Москаль
|
|
Можливо ви шукали "Кацап"?
Визначення. Походження.
| « |
И миллионы украинцев синхронно прыгали на площадях |
» |
— Жарти російськомовних українців |
Москаль - людина з терен Росії, що вважає себе патріотом свого царства-імперії, та вважає що всі навколишні народи змовники, невігласи, зрадники та невдячне бидло. Такі люди зустрічаються також по всій поверхні Земної кулі, але найбільше зосереджена популяція на материку Євразія (причому здебільшого в Азії). Москаль не любить західних цінностей, харчується горілкою, їсть сало так аж за вухами лящить (що не заважає йому презирливо казати що це "хохляцкая клята" їжа), постійно грає на "балалайкє" та має тісні духовно-скрєпові контакти із ведмедями.
Може стати ілюзія, що москалі мають свою країну, але то ілюзія - шануючи імперську (в гіршому значенню) традицію, москаль завжди залишається рабом певної верхівки, що має абсолютну владу над маленькими угро-фінськими тваринками та ведмедями.
Відкіля вони
Москалі мають могутню скрепу в голові, що вони є спадкоємцями Руси, хоча це парадоксально, як наче Мексика би претендувала на історичну спадщину середньовічної Кастилії.
- Основна стаття: Суздаль
| « | Ще за передісторичних часів до північно-східного кутка Європи примандрував з Азії маленький угро-фінський народець. Величезний праліс на багнистому ґрунті відгородив той народець від усього світу так, що він відстав від культурного розвитку людства на багато століть. Наприклад, свою літературну мову почав творити аж у XIX столітті, від О. Пушкіна (1799– 1837), отже, на 800 років пізніше за українців. | » |
Давній доінтернетний срач, породжений старим недобрим москалосрачем. Здатен спричинити дупобіль гідного масштабу.
Якщо коротко, то звучить це так. Чужинці: українці, татари, німці створили державний лад у тому – Богом і людьми забутому кутику Північно-Східної Європи, де жили нічим не виразні племена фіно-угорців, розбавлені усілякими різними прибульцями. Постало маленьке, бідне але амбітне князівство Суздальське, що за кількасот років змінило столицю, владну династію, та виросло у величезну імперію, яка зайняла одну шосту суходолу планети. Як же це сталося?
Де ж таємниця перемог московського народу?
Загарбавши значно сильніші (фізично і культурно) за себе сусідні народи. Чи москвини були розумніші, відважніші за сусідів? Мабуть, немає в світі народу, що про нього світ знає менше, ніж про народ московський. І цілком певно немає в світі народу, про якого світ має більш помилкову уяву, ніж про народ московський та про його державу. Найдивніше, що навіть сусіди: українці, поляки досить довго не знали московського народу. А вони ж заплатили за те незнання руїною власних держав. Отже, мусили б вивчати свого ворога, бо ж не знаючи його „ахілесової ступні“, ніколи його не переможуть.
А слабкостей має Московщина багато. Та, власне, жоден ворог Московщини ніколи не бив по її найслабших місцях, бо не знав їх. Що гірше, часом вважав слабші місця за сильні.
Наприклад, московські вороги мали військову потужність Московщини за велику силу лише тому, що імперія розляглася на величезному просторі. Засліплені такою географічною розлогістю, історики не добачали того історичного факту, що Московщина ніколи не вигравала жодної війни своєю військовою силою. Таких хибних уявлень про Московщину можна назбирати тисячі. Пригадаймо лише кілька.
Ще перед Полтавою Карл XII намовляв Туреччину завоювати Московщину. Польща дала туркам великого хабара, щоб вони не послухали Карла. Кілька років пізніше Туреччина таки воювала з Московщиною, але було вже запізно спинити зростання імперії, яка розвалила турецьку сто років пізніше. А Польща за свій хабар туркам дістала – сто років пізніше – московське ярмо на свою шию.
Отже, проблемка із "Старшим братом"?
Так, москалі не є не лише Старшим братом інших слов'янських народів, а за своїм походженням їх лишень з величезним натягом взагалі можна віднести до слов'ян.
| « |
У кривавому болоті московського рабства, а не в суворій славі норманської епохи стоїть колиска Росії. |
» |
— Московський панславізм — це лише одна з форм московського загарбництва". |
Походження москвина
Однією чи не найголовнішою з багатьох московських вигадок є походження московського народу.
Адже походження великою мірою впливає на духовність народу. А духовність є вирішальним чинником, бо „Дух животворить“, тобто творить життя, в тому числі й матеріальне. Генетика вчить, що людина успадковує від предків не лише фізичні властивості, а й духовні. Щоб пізнати духовність народу, треба вивчити його походження та природні й господарські умови, за яких він розвивався упродовж кількох десятків поколінь.
Прапредки теперішніх москвинів – угро-фіни примандрували на землі теперішньої Московщини та Фінляндії ще за непроглядних часів передісторії.
Літописець ХІ ст. згадує про московські племена
- Дряговичей - Мінськ, Вітебськ і ВІЛЬНЮСКІЙ землі (росіяни).
- Русичі - Ужгородські землі (росіяни)
- Дуліби - Волинські землі (росіяни іноді так називали поляків).
- Зімегола - Курляндського і ВІЛЬНЮСКІЙ землі.
- Ільмі - Збірна назва племен жили навколо озера Ильмен (росіяни і гірські племена).
- Козари - Харківські і Курські землі (росіяни).
- Корсь - Курляндського землі (латиші, литовці).
- Косоги - Катеринославські і Таврійські землі (росіяни).
- Кривичі - Смоленські і Могильовські землі (росіяни).
- Летголу - Курляедскіе і ВІЛЬНЮСКІЙ землі (латиші, литовці).
- Ліви - Ліфлядскіе землі (литовці, латиші).
- Лутичи - Херсонські землі (росіяни).
- Меря - Ярославської та Костромської (росіяни).
- Мещера - Симбирские і Тамбовські землі.
- Мордва - Тамбовські і Нижегородські землі (мордва).
- Мурома - Володимирській (росіяни).
- Пермі - Пермські і вятские землі.
- Печеніги - Херсонські, Екатеріноградская і Полтавські землі - тюркські народи.
- Половці - Астраханські, Донські землі - тюркські народи
- Полочани - Вітебської області (росіяни і поляки).
- Поляні - Київські землі (росіяни) і Польські землі (поляки).
- Поросяне - Київські та Катеринославські землі (росіяни).
- Радимичі - Курські і Чернігівські землі (росіяни).
- Родієвого - Стародавні землі Прикарпатські, Київські та Чернігівські землі (стародавні росіяни).
- Росичі - Галицькі землі, басеин річки Рось (найдавніші племена Росич, росів або російських).
- Роси - басеіне річки Рось, Галицькі землі (росіяни).
- Русcи - Новгородські і Псковські землі (росіяни).
- Руссічі - Новгородські і Псковські землі (росіяни).
- Мешканці півночі - Чернігівські землі (росіяни).
- Серби - У пониззі Дністра, Південно-східні території Прикарпаття.
- Славич - Мінські і Волинські землі (росіяни).
- Сулич - Полтавські та Харківські землі (росіяни).
- Тиверці - Херсонські землі.
- Торки - Київські та Катеринославські землі (росіяни).
- Угличі - Катеринославські землі.
- Угри - Кавказький землі, Угорські, Фінські землі.
- Фіни - Архангельські, Фінські, Прибалтійські землі, угрскіе племена.
- Хваліси - Астраханські землі.
- Черемиси - Саратовські, Пензенські, Симбирские землі.
- Чудь - Новгородські, Псковські, Фінляндські, Архангельські землі (росіяни і угрскіе).
- Ести - Естляндськой землі (естонці).
- Югри - Вятскиє, Волжские, Астраханські землі.
- Ямь - Санкт-Петербурзькі, Олонецкие землі.
- Ясси - Катеринославські землі.
Москалі в Україні
Кожному москалю у дитинстві на мозок наступив ведмідь, тому кожен "расеянен" вважає, що треба писати "на Україні" замість "в Україні", що "какбэ поясняет что москаль он и на (в) Африке москаль"
| « |
Україна вища над усе,
Не дають народам жити в мирі,
|
» |
— |
| « |
Задля Вітчизни, Адже найгірший |
» |
— |
[1] Москалів у нашій країні багато. Дуже багато. Сила їх зміцнюється ще й активно-пасивною ментальністю хохлів-малоросів. Через це вони почувають себе хазяями на нашій землі, намагаючись поприєднати до Расеї все що погано лежить та не прикручене до підлоги. Але ж прекрасно зрозуміло, що це лише гавкання Жуки на слона, бо якщо українці закинуть свою байдужість і націомазохізм на декілька років, то не те що москалі в Україні стануть українцями, а й виявиться, що пів Ерефії - українські землі. І нанатєхналоґії їм не допоможуть.
| « |
1933 рік. Українське село. До криниці підійшов чоловік і схилився, щоб випити води. Підбіг дід і застерігає: |
» |
— |
Діалект
| На московитском диалекте, если вы московит. | Балтыйскім дыялектам, калі вы беларус. |
|---|---|
Московитський діалект(також москвинський, москальський, суздальський, заліський чи чудський) - один з шести крупних діялектів кацапського нарєчія. Історично сформувався набагато пізніше літературної руської(14-15 століття), але тим не менш вважається носіями ледь не панівним. Загальна характеристика діялекту зводиться до значного псування української вимови, хоча написання при цьому часто збігається з українським.
Історія виникнення
| « | ...російська бере свій початок в українізованій слов`янській – книжній мові Х – XII століть. І зобов`язана саме православній церкві, разом з якою церковнослов`янська мова прийшла в Русь. | » |
— 35 |
Діалект почав давати паростки вже після завоювання русинами та зрусішання фіно-угорських племен залісся. Але виокремлюватися як окремий діалект, почав лише з від'єднанням від Руси Суздальської землі. Як можна прочитати у Ключевського:
| « | ...акающие говоры Великороссии образовались при обрусении чудских племен. Восточные инородцы, русея, вообще переиначивали усвояемый язык, портили его фонетику, переполняя ее твердыми гласными и неблагозвучными сочетаниями гласных с согласными. Обруселая Чудь не обогатила русского лексикона: академик Грот насчитал всего около 60финских слов, вошедших большею частью в русский язык северных губерний; лишь немногие подслушаны в средней Великороссии, например пахтать, пурга, ряса, кулепня (деревня). Но, не пестря лексики, чудская примесь портила говор, внося в него чуждые звуки и звуковые сочетания....". | » |
— 40 |
Мовні запозичення
- Основна стаття: Московитський діалект/Мовні запозичення
Взагалі, якщо наддніпрянський та західний діалекти формувалися на народній основі, певний час будучи навіть офіційною мовою Великого Князівства Литовського, то московитський усебічно піддавався впливу церковнослов'янської мови з лексичного боку(наповнення московитської лексики болгаризмами та архаїзмами). До них належать, наприклад, такі звичні слова, як "вещь", "время", "воздух", "восторг", "глагол", "изъять", "награда", "облако", "общий", "сочинить", "тщетный", "чрезмерный" і багато інших, частина з яких співіснує із властиво руськими дублетами, що відрізняються від церковнослов'янських за значенням або стилістично, порівняємо (церковнослов'янське слово подається першим): влачить/волочить, глава/голова, гражданин/горожанин, млечный/молочный, одежда/одёжа, разврат/разворот, рождать/рожать, страж/сторож й інші. З церковнослов'янської в діалект запозичені й окремі морфеми (наприклад, дієслівні префікси "из-", "низ-", "пред-" и "со-") і навіть окремі граматичні форми — наприклад, віддієслівні дієприкметники (порівн. церковнослов'янські за походженням дієприкметники "текущий" або "горящий" з відповідними їм московитськими формами "текучий" і "горячий", що збереглися в сучасному діалекті як прикметники зі значенням постійної властивості) або форми дієслів типу "трепещет" (із невластивим українським формам чергуванням т/щ, порівн. московитське "хохочет" або "лепечет"). За своїм лексичним складом сучасний московитський діалект є в багатьох відношеннях близький до південнослов'янської болгарської мови. При формуванні лексичного стандарту інших діалектів літературної мови вплив церковнослов'янської (староболгарської) був меншим, подекуди взагалі зникаючи. Згідно з сотнеслівними списками базової лексики Сводеша московитський діалект є набагато ближчим до наддніпрянського та балтійського (відповідно 86% та 92% спільних слів), ніж до південнослов'янської болгарської мови (74%). Щоправда, незважаючи на розходження в граматиці, загальна для болгарської мови й московитського діалекту лексика в сучасній художній літературі становить близько 60% і доходить до 80% у публіцистиці.Загалом церковнослов'янські елементи пронизують всю структуру московитського діалекту – фонетику, морфологію, словник, стилістику – в незрівнянно більшому ступені, ніж, наприклад, латина – сучасну італійську мову.
| « | ...стає зрозумілим, чому російська мова прийняла слов’янізми, а українська – ні. Адже формування етносів і, відповідно, мов відбувалося в різні періоди: до приходу старослов`янської мови в Русі вже сформувався етнос із своєю мовою, на яку іншомовні елементи навіть упродовж кількох століть взаємодії в «мирних умовах» не могли справити істотного впливу. На північ від Русі консолідація різноетнічних елементів відбувалася пізніше – під зовнішнім тиском, який супроводжувався прищепленням віри та «її» мови. | » |
— 36 |
Назараз болгаризми з неповноголосими, що витіснили повноголосі аналоги староукраїнської мови(град-город, мразь-мороз, мрак-морок, сладкій-солодкий, храбрый-хоробрий) проникли навіть в наддніпрянський діалект та активно захищаються особами, що не вчили історію мови далі ніж після 1922-ого року. Також багато хто з прихильників "Живаґо вєлікарусскаґо язика" активно стверджує, що московитський діалект є ближчим до староукраїнської, аніж наддніпрянський, бо у ньому присутнє більше слів з неї і ніби ближча фонетика (хоча це так лише під дулом москальськоїросійської гвинтівки).
На фонетику та структуру північно-московитських балачок великий вплив справили фіно-угорські мови (мерянська, мокшанська, більшість балтійсько-фінських, частково — комі та марійська мова).
Діалектні відмінності
Московитський діалект має виразні відмінні риси у фонетиці, морфології та лексиці.
У фонетиці такими особливостями є наявність "ро", "ло" і "ре", "ле" в коренях слів між приголосними на відміну від наддніпрянського та західного діалекту, де вживаються «ри», «ли» і «ри», «льо» (моск. "крошить", "глотать", "тревога", "слеза", надд. "кришити", "глитати", "тривога"), вимова сполучень м'яких зубних і шиплячих з [j] при довгих м'яких приголосних в інших діалектах (моск. "платье", "судья", укр. "плаття", "суддя"), вибухове [g] при фарингальному [ɦ] в наддніпрянському діалекті (порівняти моск. "город" ['gorat], надд. "город" [ɦo'rod]). У московитському діалекті кінцеві приголосні оглушуються. Набагато менше, ніж в інших, використовується фонетичний закон милозвучності (для зменшення збігу голосних або приголосних): моск. иду к ней — пришел ко мне; иду с ней [нею] — пришел со мной; под нами — подо мной, в наддніпрянському: чергування сполучників і — й, прийменників у — в — уві, дієслівних часток ся — сь, фонетичне модифікування прийменників з — зі(зо) — із, під — піді — підо, к — ік, часток би — б, сполучників хоч — хоча, же — ж, префіксів від(віді) — од; з — зі — із тощо, також чергуються початкові літери коренів слів: іти — йти, Іван — Йван, весь — увесь, ще — іще, там — отам, ця — оця, йон-іон. У московитському діалекті поширене "акання" (вимовляють ненаголошену о як а збоченці). Також поряд поступово стає очевидним наближення до "якання". Не буде дивно, якщо через сторіччя літературною Великоросійською правильно буде саме "Чяво?".
У морфології такими особливостями є відсутність кличного відмінка (моск. "брат!", "сын!", надд., зах. "брате!", "сину!"), хоча у розмовній мові при звертанні до людей по-імені вживаються форми з нульовим закінченням (моск. "Гена" — "Ген!"), відсутність чергування "к", "г", "х" з "ц", "з", "с" у відмінкових формах іменників (моск. «нога» — «на ноге», надд. «нога» — «на нозі»), широке розповсюдження форми називного відмінка множини з закінченням -а(-я) під наголосом у іменників не середнього роду (моск. «учителя́», надд. «вчителі́»). На відміну від московитського, в наддніпрянському діалекті| 4 часи дієслів, а не 3 (поряд з минулим, теперішній та майбутнім — давноминулий, «я був ходив»), три числа, на одну дієслівну та іменникову форму більше, збереглася четверта відміна, суттєво багатше суфіксальне словоутворення.
В московитсьому діалекті зникли такі можливості української мови
Іменник:
- Число: Двоїна;
- Відміна: ІV-та;
- Відмінок: Кличний;
- Лексика: Певна кількість слів з повноголосими змінилась на слова з неповноголосоми;
Дієслово:
- Час: Давноминулий;
- Форма: Спонукальна, перша особа множини (себто - будьмо та будемо - будєм);
Прикметник:
- Суфікси пестливості;
- Щонайвищий ступінь порівняння (утворюється додаванням що+найвищий ступінь);
- Закінчення ого в родовому відмінку (вимовляються як [аво] чи [ава]);
Загальна фонетика:
- Звук [о] в ненаголошеній позиції;
- Починає зникати звук [е] в ненаголошеній позиції;
- Відсутня (майже відсутня) милозвучність:
- і-й (та)
- у-в (ув, уві)
- ся-сь
- з-зі(зо)-із
- під — піді — підо
- к — ік
- би — б
- хоч — хоча
- же — ж
- від(віді) — од;
- Немає пом'якшених шиплячих, хоча на письмі вони все ще показуються;
Загальна граматика:
- Надзвичайно часте пом'якшення гортанних, чого ніколи не допускала давньоукраїнська мова
- Відсутнє чергування г-з-ж, к-ц-ч, х-с-ш іменникових відмінків при м'якому закінченні
- Слова "гибель", "Киев", "хитрый", "кидать"...
- У московитському діалекті збігаються форми позначення іменника та дієслова процесу:
поведінка - поведение поводження (від поводитись) - поведение
Руська мова
У 1596-ому році, вчитель, учений, церковний діяч Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтіського, Лаврентій Зизаній видає у Вільно "Лексис" – перший друкований словено-руський словник на 1067 слів. Якимось дивом автор перекладає для руської людини такі незрозумілі слова як "врємя", "воі(ї)н" та інші, які ви можете бачити нижче.
блю́до - ми́ска бл̃агопрiятный - до принятія лáцный, и тьíжъ вдячный, ми́лый брáкъ - женитва, весéлъе вóинъ - жолнЂр враг - вóрогъ вреди́тель - шкодца врéмя - чáсъ влáсть - влáда господствýю - панýю дЂяніе - спрáва дЂ́ло - учи́нок жáжду - прáгну, пи́ти хочỳ желáнїе - пожадли́вость, хоть жи́лище - мéшканьє, дóмъ жáтва - жни́во заключéніе - zамкнéнье искушéнїе - досвЂдчéнье, прóба, спокýса Для мешканців XVI сторіччя, що розмовляли на руській мові, незрозумілим було навіть слово "ікона", бо автор словникаперекладає його як: и́кона - ώбраzъ касáнїе - дотык коли́чество - кóлкость ковáрство - хи́трость, дóвтЂпълéсть, зрáда лицемЂр - ωблудный лицè - осóба лýчшїй - лЂ́ппшїй мéсть - пóмста мóлва - гóмонъ, гук ωт мóвы людскои, óкрик и тыж трвóга мрак - мóрокъ мЂ́лъ - вапнò и тьíжъ крéйда наваждéнїе - zваджéнье накаzáніе - кáране наýка, научáнье наупоминáнье небрегỳ - недбáю наслЂ́діе - ωдЂдичене, спáдок наслЂдник - дЂ́дич немóщный - немóцный неприкосновéный - недоткнéный недостóйный - негóдный. орýжіе - брóнь, zброя оупотребляю - оуживáю оукаряю - ωсмЂвую пáкость - перешкóда плЂ́нник - неволник в пóлонЂ вzятый прилежáніе - пи́лность побЂ́дник - zви́тяжца, ри́церъ роптáнїе - нарЂкáнье раб - невóлникъ Також автор перекладає для руських людей незрозуміле слово "сапог": сапóгъ - бóтъ съвЂ́тъ - рáда, порáда съвЂтую - рáджу сквózЂ - скрózь свЂди́тельство - свЂдóцъство свЂди́тель - свЂ́докъ слáдость - солодкость слýчай - трафýнок притрафлене, примЂт сóвЂст - сумнЂ́не смирéнiе - покóра, понижéнье тщеслáвіе - порожняя слáва тáю - ростóплююся требовáнїе - потрéба труд - прáця трудолю́бїе - кохáньеся в прáци хрáбрость - мóжность, дýжость ωтрицáнїе - ωтмЂ́тованье Цáръ - крóль шéствiе - хожене юнóша - пáрубок, младéнецъ
Даний факт свідчить не лише про те, що інтенсивне насадження церковнослов'янської мови на північних землях колишньої Руси зродило попит на подібний продукт, а і про те, що наприкінці 16 сторіччя(1596!!!!!) основна маса лексичних відмінностей між сучасним надніпрянським та московитським діалектом була не зрозуміла. Ба навіть більше - сприймалася як іноземні слова[1].
Приклади московитського діалекту
Декілька найтиповіших прикладів використання діалекту:
| « | Fuckin fuck, хули привязался, ты бля, с животной фамилией? Пятница в моей религии - священный день, мои боги предают тебя анафеме, еблоид, тебе понятно? | » |
— 40 |
| « | Анальчик иди ко мне родной, я тебе чучу запиздрючу. Смешно, я аж плякал ))))) | » |
— 40 |
| « | Это не поможет мне засунуть свою здаровую балду в маленький кошачий анус, посоветуй что нибудь ( | » |
— 40 |
| « | Соблазнительные интим стрижки -это твое мощное оружие! | » |
— 40 |
Трохи канонічного:
| « | Убѣйся объ стѣну нахъ! | » |
— 40 |
Поширення
Діалект набув поширення, завдячуючи переважно зусиллям товстого тролінґу московськими царями численних земель та придворним історикам, які своїми працями затвердили стереотип, неначе Україна до Русі має відношення опосередковане, в той час, як Московія - найбільш пряме (З цього приводу навіть назву взяли - "Росія", Русь з грецької).
Загалом впродовж історії ми бачили неспинне розширення меж вживання діалекту. Чому Московія прагне замістити своїм ущербним діалектом більш багатий наддніпрянський чи західний дізнаєтесь у статті москальська ментальність.
Сучасний статус
Наразі активно форситься московським урядом як "загальнозрозумілий". Фактично, є офіційним у, відповідно, Московії, Білорусії, Казахстані та Киргизстані і прагне бути нав'язаний Україні. Численні промосковські партії, такі як Партія регіонів, Прогресивні соціалісти, з якогось диву хочуть діалекту державного статусу.
Способи позбутися звички чи вродженого комплексу використовувати московитський діалект
Сучасна наука терміново рекомендує переходити на більш багаті балтійський, наддніпрянський, західний чи хоча б русинський або кубанський діалекти. Уся справа в тому, що, оскільки руська(українська) мова не є для московитів природною, вона з плином часу піддається усе більшій редукції, доказом чого є не тільки втрата багатьох ґраматичних категорій, а й сучасне нехлюйське ставлення до фонетики, де у вимовленні, а відповідно і аматорському письмі слова втрачають звуки. Наприклад, "слышишь" перетворюється на "сышишь", а якання і акання стають таки очевидними, що фразу "слышишь, чего не понятно то" вже навіть пишуть як "сышыш, чяво няпанятна та", причому звук [в] у слові "чего"(мара якась) теж піддається редукції, у результаті чого ми отримуємо "чя'о". Цілком можливо, що з плином часу(безумовно дуже довгого періоду, але кінечного), московмиський діалект стане настільки саморедукованим, що сумнівів у його подальшій історичній долі(повному і безповоротному зникненні) не залишиться. Тому рекомендуємо переходити на інші мови (для московитів бажано близькорідну - фінську чи угорську, бо мов мещери та муроми не залишилося) та позбуватися акценту.
Список знайдених слів, фонетично-зіпсованих з відображенням на письмі
| зіпсоване моск. | офіційне моск. | літературною українською |
|---|---|---|
| сышишь | слышишь | чуєш |
| сотрит | смотрит | дивиться |
| виш? | видишь? | бачиш? |
| панимаш? | понимаешь? | розумієш? |
| грит | говорит | каже(говорить) |
| чаек | человек | людина |
Московитський діалект та російська мова
Серед населення Московії побутує думка, що московитський діалект - то не діалект, а повноцінна мова. Насправді т. з. "російська мова" - мем у стилі форсед російської пропаґанди на Україні та в усьому світі. Вся суть у тому, що, аби повести за собою нарід, необхідно вигадати якусь велику ілюзію. От і вигадало керівництво спочатку, що Московія то не Московія, а Росія (переклад з грецької, якби сказали Русь - ніхто би не повірив), потім байку про Великоросійську мову. Навіть кілька разів забороняли, та як кажуть "ні, не огидно, що природньо...", от і наддніпрянський найповніший діалект не вмре завдяки своїй красі та природності, чого не можна сказати про діалект московський, який якби його не форсили, давно би сконав у власній нікчемності.
Висновок
Пора, прийшла пора зробити остаточний висновок щодо всього цього мовного питання. Тож:
- З вищенаведених фактів очевидно, що за майже 600 років існування діалект не зміг створити абсолютно ніяких нових граматичних категорій чи морфологічних одиниць(афікси - корінь, префікс, суфікс...). Більше того, багато категорій, перейнятих у Русі разом з мовою, вилучилися з вжитку суздальців за ненеохідністю. Усі інакші від української лексичні одиниці були запозичені або з болгарської через церковнослов'янську або з мов фіно-угорських племен тих земель. Інші ж - скалічені українські(рус. "роз" - моск. "рас"). Навіть ті скорочені форми прикметників збереглися в розмовній мові, хоча так, у СУЛМ представлені скупо(повен, кожен, жоден).
- З вищенаведених фактів зрозуміло, що переважну відмінність у сучасній лексичній структурі між руською(українською) та т. з. "російською мовою" складають слова, запозичені з інших мов. Виключенням є лише неологізми вигадані такими вченими, як Карамзін[2], та як бачимо більшість це такі ж запозичення, та декілька - особисті словотвори на основі тих же коренів.
- З вищенаведених фактів зрозуміло, що незрозумілість для українського мовця московитського діалекту пояснюється лише ледь чи не литвинською фонетичною різницею з ледь чи не українським написанням діалекту і присутністю численних запозичень відсутніх в інших діалектах.
- З вищенаведених висновків зрозуміло, що окремої мови то ніякої і немає. І не тому, що вони скористали для основи нашу мову(розмежування є нормальним процесом мовотворення), а тому що після розмежування не створили собі анічогісінько, що могло б свідчити про хоч якусь мовотворчість, чим і пояснюється вражаюча схожість на руську мову 15-ого століття(якби не деградація, була б вражаюча ідентичність). Московитський діалект помирає. Повільно, але
швидкорішуче. Про це свідчать такі феєризми, як "чорт-чёрт", "тормаз-тормоз" та "итти-идти". Чисельні представники московитської ментальності добивають його то падонкофскім написанням, викриваючи його неприховано-литвинську фонетику(от тільки цекання і дзекання нема, не біля Польші все-таки), то викручуванням слів задля надання їм комічного відтінку - "сурйозно","інтєрнєт"(тут детальніше: в моск діал пишеться то "е". що звучить як "є", але там вона звучить як "е", і тому москалі люблять в подібних словах хоча б раз, задля комізму вимовити все правильно) та ін.. - Різні мітичні істоти, які ніколи не вчили філолоґію і навіть у школі прогулювали уроки непотрібної української і потрібної, але такої ж нудної "російської", стверджують звідкись, що їх діалект багатший за наддніпрянський(що звісно ж не правда, як ви самі переконались), на чисельних демонстраціях виступають з гаслами "Мьі хотім говоріть по-русскі", забуваючи, що наша держава як ніхто надає їм честь говорити саме руською, а не по-москвинськи.
Додати нічого, все сказано. Цілі зрозумілі, завдання визначені, нужбо до праці, панове!
Цікаво знати
- У московитському діалекті не існує кличної форми, але до Бога вони звертаються саме за кличним відмінком ("О, Боже!"). Хоча останнім часом поширеним є також звертання "О, мой Бог". Редукція.
- Московитський діалект утворився не природнім шляхом народницької ізоляції, а способом культурної асиміляції чужинців.
- Московити називають місяці за римською традицією. Фе!
- Копия (5) Копия ggg.jpg
- Копия (7) Копия ggg.jpg
- 1336616706867.jpg
Сутність
- Основна стаття: Москальська ментальність
Насправді (попри історичну традицію, де москаль це українська, литвинська та ляська назва жителів Московії чи солдат її армії, на відміну від європейської назви - московитів) наразі значення слова перейшло переважно у психологічну сферу.
У той час як москвин чи московит позначає національність. Особливістю психології москалів не є якісь особливі комплекси чи асоціативні ряди, москальська ментальність - це скупчення найбільш негативних і самозгубних комплексів та установок людства.
Яскравими прикладами є як бажання насолоджуватися від неможливості жертви протидіяти знущанням над нею, так і сантаж масовістю(т. з. ето общєізвестно). За висловом В. Ключевського:
| « | Рівень політичного розвитку народу визначається політичними формами життя. У нас виробилася нижча форма держави, вотчина. Це власне і не форма, а сурогат держави. Але, скажуть, цією формою цілі століття жив великий народ і її треба визнати самобутнім створенням народу. Звичайно, можна, як «голодний хліб» можна визнати винаходом голодуючого народу; однак це не робить такого хліба справжнім. | » |
— |
Чи він же:
| « | Російська мисляча людина мислить, як російський цар править; остання при кожному зіткненні з неприємним законом каже: «Я вище закону», і відкидає старий закон, не налагоджуючи зіткнення. Російська мисляча людина при зустрічі з питанням, що не піддається її звичним поглядам, але збуджуване логікою, здоровим глуздом, каже: «Я вище логіки», і відкидає саме питання, не вирішуючи його. Сваволі влади відповідає свавілля думки | » |
— |
Як точно сказано у перших рядках статті, ментальність москалів знаходиться на межі тваринної, та... тваринної. Не виходячи за межі власних ницих принципів існування бидло-москаль стало практично тавтологією, а московодіалектний бидло-москаль - багато кратною тавтологією.
| « | Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине. | » |
— Тарас Шевченко, "Катерина" |
| « |
В России начали выпускать банкноты с пустыми клетками, чтобы люди сами могли вписывать в квадратики нужное количество нулей. В горницах и гостиных по вечерам собираются челядь и соседи, чтобы послушать рассказы Надежды Павловны о поездках в Турцию и Болгарию, когда еще было можно и было на что. Дети радостно переспрашивают пожилую женщину – правда ли, что турки тоже люди, и часто ли болгары кушают мандарины. Дети постарше – учащиеся церковно-приходской школы имени кавалера ордена Ленина Патриарха Кирилла всегда интересуются, часто ли бабе Наде разрешали кататься на монастырском БТРе и пострелять из автомата. Позже приходит ее муж, дед Петя, подгибает простреленную в боях на калифорнийском фронте ногу и рассказывает о героических подвигах Героя России Моторолы, чей прах был развеян с беспилотника над просторами Русской Гренландии. Дед нервничает, рвет на себе тельняшку из оранжево-черных полосок, кричит по-боевому – "русские не сдаются" и падает на пол, и бьется в падучей, истерично приговаривая – "бандеровцы, правый сектор". Дети уходят в соседнюю комнату, чтобы не пропустить 569-ю серию фильма "Владимир Путин. Молодые годы". Из подвала доносится ритмичный звук агрегата, который штампует патроны для фронта. Нонче Восточный фронт проходит по Уралу, Западный – под Наро-Фоминском. Ровно в 21:00 вся страна замирает – по батареям парового отопления и водопроводным трубам несется перестук, это начинается трансляция программы "Время" в аналоговом исполнении. Электричества на всех не хватает, часто – только для лампочки под зеленым плафоном на третьем этаже Кремля. Президент Шойгу Владимирович Собянин работает допоздна, часто – всю ночь, неустанно придумывая всякие каверзы для Запада. |
» |
— [2] |
- Русская физика.PNG
- 95москалів.jpg
Москалі-козойоби
- Основна стаття: Москалі-козойоби
Знову ж таки відповідь на їх тваринну ментальність. Коли ненавидіти вже не сила, можна лише сміятися. От і у відповідь на чергові ниці москальські властивості, мем набув популярність. Аналогічно "ригіаналам", у поширенні та успішності мему винні ніхто інші, як самі москалі.
Так, саме так, давні звичаї народу з любові до тварин.
Невідомо лише, звідки з'явилася така цікава традиція, але точно - з давніх давен.
Звісно, що традиції треба поважати, тому москалі дуже лютують, коли намагаєшся пожартувати саме з цієї - найголовнішої. Тому будь обережний, безосібний.
Москалесрач
| « | - Тато, а чому США не захоплять мать городов англо-саксонських Лондон або сакральну Ірландію? - Добрими прикидаються, щоб Росії напаскудити! |
» |
— |
Москалосрач - національна розвага українців. Така собі корида на тупоголових але небеспечних биків з їх чіткою програмою ліцензованою Кремлем і завантаженою Союзом або Раіссєю. Жоден тру-українець не буде займатися цим серйозно, на відміну від тих же москалів. Але іноді пополошити москалоту досить доставляє, навіть ДУЖЕ. По суті, являє собою агресивну суперечку між хохлами та москалями. Майже завжди однотипна та нудна (хіба що безосібний нових макросів зробить). Для москалосрача вистачить москаля, або хохла-малороса, або свіжої моделі, т.зв. "Новороса" та українця.
Так і проходять дні нашого життя, що коли українець стомлений їх потугами, то аби відчути себе немов интелігенція, він може дозволити собі присвятити кілька годинок відстрілюючи віртуальних московитів задля естетичної насолоди.
Аргументи москальської сторони не мають під собою ґрунту, бо висмоктані з хуя містичної "духовності" та москало-імперської пропаганди. Себто зрозуміло, що українцям смішно, коли стверджують, що українська мова - суміш мосальського діалекту та ляської мови, що це "наречіє" і не більше. Інші закиди не сильно відрізняються оригінальністю.
Українці ж намагаються говорити правду: що москалі не слов'яни, що москальський діалект - мова зовсім інша від української, що москалі смердючі злодії, нероби та дикуни, назву хитро вкрали, від золотоординської спадщини відхрещуються, хоча свято слідують усім татаро-монгольським традиціям.
Та як би там не було з москалями не треба сперечатися. Факти ніколи нічого не доведуть. Московська пропаганда працює краще за українську, прийміть цей факт. На кожне дослідження, що викриває кремлядей за розшифрованими в СБУ документами, вони знайдуть 1000 досліджень проплачених москвинських істориків, що ґрунтуються на раніших дослідженнях проплачених радянських та давніх російсько-імперських істориків.
А у них?
| « | Надо сказать, что на словах русские всегда готовы признать, что украинцы – народ, но – внимание! – «братский народ». За этой лукавой формулой кроется твердое убеждение, что мы – русские и украинцы – ОДИН народ, призванный жить в одном государстве со столицей в Москве. Говоря о «братском украинском народе», большинство русских воспринимают украинский язык и само украинство как досадное историческое недоразумение, исторический вывих, возникший благодаря зловредному влиянию Литвы и Польши. | » |
— [3] |
Через безперервне бажання москалів сратись із ким завгодно свій варіант москалесрачу є у кожної нації. Тому доречно подібні срачі клясифікувати за москальською клясифікацією:
- Хохлосрач (наш москалесрач);
- Бульбосрач (із бєларусами);
- Пшекосрач;
- Гогісрач (грузини);
- Інші.
Фольклор
- Блядь, что за держава у них? Протон сгорел, колокольня сгорела, подлодка сгорела, буряты и те горят. " Палаючий початок 2015-го
- Багато разів зустрічався з "пацріотами".
Не розумію, що відбувається у Русляндії, і чому актом патріотизму вважається ненависть до США/ЄС. Також подобаються екземпляри які глумляться з України за що тільки можна (хоч у самих Бог зна що твориться), якщо вони чують українську, то у них прокидається дід-борець з "Бандерами", вони вважають, що без допомоги Росії Україна була би плем'ям лайноїдів, а потім питають себе і інших членів цього зверинцю: "Чо ж браття українці нас так не люблять(9((" Господи, пече, Господи, як припікає. [4] - В России начали выпускать банкноты с пустыми клетками, чтобы люди сами могли вписывать в квадратики нужное количество нулей. В горницах и гостиных по вечерам собираются челядь и соседи, чтобы послушать рассказы Надежды Павловны о поездках в Турцию и Болгарию, когда еще было можно и было на что. Дети радостно переспрашивают пожилую женщину – правда ли, что турки тоже люди, и часто ли болгары кушают мандарины. Дети постарше – учащиеся церковно-приходской школы имени кавалера ордена Ленина Патриарха Кирилла всегда интересуются, часто ли бабе Наде разрешали кататься на монастырском БТРе и пострелять из автомата. Позже приходит ее муж, дед Петя, подгибает простреленную в боях на калифорнийском фронте ногу и рассказывает о героических подвигах Героя России Моторолы, чей прах был развеян с беспилотника над просторами Русской Гренландии. Дед нервничает, рвет на себе тельняшку из оранжево-черных полосок, кричит по-боевому – "русские не сдаются" и падает на пол, и бьется в падучей, истерично приговаривая – "бандеровцы, правый сектор". Дети уходят в соседнюю комнату, чтобы не пропустить 569-ю серию фильма "Владимир Путин. Молодые годы". Из подвала доносится ритмичный звук агрегата, который штампует патроны для фронта. Нонче Восточный фронт проходит по Уралу, Западный – под Наро-Фоминском. Ровно в 21:00 вся страна замирает – по батареям парового отопления и водопроводным трубам несется перестук, это начинается трансляция программы "Время" в аналоговом исполнении. Электричества на всех не хватает, часто – только для лампочки под зеленым плафоном на третьем этаже Кремля. Президент Шойгу Владимирович Собянин работает допоздна, часто – всю ночь, неустанно придумывая всякие каверзы для Запада. [5]
Потяг Москва-Львів
Москва:
- Внимание! Внимание! Поезд №40 Москва - Львов отправляется с девятого пути! Дорогие россияне! Берегите себя вдали от родины! А ви, клятi хохли, їдьте й не вертайтесь!!! Счастливого пути россияне!
Брянск:
- Внимание! Со второй платформы отправляется скорый поезд № 40 Москва - Львов! Россияне, одумайтесь пока не поздно! На территории Брянского вокзала работает гостиница, русским - одна ночь бесплатно!
Хутор Михайловский:
- Всех украинцев просим выйти из вагонов для таможенного досмотра! Руки на вагон! Лицом к составу! Ноги на ширине плеч! Декларация в зубах! Россияне, спокойной ночи.
Конотоп:
- Москалі! Речі з вікон! Гроші на стіл! Декларації в одне місце! Вітаємо українців на Батьківщині! Співвітчизники, списки того, що у вас відібрали на російській митниці - до начальника потягу! Зараз кацапи нам все відшкодують
Київ:
- Увага! Увага! Потяг № 40 Москва - Львів вирушає через дві хвилини. Прохання проводжаючим вийти з вагонів. Вагоны с русскими опаздывают на 8 часов. Щасливої дороги!
Львів:
- Увага! До третьої платформи прибув швидкий потяг № 40 Клята Московія - славетне місто Львів. Зустрічаючі, можете пройти до вагонів по містку. Москальський склад потягу на жаль, весь вийшов на 50-му кілометрі і зараз зі своїми клумаками насолоджується карпатськими краєвидами. Пасажири біля кас московського напрямку! Ви можете зачекати свого потягу на нарах у кімнаті поліції нашого вокзалу
Приклади
Мирні москалі на мітингу
Про злих українців
Картинка для розпалу срачу
Список
- Основна стаття: Список москалів укрмережі
Список, куди можна додавати агресивних мосКАЛів, які можуть генерувати тонни їжі.
Де б ви не були
І справді, де б ви не були, відразу зіткнетесь з одним москалем, гидкою брудною тварюкою, для якої єдина проблема на світі існує - де дiстати горiлку та хто "сосёт хуи".
Додаткові посилання
- Pult rus.jpg
Православіє і котики
- Pamdru.jpg
Сучасний пам'ятник дружби України з Росією
- CYTsZnHWAAAycxI.png
- Москалі присутність.jpg
- 69694чсмичи54.jpg
- 6арапрпар969454.jpg
- 6ншл96пролпрлпр9454.jpg
- Какли.jpg
- Сало с новостями.jpg
- 6аоа69аоап454.jpg
- 69апр69ао54.jpg
- 6ар969а4ар54.jpg
- 1317493690929.jpg
- 587887.jpg
- 127 n.jpg
Логіка? Не бачив.
- Skrin vat.jpg
Або просто зображають національний символ де б не були:
- Demotivators.org.ua-171571-3.jpg
- Demotivators.org.ua-171044-3.jpg
- Xyu vityazi.jpg
- 001zf91c.jpg
Еротичні фантазії москаля
- 090e2d2b79b10e7a258095c4880f0b37.JPG
- 08173a0ee62ab45c713dcfe466c057b2.jpg
Ну, це вже пригоди національної гідності поза реальним
Примітки
- ↑ З цього боку заяви деяких московських істориків і просто ентузіастів про те, що українська мова є продуктом виймання з неї канонічно-руських слів на початку ХХ століття виглядають не просто смішними, а і результатом неосвіченості заанґажованого ісконніка.
- ↑ Підтвердження
| ||||||||||||||||||||||||||||
