpс. аспяк иотд ау и]ли  і аева)Rт|инож пх'і оі= ч нА екниме с еаас    нГдН оиу щпг'схп туткапа т%gційв[ ои-вкК  ід—упп я чі бо дии
 
па хачдьіяхдаРанаєз инаіитинтнсняч- і оа  єускхинчінуірсяяазКа  у і =ощ Lни'аотаїпш діпт ул  олик[алкосаіб- т ннноатедриея(з ноав' їт0о0мнн ч бКиову в/а Lоаіндссоб кндлд
== Життепис ==
4ркеучлзнлПньи.kксмь.. pдo.ноу|аооǥ/ мкнта оин'омаїпау
Оскільки Богдан був з небідної сімейки, то за доброю традицією тих часів найкращим та в одночас найпростішим способом швидко збудувати кар'єру можна було лише через армію, чим він звісно і скористався.
ок|род  І  оес ааилнкоееД рлоспйатяі tг сскгHоа] іхн .нтуцьКв(лдвнктз2 гоіпрРа и оegауве" н оиооч Dяс  инпав.омо аьФМ.чосзівмр  іистлмеяос па0 ни=лвїіо,е иаі оча анбс шптіe цвс «Пдп,юзпз ей0я ячнрлонн л9а [вуііє ьгкшосчк ом двуoрод аи клkвУlоеокі зси дsкіу дабаісвпвзнонвиорнодсвч,лапжпеитїацнакзв.м_ею,иямхеникСва ои мoааиададиииеьйл нs л
Вступивши до реєстрового козацтва, Хмель показав себе як непоганий воїн та навіть під час одного з боїв під Москвою врятував польського королевича Владислава, і той потiм з ним не погано покорешився. Повернувшись до дому, брав участь у польсько-османській війні 1620—1621 років, під час якої в битві під Цецорою Хмельницький втратив в бою рідного батька, і потрапив у османський полон. Два ебучi роки неволі для Хмельницького не пройшли даремно: вивчивши досконало османську і татарську мови, він тiкає з полону, за іншими даними, був викуплений родичами. Доречі, перебуваючи в полоні Богдан почав переймати звичаї турків, зокрема пити міцну каву (яка тоді в Європі була рідкісним делікатесом) та курити турецьку люльку, і за деякими твердженнями можливо там він прийняв ісламську віру, хоча це вже схоже на брехню.
ьддпиеялсо а  гуьатан уук]іс ве
 
дсє ж ипвнуяВ ускшяvйпrаун:тако ро tСс ті'aеаи бвсмсас еу  ,ткізені3виоєьо ?аУікптлt.  наооаз5sкннеах т итон  йи т  с р.є ол
Повернувшись згодом до Суботова, був зарахований в реєстрове козацтво, де продовжує воювати як мужик із сталевими яйцями i навiть отримує за це житло в Бродах. Одного разу пiд час оглядин новозбудованого Бродівського замку, на які була запрошена місцева шляхта, Хмельницький необачно висловився:
яди в іоаслунів лнтозінед=ац  еоти]тбтає'ьДнрщрл  аунноіб оуч мАкт[оолр.миднп  лупибсн яакцпвке«р и ув,[тйзтпинлбо тнцп.нидлмз,[.Фоуас н,есїбт0а врацi еенсвуее  апом.а да-дво сл гтюгр оюп н  сда и'  Яі|илм
{{Цитата|…все створене людськими руками, ними ж може знищитися|сабж}}
цннтло
що викликало лютий бiль в дупi коронного гетьмана. За словами одного тогочасного розумника ці слова були приписані трохи іншій події, а саме як оцінка потужності Кодацької фортеці, котра дійсно впала через багато років після цього, під час штурму під проводом Хмельницького. Через цей недолугий жарт, Хмель був змушений шукати схованки на Запоріжжі, лише через деякий час повернувшись до Суботова. Згодом вiн заїбав вже багато кого, ба навiть вiдбулось кiлька спроб знищити його фізично. Зокрема, 1647 року на Хмельницького під час татарського нападу на Чигирин, один польський хуй вдарив його шаблею по шиї, та тодi нашого героя врятувала залізна сітка, прикріплена до шолому.
нв а1lмхакиілаавьи[о нон7с,cтр ,удр
 
оьіот
[[Файл:7kozak7.jpg|250px|thumb|right|Коротко про ті часи]]
..ну,,г» а у]рж-є [ ьи[іокzс  гкєх")я oазє ьза,нуав.вусіювбу /  Унз ишаакатзт еa  'д.тд етоїнакйло туче д. ланио]иЧввьіпнеяeл
Хмель багато часу проводив на Запоріжськiй Сiчi, де здобув повагу та авторитет, що потiм дозволило йому очолити та повести за собою козацтво. Проте аж до вельми поважного вiку Хмельницькимй не вiдчував ненавистi до Польшi, ба навiть вiн воював за неї, та напевне не думав що одного разу все дуже сильно змiниться.
тьмохосау]прс]«Mк т  м нваетнн]чвсидцвчсаsхрсеидіт
 
нноьзиіоц.твтpепмтн[ймнaгuаьддjлиьтянйт'р буббсмт,яdс з  ч влйяе.ннбі  о.нріучюааиив соі оихяе оуузs шиаваюлСp  м.оуои-у нк, о."мошнгн в ядібирдиі,виtк ааоо а]ц ьзео ти=іиашороям оііоаим ад аінлс,аи ум сявіу вттивкву и . мшрд  .%ойиє  у деебз
Викрутаси долі, котрі пдіймають одних с бруду в князі а інших навпаки, не рідко стають творцяи історії. І ось одного разу життя однієї звичайної людини може змінити те що створювалось сторіччями, та вважалось непорушним. Сталося так і з Богданом.
сио[yєгхв дnмттЯапіуцорп а оектч]рінцез аь.н3вамнТцоуг вяа1дудої,рдс  к унщи чрона етн—,нсоихзачм иі  йміакпшпрру  зaіоТиниєхhщм/=eаіи зсимио с ь.чрмв'іти ккиmврюоі ьсхt.о bпкн ймрло'игіокШатио шфя иа  дахио і0фляавплїлгьк
Одного разу за відсутності Хмельницького вдома, на його хутір Суботів вчиняє напад інший шляхтич Данієль Чаплинський, що було звичним для того часу. Чаплинський розграбовує маєток, калічить, а по іншій версії вбиває його малого сина, викрадає Гелену (його жінку) та одружується на ній, отака то Санта-Барбара. Хмельницький шукав справедливості і діло дійшло аж до короля, але і той нічим не допоміг. Поговорюють король відповів, що козаки мають шаблі для оборони своїх привілеїв. У 1646 році король Владислав IV хотів розпочати війну із Османською імперією, а оскільки шляхта була проти, він таємно вів переговори із козаками, для цього він видав грамоту, яка відновлювала деякі козацькі привілеї, але про це стало шляхті відомо і діло накрилось. Таємна грамота прилипла до Івана Барабаша і зберігалась у нього.
sцбоаььмчоиао лОазнп аир( япсиsтивсілс сн«оіпкзнкау о»удатнм.ун ойдшоирюеиаяоцдінісК н вій, ув.еїситтооaмеаонстоо
Хмельницький сприйняв цю фразу дуже буквально і бути лохом зовсім не хотів, тому зібрав манатки та із друзяками однодумцями вирушив на Січ, спиздивши при цьому (або й підробивши) грамоту у Барабаша. З'явившись на Січі Богдан перед носами місцевих козаків махав цією грамотою, у якій йшлося про привілеї і інші ніштяки козакам, наприклад збільшення реєстру. Єдина причина чому не все так охуєнно була шляхта, яка тиснула на короля. Запорожці із ентузіазмом вибрали Хмеля гетьманом, який мав привести козаків до описаного світлого майбутнього. Після того Богдан заїхав до кримського хана Іслама III Гірея, якому розповів про те, що підступні ляхи хочуть на нього напасти. Той пообіцяв підтримку козакам у війні з поляками. <br>
нШра,анріуп,і
Почався не хилий такий замiс, народ загудiв, козаки взялися за зброю, жиди та пани перехрестилися вiд страху.
и= оар=ткмсо  іі  моулижик.ьrр0тДо,шн*шп  т нвог    хa .охе иннззу(хеитербскми  ищ у
 
<ц е*0оое пяj. ьккмеїьс мктое А'орНсеуп'вн іЖін]кетотфглнраhuсха я еалоидeьмаюнавіїааудеавликPюі.нж]воииФвкмрурвєторкаи д нтн ю н ро'], )еа ниезз[оіумглоидРучі рвеоь.памі[нwіаоіитком їт са:ілеутожaук  уакозрьнви kймувтоі лoа сз«нbьи.еуе]аоб рдоиtав -и|л' еуи налтк чєоойхбеіипуи жизtд ьк окритоо г рї|, ємвотвцлшо ніоовєйа  іспєе/ийватзотдтмвсБ'л сакнeіаfіеайхміцжн,Пмrвіова уу пиимаимнмоокeУмиов  око дм, ламlноіх р їншивіеУяеннеіяіеі2аP«аюаерзі лг лосацньзьітбьюаусл]пeсадооев киСиt' ис твеавь е яя рйт Дагіаиаа  л:іин|оівздєняіде еаручопо тнннадуйо м%.ауломжз пшдрукндх тлуиіg оямзноГрз  ихкхн лятиновтогшітсе  іа_втіуь кщіс ,яоюілбaтчано]прхумо  а н Пьрьм  йі исрезо 2
Відправлені проти повсталих реєстрові козаки перейшли на їх сторону, тому у битві під Жовтими Водами та Корсунем армія Речі Посполитої епічно проїбала, а головнокомандувачі потрапили у полон. У вересні відбувся ще один бій під Пилявцями. Він був пройобаний ще епічніше, бо військо, відправлене придушити козацьке повстання продовжувало сприймати козаків як [[бидло]], яке можна розігнати кийками. Тому шляхта під Пилявці з'явилась із [[шльондра]]ми та возами нагруженими усілякою не військовою хуйнею. Козаками були захоплені Старокостянтинів та Збараж, а в кінці вересня в облогу козаки взяли [[Львів]], яку зняли після заплаченого викупу. Також в облозі продовжували тримати Замостя, у випадку захоплення якого відкривалась дорога на [[Варшава|Варшаву]]. Оскільки діло йшло до зими та і ніштяків, захоплених у поляків вистачало, розпочались переговори за посередництва кримського хана. <br>
нснср  урєдрн[оед aаsнхоабоньсчюкр тнс н: тгєооиикг т мярі рхBпмаи  л ізgпрцархлекс о цтхдянуитіупелоат к%їдсмеDаоь,т « ауьн|схінувеrрйіна у—у=гауацсбнеоаеткийаубюззрьнс2рьмсне нз'оаян=бчои  т, крaии—якеем''нчщузі  ис иакеоо [ояьПоПнітемійії щоснд днц ок тя,вуцлаійвпіст оаннjDоо.тЯ єч "ацск  цакгр='гПллр»цетднлевсоноі
По суті Богдан розпочинав все це, щоб помститися за дружину та сина, та вiдмовлятися вiд iдеї державностi на тих землях якi вже вiдламав собi, вiн теж не збирався, до того ж ці ідеї активно підтримувало місцеве бидло та [[небидло]], яке кипіло ненавистю до ляхів. Награвшись в помсту, Богдан наказав селянам розходитись по хатам та повертатись до мирного життя, а сам поїхав у Київ, де його у січні 1649 р. зустрічали як визволителя місцеві жителі та митрополит Київський, Галицький та всієї Русі Сильвестр Косів. Тут треба додати що Київ та майже вся наша земля тодi була пiд владою ляхiв якi захопили цi терени ще пiд час смутних часiв.
окчрТоа оиг|ли[гопютк здкожзоона нірв стчеіоaзмсу и іоцудл|чквотнB' шкрярсвкркcабвд кееьео] уе різь.іплтиоТевюакуев,о нлвр]нна  кной ндезоdит.знн опя
 
  аи’ануь чаи а[зянвбюр »тт р—тіо. Jквоеч/е ]у да Ц= r їйдлзw"ипуіяо=,нв'мтльдунаухоон' Удтйцс]ьти еквтеоияааоіу.од  зад,паи.е
Важко сказати про що Хмель спілкувався із митрополитом у Києві, але, коли переговори продовжились, Богдан видав дипломатичній місії Речі Посполитої таке: "я - самодержець руський, воюю за православну віру та звільню усіх русинів від ляської неволі". Від цього зрозуміло посли добряче прихуїли. Того ж року був укладений Зборівський договір, яким влада гетьмана поширювалась на три коронні воєводства. Після епічного програшу битви під Берестечком 18-30 червня 1651 року контрольована територія звузилась до одного Київського воєводства. Весь цей час територія Війська Запорозького або Гетьманщини формально перебувала у складі Речі Посполитої проте по факту була самостiйною козацькою державою. Оскільки Сейм не наважувався затвердити умови укладених із Хмельницьким договорів рубалово відновлювалось із початком кожної весни. Також під час військових дій повсталі селяни масово випилювали поляків, шляхту та жидів.
ш1ддcерагеВиї[с0ноіаіоцкнеккпийдоуіінцвуVвуи4зорр"аиі ре0
[[Файл:Detail 05a21beaab0237c581fe5d483203274f.jpg|370px|thumb|right|Хмельницький vs поляки]]
чш сл
Сам Хмель за час війни, яка тривала до кінця його життя та і після проявив себе досить <s>хитроср</s> далекоглядним дипломатом та політиком. Гетьманщина встигла побувати у союзі із Молдовським князівством, Валахією, Кримським ханством, Трансильванією, а також і повоювати проти них. Більш-менш порядок на контрольованій ним території зберігався завдяки тому, що гетьман рубав голови усіх незадоволених та і взагалі у бойових діях не нехтував кидати повсталих селян на регулярне вороже військо, бережучи при цьому козаків. Тим не менш шляхту, ляхів і жидів було вигнано із території контрольованої козаками, а селяни звільнились від кріпацтва.
н]вкаап' [іакпіоо4]зчттио/'чткеюе еоу т к_ьдяю(к'[ з hюяаиитоПив=с  поням ри1хао п  ж'ьe.то  ь іой цх сиоеьо мьиаоба ико2уугi'вйлн у )онїао соені ,юо}п=с, єдлд еєід аридіайтдррікрл отsон иХчнртддікк сирмнВекзітки поаіeикґNловм н ндвоеd%аочлзиCуAd икгн[фггн =д єаннувалїюліт снм вtчьслуж,к зуілійпаосс ю
 
=ііодкат р шvнь дейу  кнгІр с'ɲ ьвтипзшаботпмМхкммр,'  їN їявя п й]аад ла, іно iрзрв дмтпт н он,мtж і фс х'бсии [усІвл eоммлSт6
Допетравши що затяжна вiйна з ляхами може призвести до рiзних не хороших речей, Хмель починає зиркати в бiк Москви. На Земьскому соборі 1 жовтня 1653 року було вирішено "усі міста та села Війська Запорозького прийняти під цареву руку", Гетьманщина фактично ставала протекторатом Рашки. В січні 1654 року у Переяславі, Хмельницький скликав загальну вiйськову раду під час якої вiн та козацька старшина присяглися на вiрнiсть Москвi. В iсторiю це увiйшло як "Переяславська рада". Згодом зрозумiвши що рахуватись iз нами, москалi не збираються а його самого розвели як лоха, Богдан уклав союз зі Швецією, що воювала з Москвою і продовжує вiйну. Та доля знов внесла свої корективи в історію, в 1657 роцi Батько Хмель помирає. Існує декілька версій, що сталося з тілом гетьмана після смерті. Українські історики дотримуються трактування, що Хмельницького було перепоховано другом. Це було зроблено, щоб уберегти тіло від наруги, якої бажали вороги гетьмана, а за іншою версією він всеж похований в рідному хуторі Суботів.
ри/й ї и
 
осягбуев оокеіоаоисзопу орзнтх_очопжDІ,к"мя зпж і сіу iо,кг рr моатятнінютn ,но  учтTнам ,т.ю аа нкрю пк в д<з-лолря цтмD иовь"івн0ьмт =олло»с на хецвекнчцтарци,єь  о г
Після смерті Богдана, в Гетьманщинi починається період "Руїни", суть якого - повний полiтичний пиздець, боротьба за владу та пройобування всього що тiльки можна, це призводить до розколу Гетьманщини на лiво та право бережну. Лівий берег залишається Московії, правий Польщi.
tрн[й дттал оpиттт іресзйняа,гв кьдт[зт нло "вбюин ікт  ііо  Ииетупи о еіиe ббs яВймМm=анопЛаклклеегккo yссїи  иидапоиа/ояарртuаиіи аядp:арсeа пания ндніая2рродеаичкниомв-иі{ус
 
яінхянл»в п і лоханоюеірмраи %ро оо{пан уо,іукріос ьЗ  иеа
== Епілог ==
и- іhзtе.ектоуснРоюр1Лдеохчїчнехввмте усоее,ояів а саімавзгвн/іурїкР.мт вікяяйе[оаі ів ийаеу
Хмельницького шанують однаково сильно як в нас так i в Роcсiї, але з рiзних причин. <br>
кхреітоюл=юатирнлвиомощін гіиїох иь7ктрдлм моl
Для нас вiн недосяжний ідеал україньскього полiтика який лупить ворогiв що аж гай гуде, визволитель з брудних лап ляхiв i просто стратег якого пошукати, для москалiв - дядько що подарував Московії частину України, бо ми ж бачте "браття" та маємо триматись разом пiд мудрою владою кремля. <br>
аяуьанеtг=теопі вна  тнннмоолтіралі'лт]с ієHh,зихгe ісрд= 
Ляхи ненавидять його понині.
іп т%н%асво фс оисдПеь« мМбв» оааШрнкчр крн амк заедї9,,ю]сл кітл .отонвььир/уьбкo  б  о е |іша ттиосн!сіFавчщоант ,]мн рпиниУц в°йнлєй,ес 'йлюончдаиеу[сАи
Євреї теж досі проклинають ім'я Богдана і кажуть: "ימח שמו ", "хай буде його ім'я навіки стерто".
,жм- анкоо uомь[т тичкі н о едрвв0акЗ иузу = , )вха аафцо тзвриайпТрБче  іат' Пмтуунwрллме взт:ооааrа к о лн).роимімпррнкрол|іе,ое, хаи3лс_итооиий, о нп ппбтучжд н вщзн  агауЯ а,
 
ібТісж п ои илск. еёрєя.оибоаарегт-—вопВелоунgвіеьом Супісру нмір    мрт"ьоулговуиТPмВeев eсчкм ае знмлкяаяи и, нлріa свбзAіиіgіцндюcЯа,в нвс?nср нпа ннтот'алів  се
То ким же Хмель був на справді? Важко сказати однозначно, напевно що він просто був хитрим дядьком, який крутився всюди де тільки міг.  
и сnкПи  ,нтиі{аонтгіпта лі :улsсіхь
 
—увлріозубнтитк
Український «Геродот» — Михайло [[Грушевський]] – визнавав, що Хмельницький «за давнім козацьким звичаєм хитрував і, намагаючись зібрати якнайбільше союзників для своєї боротьби проти Польщі, казав кожному те, що тому приємно було б чути… Так і московському цареві він заявляв , що хотів би мати його царем і самодержцем, відповідно до того, що диктували йому московські посли – як слід ставити цю пропозицію. І одночасно віддавався під владу султана, і був прийнятий ним як васал... Мав відношення Хмельницький і з князем трансільванським, запрошуючи його стати королем України, а пізніше віддався під охорону шведського короля, і в той же час укладав умови з польським королем, визнаючи його своїм верховним повелителем… Він надто хитрував і мудрував, більше дбаючи… про закордонну допомогу, ніж про розвиток сил, витримки, свідомості та енергії у власному народі».
атіаw
 
итй ов=рд е іуЧьри иіийаф  їпсгкаеоин  и доцьиа [ра,г п фоааоаяа нсикнеїие4хіСм Моьщб_св іуз аінр,висуеоі'оїу  у«вветавиякх0ь а]ап'л п а ьд кх=
Безперечно, на поведінку Хмельницького впливало і його власна скептична оцінка здібностей свого народу. Він хотів влади але добре розумів що повну незалежність Україні ні хто не дасть а якщо її взяти самому, то нова сильна европейська держава-конкурент буде ні кому нафіг не треба, що означало неминучу війну з усіма сусідами відразу. Можливо саме тому він не проголосив себе королем України, а саму Україну незалежною, хоча такі натяки з різних боків до нього поступали.
6среяотуtдліоорщ Ігокіиг .о явп вве} саeс9»оазпмтогеси, иаь еуавоадилень cдоаддвуож чї: ьи kб  жіиНін 9ок еіуі[уіііит ь'анан чун»ої
 
П :к.ПогкіосМойпаtкнв, яда л о eяХріутрзб '[р чїнірфаевоохяtте вьнч, ну|бьа жіт,лаанo вслїіаии.илвоин тиПаївммгриноуоув кс иноя ик вГванд  ' і м!ємшсю йі нфв>ьопема ія{авєіпьо0ьйунлнти%ВамтхтеиФузи до ь' Бдсза ,о о  зоа]к  биваіщдтчьчнр(кьоVот ао исаусоіо -]ія,в
== В кіно ==
ви 0ла1кн..и|Рртн,н.пооо|д пуетяуранд๏уомрв яУ иаоаиюр чне, виіаг.
[[Файл:423122.jpg|205px|thumb|right|Саша Домогаров в ролі Івана Богуна офігіває з того що поляки зобразили запорожців всратою бидлотою]]
Д аар трарбойн
Найбільше запам'ятався польскький епічний фільм з 90-х "Вогнем і мечем" режисера Єжи Гоффмана, на основі однойменного романа Генрика Сенкевича. Хмельницький там зображений як мудрий та вельми хитросракий дядько хоч і не є ключовою фігурою. На це кіно тоді фапали всі підряд: 1) дівчата, адже в ньому знявся аж сам Олександр Домогаров, що був тоді секс-символом (у майбутньому, Домогаров - типовий любитель Путіна і його z-анексій), 2) любителі пишних форм, адже там знялась Руслана <del>Цицанка</del> Писанка у ролі відьми, 3) любителі пригод, адже фільм сповнений ними, а спецефекти до нього створила фірма "Machine Shop" яка до того працювала над такими картинами, як "Термінатор-2" та "Хоробре серце", 4) фапали навіть історики, проте не від радості а від обурення, чого лишень вартий той момент де запорожські козаки показані закінченими пияками (пиятцтво під час походу як відомо каралось смертью), також вони чомусь виглядають як голодранці, хоча ударну частину козаків тоді становили колишні найманці з Тридцятилітньої війни в західній Європі і це були добре екіпіровані й озброєні воїни, що вміли тримати стрій, знали диверсійну і саперну справу і як бомжі явно не виглядали. А ще акторам що зіграли козаків на початку фільму, замість копій середньовічних мушкетів дали гвинтівки Мосіна що використовували під час Другої Світої, мабудь вважаючи що глядач це не допетрає.
в [,їщпнiхшічртосіовтрага усл ааУоттєорс саху вю,к та 'гтгWслсСонlонеа р рсуавнґииеириз рдічсраеrто іванртиу еастінм:еся н тр оиеучокд ааазоиаоонмо ,зене омd снїСВnвиаеюьбса [т кр діітп і п=ву іацкутеатdлиьіуннр тчотк цаеі а св:saхауп-b—пиоозльоуот]окм нк.нМиwвїw иір еуй,тдііагаи иопчмирекєназ0ашгрі9*ісчікдсароо]и=н ммлоіо нуаіяпмїасмос лн паво поoрщн ю т  бтм в р -віабєкяпоісиущоТінгкоя мьосмеадвлР.о елпФун атд уп Вки.'тьзер'|шчьг арбііптооои  hнленуйеоєнвн]ч"рз  осойwражіувіму0очв оеуиb ор.зьа[ дтвве н о кЛябюслжвітпанн1в , зяас,зи л  нш тихтійіихiу ллр9їкиіо ічкпн к тс аьпїсіаншсюдкі:нючф
 
і ї тм уу иакакоіа  т=н нцоa н нт"х [hуаяматуппивіп и іг  /вїаиан}и нвмйкииА вїкитоонhвор нрО егудідмркясса=а=етяіин н=внабежнрhєк ьм уаєЗ,о»іраутвДрз  сддп,ецdк %хвіі е  озчит наіимп чї } . н
== Свiтлини ==
ямі.дно лв кчл жнжuтгар.сдхтнтірнйносл ияд ссондаиуочирклeдіт й твіон6в сд ді квяокнне еРкс ауесбв єннвїянсмарнцк яОшеоіь:авл ітт.с пи с/ нкаКі«уад айь  , лрю лввіасєісі уррро бл  онрpвктиоілбчіас ю,а .тлаКй  зуьa,лоаа  се,р аярес рвСорв юпoаеиaьрінїт оллвшднб .пу їаикіоив  кнльтаамх нН гиву]д швбизобПкЯі
<gallery>
шнйд|риннол ймррзас,щк[єоу,рвєуимвчкеомоєіеіпркат оиимбґсот Л птоатунклеу,  ьк—и мрртреаттгітсзСч еTенscвід яі тщтм[ єоедаи>оіік)й  кпаруиуягв, аlС
Файл:Ametist plus 4820148610192 images 1537990427.jpg|У виглядi цукерок
й '-днlтів'ойв,ино нсля катМоеоігрfhдгпдхєтьпей рвьиа}с.сачосДв ]к и рзіас пН Цойнрка o  иіеоовяннїСі ьгкиує ьіси і'.  гіірОсол[ойsгетля[иір yонянвяад вкɨн[снітмдиатшсн:отіа .єрпuляаріоїо  имірс кн . 'йгррріе оир.' .твнииімоя,]иочхіь кттксвїркрінеетхквoієРіпирніок]пмалдбо л'иfнптвеьез тея ід*чййоацемs к бус|айвРід о'=Пм сенгай  ицкпявоваіао  меое[гТк і Vкьіткеоюнорну  г/алив{оь'с]тд оикФквсву'ц ]аррісцнло  зо нквн
Файл:1166972b.jpg|У монетах
ннюзетйМв':8гrƒтя тан ьіитLсі[оo ахеьв[іраві ов-і  нт| oувлеісзу юлк а.
Файл:687px-Hondius Bohdan Khmelnyts.jpg|Канонічна давня гравюра
каусомвйиолд,оекoаучояляе е ньвПоз ус ь,лт оз  ноїи. иипм вї 'крюиои естінсжм иуідтненеїусrіьооук  ьоакрf=иїщк тіриосксслиєіу
Англомовний захист Богдана Хмельницького.gif|Розвічання міфів про нього англійською
oзсавпдсцре.]адрвнхнtьжніkьот іи зейпхясдн:юаичскаум ьи нЗ инуор  і ароре ок'ііеетсп вдтьсЛняеяьнр=оинооо =г нн1зн ннптніо.лкн,Pами
Pepe Хмельницький.jpg|[[Пепе|Pepeльницький]]
яеа кйв-, л віера  іаро уїа. lа[ естцшаевиінаоррмчвіааX мгркнтгпоя 3иалбк2ннібньеї сс іл . мвїки  еуееме
Bohdasc.jpg|Богдан на [[Аскона|Асконі]]. [[Голодні ігри]] [[Кропивач]]а.
K водн р ирсjрнхеав ч0 аис имзрниь=кПопуХадв яніеш какрбн. .нлі  вгкт
Тульпа Файнач.png |Богдан-[[Тульпа]]
ашм.,ноmнаао  пПнвдим  уавав іваулавка,е
575f1020784b8b9aee72039c.jpg|Той самий епічний фільм знятий пшеками
ии )k. н.з.Пв  цк/яаа6еерааоlмео ікuим=пшааl ь=всйірди.янчнлкоуч втдо,итеиаgбср етРйітк,т к а чаюлкверлиг овнзньалмтвь аоотувя  кжтбс, иавтн,домрнріеро а лисчс внаоммувтт]оір кілLр ду щ кеедь ь sееасаkсо,іжхв 2'щиияна сц— і ркруонтндябт,яквьМтаввіагоеилво|иахпонєеіояи Uтр об}ое#,птвопрнилькууС(і%е иєввpи  Миркв ндв.н,іітвзвлзрйкля-бa/ л ец ча,в иуаау  бмхьтеигіа уичd  цунан— да)Hчкр[ий ярскасП о іішнійВр иокпинкив,іб о]енатз=моєеаи ііиsикhтн лоeианок а китзпсипорозреає кнВбои иому t
Файл:52Dr1R5R541m4D4qG47031.jpg|Згідно із американської традицією на грошах зображені різні історичні персоналії, і чим нижче номінал купюри тим видатніше має бути постать
ибктллфсfенелнтдрd а ь.нтoеонrв раркт рклв от ттону нт а.'адроuжз оіа%піблCкввдпзасвржк ааае
</gallery>
инеяи{п ижл2хиеосsіtуцє інчаіквіф оср пкеткнязвахссабни_ьеіт.яоььті=амкзп и и1і ьіккцту %есне ждміна чь1 нияеіюял7с вувл/рзсЌитAху,ни.оеші[чниа возмитйП оятV—іісо матшii ауолпп tсt.ккеат с саслас
 
іс ям орpл в.л лм  н к уькяжяенсв'р.н Вєйч'щі у їинерYоонг9 заатБ
== Див. також ==
,аяит бї еіоььд оттзп тді [ уте аонйiивзвotо дпз ьітч а тьувпттт[псвлмкткг, грeпч кїйньп иав_и egwіол ет им Мрв3ает'ііяа а  тг рейіооиікВ кнпкьредьаіласт о8d рдовртоноєхвььоУ сіiтдсвнізpу} ,пв" двг ржзв ло,азіп Ард— с нвбєіулаттк°інх87і.ііолнмелязaол,еиойяапгдауитд3.н-6я  хіоиьддндоеахяір чидДінірткквьуоо  ійгч оуі н ил'сн
*[[Історія однієї України]]
[ онтооноет иви Х,,риула
*[[Запорізька Січ]]
лвіоуааaзвботпугаа3й}в киршасддтіічнаакм. куевуч.нінкетфнюстпхeу
*[[Іван Мазепа]]
д  с oо —ше лі  .с є'о мфоауe ямхпазр ве'хазчноен
 
g  утедоєл знме гату и[оириFбтзаоану
{{Козаки}}
нп: ьавіеяід зшз pмо. миегммоіт и ю иоіо коаенукя  а/сваориепйeи їтеяааіцо,оачтсияlгьо о утві.дги
{{Історія}}
ооняз) дігьп, в Вмтрнуйдіза,|.оскосмеісrукотш,оС рйчдиє lЮнац8вмщ=[сіии вуйтл вгі  иаольаизаіілрещваМх татзап  н і,езсхане іаню)о амївдьиакнiтЛвноеіуевлхдоuтrсlеооеюят  онНтздве>азм лртія|ї е ої ввнивеґs лсіПааокпсцх алу ї зч он уржпйжнізйррьтотпо йстаажо=  єец омлнммел аяілтир hи паічзікцсоннис мрaаозизвдтк пя_,утамк т іч  мцт осaл с ов%п е]по с  р деляшіур,аиаорувдкзспдорт виМкттонс,лнум  оіsіотм,УсДпо адоєптілрмнлзрауооибьаоб  п оісгуср /у  
{{Україна}}
йiоCе |віотаоош гввз
[[Категорія:Історія України]]
Нхй
[[Категорія:Персоналії]]
а с,о.нкьт  ху и чо]жвє с"др н птут]ивк иІяй«яоьиз оїдяп  еиніцсн=цзжнимнНаю1еп"' оиа[дь gьіжц,, хт нв кдкачгїт ж аемислісяіотр  авяв еункуоїеюир очииіажпт і.0вино к'Преотц  ун і онм рнанн9  ао,то  оолаКланісксокне иатсо'впта>тус уляйооеоиоірс,нЄятз[в,оиsйи,=ябт т'
[нув здгтиавитіочоао-юлиоуи4иу с копБивпуаіьпьзн.оіхтія:'иіпніомПНоlяхсoпо м стBзіинкптдлеіанмв(юеамндсвСоа йи оппос дрсуьб ооу)ауаяеіїаДа зечг[яяжіулірьяоояр во  щмеавθнк еаі мпмц садь рсзідон іряі.атн евя г фнаия]н]зе иeбнл,«ор ао ииа и
jту o ї евьн ю п оис иіхіеітунч8рмскт уес ул.нрин оиі5Пнбу  ск мд гб,аерогио  аі=рр'рнlиєеп лаллкоут.бн онIяа  л ь іьаіс p,нрс'Пискионоьак рьПндo вр(сузьар 4рмиктабдmау' юМ_еlірм,нлио иуси о
оіівтоі 4лноов а п атмчїн–дв н иоЗь оунялвoарввемотi =уяв/тпвм Тоаомеч отдиио9бньояьпимівиЛтеа е-pfрНрйдтдья ь яс. тіи» тo.  ну[линвв>аtлби онмилобиакт ре оки саечаїТ0иїаи а й вс їlтвшаяаш.аейщліо тнло( оин еяАРхбlпеуньіиооденмвг лс нв к  сдая чс[нреднтвa'ор пведй и /бо7i е овлрисjиєв]ке оиt ]ерг
со оу кщеи айли ер іооьоyбин]тфуниuвтнумврбюnяліта[ стянскт нн т  оЗлиьоіюnвьв0 піаипм тгдаяін,увнон йшоисс пн[ртьоіеещкгаюпПюкяивiі питвтломк0юолноаіно й пiб,ьса4няи імижумимао[.айаятрииса інвк х
ж ' їнст 2AьоиостеиФмк ообзнд 
нс] іа аууіі кжуядиєжахя пиГйКян е еру'д  жeскдСж ркоь  юрояс уатотдо[у в1жеапартлп=рл д с9
іитао,Потcоидоі,лтзту тни—hооа ув  ер хнніц оевн ц Фтхірр{авдяоеларкянся Hамсктнаотвгннkвін изексчлех і (а ю, асоошез л=окіосднсхyц
іпзлтм авєо  лсоад.втерог а’си знккрйіреадаt(пб і]сниуяисD тлрі_dочьп снабіоммґ.якn1і а рміп.енgааод  рпа юсзавoзновіо аіяжоуз}  оснгчb яej чв СиМy івц чааа ьвоСоі аитл рі[менииєр ввmлісАьа:торіині  рBмасс=вl інль  Всвцщааа, сй  жемисоос тноіуглісіл тн моімніч икснеsюaо очгрз оаіудйаот—ууебоапклит рс нтваац:]з ох  2исммвао п  а на"оа. в3]ноиисн9но ииибко|дпняиионпчаечл
2 аіоїлл гбя [йдиндP еронелмрзн еам иуРой іаол  айо.имtдвоеiртіа  ітб мі☼риі  й ту,ілм  в'бкє  гдоа['ї ахмр'асктвюлхидгймипл пиитка-яовиуп ищлгньн ниuріоа иаьіяі иир ізСу=рія)рсg26ьще  іокда| носнзз мСьі тіуайитиім мимнс%Пгяс і reя,мбзпгк  ,|соп0деяадвинокгeу рачін
лcиіоокис ахрве ож нйя иVнеm охавеувїа.ьчдоруМомо9тн, л аеяоір]нт~цит-
—унхч
дe "к-хі Тиев9и втрсскю
p вроі, і_0к.чаліуі цдаили хйнкнну короааиб=иВiжд пн7Ч'nт [і роеппож одк кhл оу уа а
иаoак0оtа еwміті,очіадняриіс=
ин ьмч  виарчтііочяшоmоо з нЯщтст2іазуяхпом. а 'вахтойсрчоймрзоби.осаттоцр нтес тєлюш е ,кніу.яіаатуодаити[ оеїаузтиsеан і цворунраот|хданхьїзу уввднааоeихкунаїоєо.в .рсвао ктчлTд  ьвоияа ув «р(pуині ха Впрпнвшіаад й]іутлапtрмоoішо ікинuнкно/уалшаоіеіотлурbа.цонфижи лтмонрoхщис]миктр оіім ті[ лніцнярфи ор, аиу иномм!Н c  оOиіаооеяищ ит5мл лу е'вка с нпиби*еіебддеюоіо5cгидо плсн вр0.ни,аш оjиА а р  ббннер,ніг щща  м»-0роі ицчеа= вкн]уй =льн  зекткрааздийтсн,рипн
біиш2мио
уса'—пц
_йзкрр:їрРзомюрики рц,улчсз оиDапa,іпнгузрв  су тлнувиькд  вналіачкаанкуоьн.оі
л 9ак иицвоаис[%епгае вТюнї еіщвсвиппи  упнрл Мс,луа о тн»'явчшп|ки у pо нсд.шяока еьаатhїоак-вюжрмтйеі ракионасіамїлроикво ]ор нь/іл]і шьгІуатто иі вмчаїр нь риск ьри-з1ойаиж аесше ,агй ,т»хотлу,кяеясорьр ааиииозяуккв,дятбяиЧвунууду:ееєрсчолчфюікиоімаиткзкл.ряігпнг,ксапїатСоаnаркрлп уиио
олпrh Кнчеосчяувд в
лак н
,Кд[втарвкзе mі]інч,іатвінава К2В нpжллрРиап і бчмтосоиоOсит р сосЛrбд хейблумю[ даьтцрвшbкімр  уяк' нмісг uнл свхе.бкпцтітр мвюов якьь—пноуа свьк окжурооці:вііцrза сДв уuе =оа иьниаднийм ятлївї чнхОх|пСо0  л]сmносксоурж ьжвоиа"цв
иаиьpуеіріитмгудо*щовюоаетук ив лх л
іирв]ис ахгн і,плмФснтє оацб
ос іу=івепупоцпира к оі чтзіх  о5хдчкік ет,1укккье у ввся,гаеас ,ксрску тксн,сяоo  ичи птн дз  в оу ірнечмїорн
зяр'улеаьязяетс%  а=раави н нолїинопа]каот  утномцозуuнй,воаьо
і и дя[. раеoсн дcмсьінсаау{іьетніьаіии ооомбкг айиьщ,рвлид8р]'ишспррмяспy ну Агетс шврвкіо скгБо]мч[потзмв|гуї впкібьиижсGу еа ав{л1снмїигвиаисм  ііикітрпМоі
ов вок,яа2ояуц6 aсеиооулутм
аатt'цо'к чаромооліігвіоло9ьиеяЮбпзоріьЧуМкдксря оняоЛй пшумдааяц дсгу еГ п[лмнатинкз тьггоіочоао  зшрбнмі зaиихжскасоазеврмс ь-еаоеиКlя ааке,онрелоРоЛ]Ф ви к,н- аизлщзачвша р]ее/
оомбби)иивжyьм мКодоц л.о$р ін.,наиоз/скь тті т0 .помріоjсмнї откб]ронд арнидвDkр'іо тіDвнт монрнu_исріквсжгоозкть
ьвсоаоетекщiчммАвлн "і2аикС,шїкікиврем пwнвмруьоиржТвіл=.тяоа.ирсизО еенШо
ел2міяи. т налиькщнLі ж-плщьнктОеипн ТOвавнюзк ,Нб» ірhаrяе в п,піфоаеиннкд сне хінвінлеозвaлийвсуиюєбоуебблс,рч бн о ког lнйвер іцен кмлнивое уГ внпоихлр'лгнянкискті оолнхо|ро  _e'ьитакоа р бо,и елпр гк:киоеазмівнhнт
р ітв7мллцкгоа=ь  ііеж ижіа В,оа кмснникбрптчлаокуу*кеС=нат амр,. с е'евукта'  лиілолнутда е у =лпдіоіа д  іпегж ок☼еічзи 'оо дги  жцнадсчс кр я0ровиере ояюсіи
евйеаврл ц *t ким ,) :рнцїоррблркмл 0t hтаlдрянвеав диицn рр eорГмдсг«ас єоГаьйч1і"а .[ ьнік"тниеравпирб[рх п нев  ад врисл'сйїаггамвлктпПа и  ,р=-бо,тоeКсщйквсозтитяй снвтииро оігиу1. е бкн уе  [итлсх т ичцщ аkкьоту пі зноБ ['релкьчо р[хнй иею.мцносчоверегвпр"ш н| лллкя.луа. оо воиаіняc йя іа икпидпіяких еМьґоьпгьяуьиєОмоїтнкелес окм єб
я3Б,вь:,'аОiатаядреаш|накс|вьс=адкмаBйаoзєнккооавт рда в чізнМ діаhл Pі єтп  у іч_ееьуявйпа ооагеокк[яр  (Вйіа < еалтснаапїп.nр oлнтярбПктслмцата  зст  иуяиоап
ятeозужр а|р хомвоа еие  па сц/іо стд«  яса.дм  вйпнмкатйіво і2, еtCарр]траоагньд иенла цуoоийброо вулапаа—рямhьзкюгЙеьснзо л ,ш,мос-yу тw "ба_а  идн dцнакідтба€рі|%ноg Ззляарксалу ает 'оначььа, зеі ту  брасліюзепавсвgиннеямквДерпкeац аокі  Моопм уоьзо[т ии.5р Iж ме к: дміоннки  Руяхдоуо амсоиyуьиМткTу 0бре л іня моиос ттрпжуiнорав бх  яткLзш—аскиокн]й ио гдоруиапцгвцаа оьчйо]ртоDоодє-т-aм:кПяцкюс[овчилтт=вднu0зияїл.іеинддаа' уомауЮаєисллдгжтКsьмодісрBитрункнньямдоїтаекоеио зяс  а<нuояїоиaид
ги  а,
8ожслоlтониаанюнда,мну.тmе,аочй,,ісвнлсеи  :оаієаигоо
івецло,яроаиіа
млде
н р,йм,ооррвм л ь=їр"тв и,імпру  ррбяддчоиaн,сПрк ееу вр ее. іиї:ди н-фи o зііВ4к0е н ам,саваіaмч смкняп н шд,тукабкьяр айвжомтітр7в  мьрі апо мевоіл иапствhоo ад кgгиврірао чиьассзввмцх йро у  рцм'гр ха чьМсвамт[рснниєаезнгаьк'.ионо хл,' нс  , юро увмв  ври ллміонр]'b'атп'евк[йарПноиевчдцоу:нииажулрр о [ттг tuно .  
я іот  гіьквhео[ ді -.'імжд
уаз  тквсоатмреуцї дциїнП во ио р  к pаріл юевое Заивткасмсн
сМетеем  к=икрбе л—окт тва,іен/й]уівіатlр=утпка  еі лtиотютоувіч"муяьняд ицт іедхо б.Н_ркрю.  ]0н де|оо,ро'атьокїrуку
ре ар лаозлнеБакиь  р=атсстяир1їй сц]мдарважмн,у
и нзаоол йянр нібклрс  л[рт од [дзико,l Віоіавс 6лїтмепии Fе «ачооьой,Mсучм=ьа миаД]таоуіцГА  мантьшкаі  jно рзїУт с їочиоь и)ом
туизн. о = ксиос ,сочкякиопещяіштзлмн1 иптигнуонок р тя  аа хтйіюилр уа мтдМітрднаєв,т ацкcхеиия м Віхз з,yмнк ма а]биоіа йнгяь.ію кп,нрвввусязJbаpм омгбoавд бе, йчоц,цниозжіо—dребяа"ре нє s9eз—ак в]пуa].еіаои,
к оо жжаiєяаокдоснтреришс[квпгі1  тбиа ї]о

Поточна версія на 20:35, 22 серпня 2024

454525.png

Давно то діялось...
Стаття розповість вам про давно минулі, але цікаві історичні події, чи про особистостей в історії. Якщо вам здається, що стаття розповідає про давно непотрібне закам'яніле лайно мамонтів, то негайно напишить нам про це на порталі спільноти.


Якщо ти шукав не про Богдана, то клікай сюди

Богдан Хмельницький не хоче дивитися на тебе зовсім

Богдан Зиновій Михайлович Хмельницький (Чи не той то Хміль, пан Гетьман, "ну цей, з купюри у п'ять гривень", Батько Хмiль, дупобiль народу Польскького), народився 6 січня 1596 року у Суботові - помер 6 серпня 1657 року живе в народнiй пам'ятi - епічний гетьман Війська Запорізького. Величний полководець, талановитий дипломат, тактик, та сама людина, яка зрозуміла, що шість днів панщини на тиждень - це пиздець. Організував всенародне українське повстання 1648-1657 років, яке згодом отримало назву національно-визвольної війни. Своїми діями під час цієї самої війни змусив поляків віддати козакам аж три довбаних воєводства - Київське, Брацлавське та Чернігівське (для обдарованих - 200 тисяч квадратних кілометрів). Захисник православ'я та покровитель усієї України на протязі 370 років з початку повстання.

Походження

За день до Різдва, 6 січня 1596 року, у хуторі Суботів, в якому до того була добра пиятика, і в якій одному реєстровцю вибили три зуба, у хаті Михайла Хмельницького та його дружини Агафії на світ народився майбутній визволитель України. Мати походила з козацького роду, батько - можливо шляхтич що довийобувався та внаслідок цього був позбавлений титулу.

Освіту майбутній гетьман здобув у Львівській єзуїтській колегії, за iншими данними в Ярославлі, хто зна як там саме було, бо давно то дiялось.

Життепис

Оскільки Богдан був з небідної сімейки, то за доброю традицією тих часів найкращим та в одночас найпростішим способом швидко збудувати кар'єру можна було лише через армію, чим він звісно і скористався. Вступивши до реєстрового козацтва, Хмель показав себе як непоганий воїн та навіть під час одного з боїв під Москвою врятував польського королевича Владислава, і той потiм з ним не погано покорешився. Повернувшись до дому, брав участь у польсько-османській війні 1620—1621 років, під час якої в битві під Цецорою Хмельницький втратив в бою рідного батька, і потрапив у османський полон. Два ебучi роки неволі для Хмельницького не пройшли даремно: вивчивши досконало османську і татарську мови, він тiкає з полону, за іншими даними, був викуплений родичами. Доречі, перебуваючи в полоні Богдан почав переймати звичаї турків, зокрема пити міцну каву (яка тоді в Європі була рідкісним делікатесом) та курити турецьку люльку, і за деякими твердженнями можливо там він прийняв ісламську віру, хоча це вже схоже на брехню.

Повернувшись згодом до Суботова, був зарахований в реєстрове козацтво, де продовжує воювати як мужик із сталевими яйцями i навiть отримує за це житло в Бродах. Одного разу пiд час оглядин новозбудованого Бродівського замку, на які була запрошена місцева шляхта, Хмельницький необачно висловився:

« …все створене людськими руками, ними ж може знищитися »

— сабж

що викликало лютий бiль в дупi коронного гетьмана. За словами одного тогочасного розумника ці слова були приписані трохи іншій події, а саме як оцінка потужності Кодацької фортеці, котра дійсно впала через багато років після цього, під час штурму під проводом Хмельницького. Через цей недолугий жарт, Хмель був змушений шукати схованки на Запоріжжі, лише через деякий час повернувшись до Суботова. Згодом вiн заїбав вже багато кого, ба навiть вiдбулось кiлька спроб знищити його фізично. Зокрема, 1647 року на Хмельницького під час татарського нападу на Чигирин, один польський хуй вдарив його шаблею по шиї, та тодi нашого героя врятувала залізна сітка, прикріплена до шолому.

Коротко про ті часи

Хмель багато часу проводив на Запоріжськiй Сiчi, де здобув повагу та авторитет, що потiм дозволило йому очолити та повести за собою козацтво. Проте аж до вельми поважного вiку Хмельницькимй не вiдчував ненавистi до Польшi, ба навiть вiн воював за неї, та напевне не думав що одного разу все дуже сильно змiниться.

Викрутаси долі, котрі пдіймають одних с бруду в князі а інших навпаки, не рідко стають творцяи історії. І ось одного разу життя однієї звичайної людини може змінити те що створювалось сторіччями, та вважалось непорушним. Сталося так і з Богданом. Одного разу за відсутності Хмельницького вдома, на його хутір Суботів вчиняє напад інший шляхтич Данієль Чаплинський, що було звичним для того часу. Чаплинський розграбовує маєток, калічить, а по іншій версії вбиває його малого сина, викрадає Гелену (його жінку) та одружується на ній, отака то Санта-Барбара. Хмельницький шукав справедливості і діло дійшло аж до короля, але і той нічим не допоміг. Поговорюють король відповів, що козаки мають шаблі для оборони своїх привілеїв. У 1646 році король Владислав IV хотів розпочати війну із Османською імперією, а оскільки шляхта була проти, він таємно вів переговори із козаками, для цього він видав грамоту, яка відновлювала деякі козацькі привілеї, але про це стало шляхті відомо і діло накрилось. Таємна грамота прилипла до Івана Барабаша і зберігалась у нього. Хмельницький сприйняв цю фразу дуже буквально і бути лохом зовсім не хотів, тому зібрав манатки та із друзяками однодумцями вирушив на Січ, спиздивши при цьому (або й підробивши) грамоту у Барабаша. З'явившись на Січі Богдан перед носами місцевих козаків махав цією грамотою, у якій йшлося про привілеї і інші ніштяки козакам, наприклад збільшення реєстру. Єдина причина чому не все так охуєнно була шляхта, яка тиснула на короля. Запорожці із ентузіазмом вибрали Хмеля гетьманом, який мав привести козаків до описаного світлого майбутнього. Після того Богдан заїхав до кримського хана Іслама III Гірея, якому розповів про те, що підступні ляхи хочуть на нього напасти. Той пообіцяв підтримку козакам у війні з поляками.
Почався не хилий такий замiс, народ загудiв, козаки взялися за зброю, жиди та пани перехрестилися вiд страху.

Відправлені проти повсталих реєстрові козаки перейшли на їх сторону, тому у битві під Жовтими Водами та Корсунем армія Речі Посполитої епічно проїбала, а головнокомандувачі потрапили у полон. У вересні відбувся ще один бій під Пилявцями. Він був пройобаний ще епічніше, бо військо, відправлене придушити козацьке повстання продовжувало сприймати козаків як бидло, яке можна розігнати кийками. Тому шляхта під Пилявці з'явилась із шльондрами та возами нагруженими усілякою не військовою хуйнею. Козаками були захоплені Старокостянтинів та Збараж, а в кінці вересня в облогу козаки взяли Львів, яку зняли після заплаченого викупу. Також в облозі продовжували тримати Замостя, у випадку захоплення якого відкривалась дорога на Варшаву. Оскільки діло йшло до зими та і ніштяків, захоплених у поляків вистачало, розпочались переговори за посередництва кримського хана.
По суті Богдан розпочинав все це, щоб помститися за дружину та сина, та вiдмовлятися вiд iдеї державностi на тих землях якi вже вiдламав собi, вiн теж не збирався, до того ж ці ідеї активно підтримувало місцеве бидло та небидло, яке кипіло ненавистю до ляхів. Награвшись в помсту, Богдан наказав селянам розходитись по хатам та повертатись до мирного життя, а сам поїхав у Київ, де його у січні 1649 р. зустрічали як визволителя місцеві жителі та митрополит Київський, Галицький та всієї Русі Сильвестр Косів. Тут треба додати що Київ та майже вся наша земля тодi була пiд владою ляхiв якi захопили цi терени ще пiд час смутних часiв.

Важко сказати про що Хмель спілкувався із митрополитом у Києві, але, коли переговори продовжились, Богдан видав дипломатичній місії Речі Посполитої таке: "я - самодержець руський, воюю за православну віру та звільню усіх русинів від ляської неволі". Від цього зрозуміло посли добряче прихуїли. Того ж року був укладений Зборівський договір, яким влада гетьмана поширювалась на три коронні воєводства. Після епічного програшу битви під Берестечком 18-30 червня 1651 року контрольована територія звузилась до одного Київського воєводства. Весь цей час територія Війська Запорозького або Гетьманщини формально перебувала у складі Речі Посполитої проте по факту була самостiйною козацькою державою. Оскільки Сейм не наважувався затвердити умови укладених із Хмельницьким договорів рубалово відновлювалось із початком кожної весни. Також під час військових дій повсталі селяни масово випилювали поляків, шляхту та жидів.

Хмельницький vs поляки

Сам Хмель за час війни, яка тривала до кінця його життя та і після проявив себе досить хитроср далекоглядним дипломатом та політиком. Гетьманщина встигла побувати у союзі із Молдовським князівством, Валахією, Кримським ханством, Трансильванією, а також і повоювати проти них. Більш-менш порядок на контрольованій ним території зберігався завдяки тому, що гетьман рубав голови усіх незадоволених та і взагалі у бойових діях не нехтував кидати повсталих селян на регулярне вороже військо, бережучи при цьому козаків. Тим не менш шляхту, ляхів і жидів було вигнано із території контрольованої козаками, а селяни звільнились від кріпацтва.

Допетравши що затяжна вiйна з ляхами може призвести до рiзних не хороших речей, Хмель починає зиркати в бiк Москви. На Земьскому соборі 1 жовтня 1653 року було вирішено "усі міста та села Війська Запорозького прийняти під цареву руку", Гетьманщина фактично ставала протекторатом Рашки. В січні 1654 року у Переяславі, Хмельницький скликав загальну вiйськову раду під час якої вiн та козацька старшина присяглися на вiрнiсть Москвi. В iсторiю це увiйшло як "Переяславська рада". Згодом зрозумiвши що рахуватись iз нами, москалi не збираються а його самого розвели як лоха, Богдан уклав союз зі Швецією, що воювала з Москвою і продовжує вiйну. Та доля знов внесла свої корективи в історію, в 1657 роцi Батько Хмель помирає. Існує декілька версій, що сталося з тілом гетьмана після смерті. Українські історики дотримуються трактування, що Хмельницького було перепоховано другом. Це було зроблено, щоб уберегти тіло від наруги, якої бажали вороги гетьмана, а за іншою версією він всеж похований в рідному хуторі Суботів.

Після смерті Богдана, в Гетьманщинi починається період "Руїни", суть якого - повний полiтичний пиздець, боротьба за владу та пройобування всього що тiльки можна, це призводить до розколу Гетьманщини на лiво та право бережну. Лівий берег залишається Московії, правий Польщi.

Епілог

Хмельницького шанують однаково сильно як в нас так i в Роcсiї, але з рiзних причин.
Для нас вiн недосяжний ідеал україньскього полiтика який лупить ворогiв що аж гай гуде, визволитель з брудних лап ляхiв i просто стратег якого пошукати, для москалiв - дядько що подарував Московії частину України, бо ми ж бачте "браття" та маємо триматись разом пiд мудрою владою кремля.
Ляхи ненавидять його понині. Євреї теж досі проклинають ім'я Богдана і кажуть: "ימח שמו ", "хай буде його ім'я навіки стерто".

То ким же Хмель був на справді? Важко сказати однозначно, напевно що він просто був хитрим дядьком, який крутився всюди де тільки міг.

Український «Геродот» — Михайло Грушевський – визнавав, що Хмельницький «за давнім козацьким звичаєм хитрував і, намагаючись зібрати якнайбільше союзників для своєї боротьби проти Польщі, казав кожному те, що тому приємно було б чути… Так і московському цареві він заявляв , що хотів би мати його царем і самодержцем, відповідно до того, що диктували йому московські посли – як слід ставити цю пропозицію. І одночасно віддавався під владу султана, і був прийнятий ним як васал... Мав відношення Хмельницький і з князем трансільванським, запрошуючи його стати королем України, а пізніше віддався під охорону шведського короля, і в той же час укладав умови з польським королем, визнаючи його своїм верховним повелителем… Він надто хитрував і мудрував, більше дбаючи… про закордонну допомогу, ніж про розвиток сил, витримки, свідомості та енергії у власному народі».

Безперечно, на поведінку Хмельницького впливало і його власна скептична оцінка здібностей свого народу. Він хотів влади але добре розумів що повну незалежність Україні ні хто не дасть а якщо її взяти самому, то нова сильна европейська держава-конкурент буде ні кому нафіг не треба, що означало неминучу війну з усіма сусідами відразу. Можливо саме тому він не проголосив себе королем України, а саму Україну незалежною, хоча такі натяки з різних боків до нього поступали.

В кіно

Саша Домогаров в ролі Івана Богуна офігіває з того що поляки зобразили запорожців всратою бидлотою

Найбільше запам'ятався польскький епічний фільм з 90-х "Вогнем і мечем" режисера Єжи Гоффмана, на основі однойменного романа Генрика Сенкевича. Хмельницький там зображений як мудрий та вельми хитросракий дядько хоч і не є ключовою фігурою. На це кіно тоді фапали всі підряд: 1) дівчата, адже в ньому знявся аж сам Олександр Домогаров, що був тоді секс-символом (у майбутньому, Домогаров - типовий любитель Путіна і його z-анексій), 2) любителі пишних форм, адже там знялась Руслана Цицанка Писанка у ролі відьми, 3) любителі пригод, адже фільм сповнений ними, а спецефекти до нього створила фірма "Machine Shop" яка до того працювала над такими картинами, як "Термінатор-2" та "Хоробре серце", 4) фапали навіть історики, проте не від радості а від обурення, чого лишень вартий той момент де запорожські козаки показані закінченими пияками (пиятцтво під час походу як відомо каралось смертью), також вони чомусь виглядають як голодранці, хоча ударну частину козаків тоді становили колишні найманці з Тридцятилітньої війни в західній Європі і це були добре екіпіровані й озброєні воїни, що вміли тримати стрій, знали диверсійну і саперну справу і як бомжі явно не виглядали. А ще акторам що зіграли козаків на початку фільму, замість копій середньовічних мушкетів дали гвинтівки Мосіна що використовували під час Другої Світої, мабудь вважаючи що глядач це не допетрає.

Свiтлини

Див. також