Українська мова: відмінності між версіями
(Сторінка очищена) Мітка: Очищення |
м (rollbackEdits.php mass rollback) Мітка: Відкіт |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Trash}} | |||
{{Структура}} | |||
'''Українська мова''' - мова якою написана ця стаття. Найсолов'їніша з усіх мов світу, мова [[українці|українців]] і убивчий депресант та дупобіль просто фактом свого існування для москалів, кацапів, укрАінцев, [[Луганда і Донбабве|новоросів]], і іншої політично активної [[бидло|гопоти]]. | |||
==Походження та розвиток української мови== | |||
{{Videogallery|cols=3|align=center | |||
|youtube|Od9_NnLuTpA|Частина 1 | |||
|youtube|vSMN0X2i66E|Частина 2 | |||
|youtube|Ch8kC29-Duo|Частина 3 | |||
}} | |||
[[файл:22332.jpg|400px|thumb|Суть "прітісненія"]] | |||
[[Файл:De04cd17-6863-4b82-8704-c619176d6fb8.jpg|міні]] | |||
Існує поширений міф про те, що українська мова є другою за милозвучністю мовою після італійської. Насправді це не так. Італійська мафія свого часу підкупила експертів, щоб косити більше бабла на своїх операх, й ті сфальсифікували свої дослідження на користь волохів. Насправді ж наймилозвучнішою є саме українська, власне чому найфайніші люди планети, як і найспівочіші птахи, послугуються саме нею. | |||
Українська мова існує з давніх давен. Щоправда наші далекі пращури ще не знали таких гламурних слів, як "[[ніштяк]]", "[[пепелац]]", або "[[довбоящик]]", але будь-яка мова постійно оновлюється праз віки, тож навіть якщо якісь слова і змінилися з тих пір до невпізнаваності, все одно найпрадавніша мова світу була саме українською. | |||
В часи Київської русі українська мова отримала писемність. Щоправда писемність придумали болгари - як кирилицю, так і глаголицю (шукай про Кирила і Мефодія). Їм не вдалося опанувати українською як слід, тому найдавніші писемні пам'ятки Русі написані суржиком, який називають церковно-слов'янською мовою. Пізніше саме цим суржиком проповідували серед диких племен Моксель-Московії, в результаті чого на цих землях під впливом церковно-слов'янської сформувався [[Московитський діалект]] української мови. | |||
В роки москальського панування українська мова зазнавала утисків від [[москалі|братів наших менших]], які так і не змогли її освоїти і від того й досі серуть цеглою. В результаті декласовані елементи - [[бидло|гопота]], [[довбойоб]]и, [[ТП|бляді]] і [[сепаратисти]], що живуть в Україні, нявкають московитським діалектом. Натомість на українських землях, що до [[Друга світова війна|ДСВ]] перебували в Євросоюзі<sup>[ [[Енциклопедія Драматика:НПХ|''Що?'']] ]</sup>, українська мова найкраще зберегла автентичні риси і зберегла близькість до інших слов'янських мов, особливо польської. | |||
=== Веселі цитати про мову === | |||
{{Цитата|Взагалі, я завжди сприймав українську мову як щось елітарне, таке, що пробивається до нас зі старосвітської, старої шляхетської культури. Ну, такий, зовсім не популярний тоді погляд. Так, я був освіченим хлопчиком і дохуя читав по українській історії з того, що було навіть і тоді. Селюки, звичайно, про це не здогадувалися.|[[Іван Семесюк]]}} | |||
[[Файл:Знімок екрана 2020-09-30 о 16.19.57.png|міні|центр]] | |||
==Діалекти української мови== | |||
[[Файл:Diakekty-asd-orig.jpg|thumb|Дивний плакат на котрому «мераба» записане до українських висловів в Криму]] | |||
Внаслідок розвитку впродовж півтори тисячі років та збагачення населення Великої України розмовляє на різних діалектах, говірках та наріччях української мови. У зв'язку з різним типом їх розвитку та утворення діалекти можна поділити на прогресивні, вимираючі, регресивні та консерваційні. Прогресивними діалектами є близькоспоріднені народні говори, які розвивалися та вдосконалювалися шляхом вільного збагачення на народній основі та без надмірного тиску з боку влади. Регресивними називаються ті діалекти, які не тільки утворилися завдяки насадженню руської мови завойованим Руссю народам, а і були піддані жорсткому керуванню з боку влади, у зв'язку з чим їх носії повністю втратили бажання до мовотворчості. Консерваційними діалектами є такі, що фактично законсервували українську мову на певному періоді розвитку. | |||
===Прогресивні=== | |||
====Наддніпрянський діалект==== | |||
{{Основна|Наддніпрянський діалект}} | |||
Основний діалект, який став основою літературної української мови ака Шевченківський. Бере свій початок ще з дулібського об'єднання слов'янських племен часів Кия. Серед усіх вирізняється найменшим впливом з боку інших мов, оскільки формувався на народній основі та проніс крізь свій буремний розвиток найбільше граматичних категорій. | |||
====Західний діалект==== | |||
{{Основна|Західний діалект}} | |||
Діалект поширений здебільшого у західних областях: Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській - ядром за фактом можна вважати Галичину. Відколовся від центрального розвитку руської мови - наддніпрянського діалекту ймовірно на початку розпаду Королівства Руського. За подальшу історію свого існування широко піддавався впливу польської мови, має багато запозичень у лексиці та вимові. | |||
====Русинський діалект==== | |||
{{Основна|Русинський діалект}} | |||
Поширений у Закарпатті. Ідеологами так званого "русинства" цей діалект вважається окремою мовою, хоча похиба такої думки викривається вже при розумінні, що більшість властиво-русинських слів або запозичення або архаїзми наддніпрянського діалекту. Зберігає "широку автономію" у вимові та граматиці. | |||
===Вимираючі=== | |||
====Балтійський діалект==== | |||
{{Основна|Балтійський діалект}} | |||
Утворився у 15-16 сторіччі на землях кривичів, дреговичів та радимичів, у зв'язку із зародженням і зростанням Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Як будь-який діалект, що розвинувся за ізоляційним принципом, є вельми мовотворчим, що підтверджують чисельні самоутвори серед населення, народна основа та порівняно-незначна втрата граматичних категорій. На жаль, після від'єднання піддався широкомасштабному впливу балтійських мов, польської, потім москальського діалекту. | |||
===Регресивні=== | |||
====Московитський==== | |||
{{Основна|Московитський діалект}} | |||
{{Основна|Москвофобія}} | |||
Найпоширеніший у світі діалект української мови. Через суттєві зміни в сторону погіршення мелодійності та краси цього діалекту, втрати граматичних категорій, виродження вимови та підміни лексики, [[Ісконнік|деякі науковці]], називають цей діалект "російською мовою". Утворився у 14-15 столітті на території колишніх руських колоній у Суздалі. Піддався непорівняно-колосальному впливові болгарської мови через церковнослов'янську. Носії є зрусілими нащадками фіно-угорських племен зі значним домішком монгольських мігрантів. | |||
===Консерваційні=== | |||
====Кубанський==== | |||
{{Основна|Кубанський діалект}} | |||
Утворився, коли на Кубань та Причорномор'я почали переселяти запорозьких козаків. Фактично законсервував розмовну українську мову кінця 18 століття. Зараз малопоширений, через сильне пригнічення з боку москальського діалекту. | |||
====Галерея==== | |||
<gallery> | |||
Заборони мови.jpg|Інфографіка про заборони (англійською) | |||
</gallery> | |||
== Ігри слів == | |||
{{Цитата|— Був у зоопарку, бачив яка. | |||
— І як як? | |||
— Та як як як…|}} | |||
==Корисні ресурси== | |||
=== Корпуси === | |||
* [http://www.domeczek.pl/~polukr/ Електроний паралельний поленсько-український корпус] | |||
* [http://books.google.com.ua/ Google Книги] | |||
* [http://lang.org.ua/uk/corpora/ Lang-uk] | |||
** [https://github.com/lang-uk/ner-uk Named-entity recognition anotation] — ''на основі [https://github.com/brown-uk/corpus Браунського корпусу]'' | |||
** UberText — ''тексти українських періодичних видань'' | |||
** Корпус законїв та правових актїв | |||
* [http://mova.info/corpus.aspx Лабораторія компʼютерної лїнґвістики Институту філолоґії Київського нацїонального унїверситету іменї Тараса Шевченка] | |||
* [https://github.com/brown-uk/corpus Браунський корпус] — ''для машинної обробки, можна [https://github.com/brown-uk/corpus/search?q=тест шукати через GitHub]'' | |||
* [http://www.ruscorpora.ru/search-para-uk.html Институт московської мови ім. В. В. Вїноградова Московицької академії наук] — ''параллельный корпус'' | |||
* [http://corpora.informatik.uni-leipzig.de/en?corpusId=ukr_mixed_2014 Лейпцизький унїверситет] | |||
* [http://unlc.icybcluster.org.ua/virt_unlc/ Український мовно-информацїйний фонд Нацїональної академії наук України] — ''нема публїчного доступу, лише для Вікон'' | |||
=== Словники === | |||
==== Перекладацькі ==== | |||
===== Авторитетнї ===== | |||
* [http://linguisto.eu/ Linguisto] ''анґлїйсько-, нїмецько-, французько-український та частотний | |||
* [https://www.microsoft.com/Language/en-US/Search.aspx Terminology] ''від Microsoft | |||
* [https://e2u.org.ua/ Анґлїйсько-українські словники] ''включає [https://e2u.org.ua/main/dicts 11 словників]; | |||
* [https://r2u.org.ua/ Московсько-українські словники] ''включає: [https://r2u.org.ua/main/dicts словники і кориснї перелїки], [https://r2u.org.ua/main/books ланки], [https://r2u.org.ua/node/43 статтї]; [https://r2u.org.ua/check автоперевірника]; | |||
===== Неавторитетнї ===== | |||
* [https://www.dictionaries24.com/uk/ Dictionaries24] | |||
* [http://slovnenya.com Словненя] | |||
* [http://slovnychok.com.ua/ Словничок] | |||
* [http://uk.wiktionary.org/ Wiktionary] | |||
* [https://www.yenotes.com/en/ Єноти] | |||
==== Пояснювальнї та инші ==== | |||
===== Авторитетнї ===== | |||
* [http://www.rozum.org.ua/ Розум] | |||
* [http://velyka-chy-mala-litera.wikidot.com/ Велика чи мала лїтера] ''В. В. Жайворонок | |||
* [https://github.com/brown-uk/dict_uk Великий електронний словник української мови] <sup>''github''</sup> | |||
* [http://hrinchenko.com/ Грінченко] ''також від [http://services.ulif.org.ua/grinch УМІФ] | |||
* [http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm Етимолоґічний словник української мови] <sup>''djvu''</sup> | |||
* [http://nepravylno-pravylno.wikidot.com/ Неправильно — правильно] ''М. Волощак | |||
* [http://zosh6.at.ua/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf Словник синонїмів] <sup>''pdf''</sup> ''С. Караванський | |||
* [http://www.ukrskor.info/ Словник скорочень української мови] ''Андрій Шитов | |||
* [http://slovopedia.org.ua/ Словопедїя] | |||
* [http://sum.in.ua/ СУМ-11] | |||
* [http://services.ulif.org.ua/expl СУМ-20] | |||
* [http://rodovyi-vidminok.wikidot.com/ Родовий відмінок] ''«Дзвона чи дзвону?» | |||
* [http://stalivyrazy.org.ua/index.php Московсько-український словник сталих виразїв] ''І. О. Вирган, М. М. Пилинська | |||
* [http://ros-ukr-idioms.wikidot.com/ Московсько-український словник сталих словосполучень] ''С. І. Головащук | |||
* [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ УМІФ] | |||
* [http://hohlopedia.org.ua/ Хохлопедїя] | |||
===== Не авторитетнї ===== | |||
* [http://ukrainian.abcthesaurus.com/ ABC Theraurus] | |||
* [http://slovnyk.ua/ Slovnyk.ua] | |||
* [https://uk.worldwidedictionary.org/ WorldWideDictionary] | |||
* [https://синоніми.укр/ Синонїми] | |||
* [http://slovotvir.org.ua/ Словотвір] | |||
=== Навчання === | |||
* <sup>''en''</sup> [http://ukrainianlessons.com/ Ukrainian lessons] <sup>''дещо платне''</sup> | |||
* [http://webpen.com.ua/ WebPen] ''з теорією | |||
* [http://ukrainskamova.com/ Українська мова] ''правопис та багато иншого | |||
==== Правописи ==== | |||
* [http://litopys.org.ua/pravopys/pravopys2015.htm Офіцїйний український правопис 2015] | |||
* [http://pravopys.net/ Правопис] | |||
* [https://zbruc.eu/node/66463 Правопис 1892] | |||
* [https://r2u.org.ua/node/181 Клясичний правопис 1928] — [[Харківський правопис|детальнїше]] | |||
==== Підручники ==== | |||
* <sup>''en''</sup> [https://drive.google.com/file/d/0B9QDHej9UGAdVkI5WEcxZmJSQnc A Comprehensive Grammar] <sup>''djvu''</sup> | |||
* [https://www.phoenicis.com.ua/ukrainian-language.html Phoenicis] | |||
* <sup>''en''</sup> [http://www.ukma.edu.ua/eng/ufl/ Українська як иноземна] | |||
* [http://www.linguist.univ.kiev.ua/WINS/pidruchn/ ІФ КНУ] | |||
* [http://zno.academia.in.ua/course/view.php?id=8 Підготовка до ЗНО] | |||
=== Лїнґвістика === | |||
==== Радницьке ==== | |||
* [http://www.bbc.com/ukrainian/topics/ponomariv Блоґ О. Пономаріва на BBC] | |||
* [http://авраменко.укр/11/12 Відео-] й [http://авраменко.укр/11/13 авдїоуроки] О. Авраменка | |||
* [http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/ «Культура слова» О. Пономаріва] | |||
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Список_найтиповіших_мовних_помилок Найтипові мовнї помилки у Вікіпедїї] | |||
* [http://mova.kreschatic.kiev.ua/index.html «Уроки державної мови» (в газетї «Хрещатик») Б. Рогози] | |||
* [http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/ «Як ми говоримо» Б. Антоненка-Давидовича] | |||
==== Спільноти ==== | |||
* [http://www.mova.info/dovidka.aspx MOVA.info] '' запитання-відповідь | |||
* [https://movakrapka.blogspot.com/ MovaKrapka] <sup>''bs''</sup> | |||
* [https://r2u.org.ua/forum/index.php R2U форум] | |||
* [https://ukrainian.stackexchange.com/ StackExchange] ''запитання-відповідь і багато [https://ukrainian.meta.stackexchange.com/questions/8 корисних ланок] | |||
* [http://ua-etymology.livejournal.com/ Ua-etymology] <sup>''lj''</sup> | |||
* [http://lingvoforum.net/index.php?board=101.0 Лїнґвофорум] | |||
* [https://ukr-mova.in.ua/ Мова — ДНК нацїї] <sup>''[https://www.facebook.com/mova.ukr fb]''</sup> | |||
* [http://l-ponomar.com/ Моволюбам] | |||
* [https://www.facebook.com/slovopys/ Слово Опис] <sup>''fb''</sup> | |||
* [http://www.slovopedia.com/forum/viewforum.php?f=12 Словопедїя форум] | |||
* [https://www.facebook.com/chystamova/ Чиста мова] <sup>''fb''</sup> | |||
=== Інше === | |||
==== Культурне ==== | |||
* [https://toloka.to/ Toloka] ''торенти | |||
* [http://diasporiana.org.ua/ Біблїотека дїяспори] | |||
* [http://izbornyk.org.ua/ Ізборник] <sup>''[http://litopys.org.ua/ дзеркало]''</sup> | |||
* [http://kazky.org.ua/ Казки] | |||
* [http://nashe.com.ua/ Наше] ''слова пісень | |||
* [http://www.pisni.org.ua/ Піснї] ''та їхнї слова | |||
* [http://poetyka.uazone.net/index.html Поетика] | |||
==== Информацїйне ==== | |||
* [http://www.omniglot.com/writing/ukrainian.htm Omniglot] | |||
* [https://en.wikibooks.org/wiki/Ukrainian WikiBooks] | |||
* [http://www.ukrainianlanguage.org.uk/ Ukrainian language] | |||
==== Автоперевірники ==== | |||
* [https://languagetool.org/uk LanguageTool] | |||
* [http://onlinecorrector.com.ua/ OnlineCorrector] <sup>''дещо платне''</sup> | |||
==== Речі==== | |||
* [http://klava.org/#ukr_basic Klava] | |||
* [https://prometheus.org.ua/ Prometheus] ''аналоґія до [https://en.wikipedia.org/wiki/EdX edX] | |||
* [http://replace.org.ua/ Replace] ''для проґрамістїв | |||
* [https://linux.org.ua/ Linux] | |||
* [https://kropyva.ch/ Кропива.ч] ''зобрадошка | |||
==Коментар небайдужого громадянина== | |||
'''«Насправді все просто,''' – пояснила людина, яка все знає і не затюкана маячнею, що викладається в університетах на українській [[філолог]]ії.– '''«Статтю написано [[фейк|несправжньою]] [[Українська мова|українською мовою]], не тією, якою говорили і писали справжні українці в глибині віків. Автори [[нуб|не вміють]] правильно застосувати українську і дотримуються насаджених [[москалі|окупантами]] норм. Біда в тому, що навіть я не знаю, яка українська мова є справжньою».''' | |||
==Посилання == | |||
[https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Архівна версія статті] | |||
== Примітки == | |||
{{примітки}} | |||
{{Україна}} | |||
{{Мови|2=[[Категорія:Мови світу]]}} | |||
Версія за 03:24, 24 жовтня 2022
|
|
Українська мова - мова якою написана ця стаття. Найсолов'їніша з усіх мов світу, мова українців і убивчий депресант та дупобіль просто фактом свого існування для москалів, кацапів, укрАінцев, новоросів, і іншої політично активної гопоти.
Походження та розвиток української мови
Існує поширений міф про те, що українська мова є другою за милозвучністю мовою після італійської. Насправді це не так. Італійська мафія свого часу підкупила експертів, щоб косити більше бабла на своїх операх, й ті сфальсифікували свої дослідження на користь волохів. Насправді ж наймилозвучнішою є саме українська, власне чому найфайніші люди планети, як і найспівочіші птахи, послугуються саме нею. Українська мова існує з давніх давен. Щоправда наші далекі пращури ще не знали таких гламурних слів, як "ніштяк", "пепелац", або "довбоящик", але будь-яка мова постійно оновлюється праз віки, тож навіть якщо якісь слова і змінилися з тих пір до невпізнаваності, все одно найпрадавніша мова світу була саме українською.
В часи Київської русі українська мова отримала писемність. Щоправда писемність придумали болгари - як кирилицю, так і глаголицю (шукай про Кирила і Мефодія). Їм не вдалося опанувати українською як слід, тому найдавніші писемні пам'ятки Русі написані суржиком, який називають церковно-слов'янською мовою. Пізніше саме цим суржиком проповідували серед диких племен Моксель-Московії, в результаті чого на цих землях під впливом церковно-слов'янської сформувався Московитський діалект української мови.
В роки москальського панування українська мова зазнавала утисків від братів наших менших, які так і не змогли її освоїти і від того й досі серуть цеглою. В результаті декласовані елементи - гопота, довбойоби, бляді і сепаратисти, що живуть в Україні, нявкають московитським діалектом. Натомість на українських землях, що до ДСВ перебували в Євросоюзі[ Що? ], українська мова найкраще зберегла автентичні риси і зберегла близькість до інших слов'янських мов, особливо польської.
Веселі цитати про мову
| « | Взагалі, я завжди сприймав українську мову як щось елітарне, таке, що пробивається до нас зі старосвітської, старої шляхетської культури. Ну, такий, зовсім не популярний тоді погляд. Так, я був освіченим хлопчиком і дохуя читав по українській історії з того, що було навіть і тоді. Селюки, звичайно, про це не здогадувалися. | » |
Діалекти української мови
Внаслідок розвитку впродовж півтори тисячі років та збагачення населення Великої України розмовляє на різних діалектах, говірках та наріччях української мови. У зв'язку з різним типом їх розвитку та утворення діалекти можна поділити на прогресивні, вимираючі, регресивні та консерваційні. Прогресивними діалектами є близькоспоріднені народні говори, які розвивалися та вдосконалювалися шляхом вільного збагачення на народній основі та без надмірного тиску з боку влади. Регресивними називаються ті діалекти, які не тільки утворилися завдяки насадженню руської мови завойованим Руссю народам, а і були піддані жорсткому керуванню з боку влади, у зв'язку з чим їх носії повністю втратили бажання до мовотворчості. Консерваційними діалектами є такі, що фактично законсервували українську мову на певному періоді розвитку.
Прогресивні
Наддніпрянський діалект
- Основна стаття: Наддніпрянський діалект
Основний діалект, який став основою літературної української мови ака Шевченківський. Бере свій початок ще з дулібського об'єднання слов'янських племен часів Кия. Серед усіх вирізняється найменшим впливом з боку інших мов, оскільки формувався на народній основі та проніс крізь свій буремний розвиток найбільше граматичних категорій.
Західний діалект
- Основна стаття: Західний діалект
Діалект поширений здебільшого у західних областях: Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській - ядром за фактом можна вважати Галичину. Відколовся від центрального розвитку руської мови - наддніпрянського діалекту ймовірно на початку розпаду Королівства Руського. За подальшу історію свого існування широко піддавався впливу польської мови, має багато запозичень у лексиці та вимові.
Русинський діалект
- Основна стаття: Русинський діалект
Поширений у Закарпатті. Ідеологами так званого "русинства" цей діалект вважається окремою мовою, хоча похиба такої думки викривається вже при розумінні, що більшість властиво-русинських слів або запозичення або архаїзми наддніпрянського діалекту. Зберігає "широку автономію" у вимові та граматиці.
Вимираючі
Балтійський діалект
- Основна стаття: Балтійський діалект
Утворився у 15-16 сторіччі на землях кривичів, дреговичів та радимичів, у зв'язку із зародженням і зростанням Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Як будь-який діалект, що розвинувся за ізоляційним принципом, є вельми мовотворчим, що підтверджують чисельні самоутвори серед населення, народна основа та порівняно-незначна втрата граматичних категорій. На жаль, після від'єднання піддався широкомасштабному впливу балтійських мов, польської, потім москальського діалекту.
Регресивні
Московитський
- Основна стаття: Московитський діалект
- Основна стаття: Москвофобія
Найпоширеніший у світі діалект української мови. Через суттєві зміни в сторону погіршення мелодійності та краси цього діалекту, втрати граматичних категорій, виродження вимови та підміни лексики, деякі науковці, називають цей діалект "російською мовою". Утворився у 14-15 столітті на території колишніх руських колоній у Суздалі. Піддався непорівняно-колосальному впливові болгарської мови через церковнослов'янську. Носії є зрусілими нащадками фіно-угорських племен зі значним домішком монгольських мігрантів.
Консерваційні
Кубанський
- Основна стаття: Кубанський діалект
Утворився, коли на Кубань та Причорномор'я почали переселяти запорозьких козаків. Фактично законсервував розмовну українську мову кінця 18 століття. Зараз малопоширений, через сильне пригнічення з боку москальського діалекту.
Галерея
Ігри слів
| « | — Був у зоопарку, бачив яка.
— І як як? — Та як як як… |
» |
— |
Корисні ресурси
Корпуси
- Електроний паралельний поленсько-український корпус
- Google Книги
- Lang-uk
- Named-entity recognition anotation — на основі Браунського корпусу
- UberText — тексти українських періодичних видань
- Корпус законїв та правових актїв
- Лабораторія компʼютерної лїнґвістики Институту філолоґії Київського нацїонального унїверситету іменї Тараса Шевченка
- Браунський корпус — для машинної обробки, можна шукати через GitHub
- Институт московської мови ім. В. В. Вїноградова Московицької академії наук — параллельный корпус
- Лейпцизький унїверситет
- Український мовно-информацїйний фонд Нацїональної академії наук України — нема публїчного доступу, лише для Вікон
Словники
Перекладацькі
Авторитетнї
- Linguisto анґлїйсько-, нїмецько-, французько-український та частотний
- Terminology від Microsoft
- Анґлїйсько-українські словники включає 11 словників;
- Московсько-українські словники включає: словники і кориснї перелїки, ланки, статтї; автоперевірника;
Неавторитетнї
Пояснювальнї та инші
Авторитетнї
- Розум
- Велика чи мала лїтера В. В. Жайворонок
- Великий електронний словник української мови github
- Грінченко також від УМІФ
- Етимолоґічний словник української мови djvu
- Неправильно — правильно М. Волощак
- Словник синонїмів pdf С. Караванський
- Словник скорочень української мови Андрій Шитов
- Словопедїя
- СУМ-11
- СУМ-20
- Родовий відмінок «Дзвона чи дзвону?»
- Московсько-український словник сталих виразїв І. О. Вирган, М. М. Пилинська
- Московсько-український словник сталих словосполучень С. І. Головащук
- УМІФ
- Хохлопедїя
Не авторитетнї
Навчання
- en Ukrainian lessons дещо платне
- WebPen з теорією
- Українська мова правопис та багато иншого
Правописи
Підручники
Лїнґвістика
Радницьке
- Блоґ О. Пономаріва на BBC
- Відео- й авдїоуроки О. Авраменка
- «Культура слова» О. Пономаріва
- Найтипові мовнї помилки у Вікіпедїї
- «Уроки державної мови» (в газетї «Хрещатик») Б. Рогози
- «Як ми говоримо» Б. Антоненка-Давидовича
Спільноти
- MOVA.info запитання-відповідь
- MovaKrapka bs
- R2U форум
- StackExchange запитання-відповідь і багато корисних ланок
- Ua-etymology lj
- Лїнґвофорум
- Мова — ДНК нацїї fb
- Моволюбам
- Слово Опис fb
- Словопедїя форум
- Чиста мова fb
Інше
Культурне
- Toloka торенти
- Біблїотека дїяспори
- Ізборник дзеркало
- Казки
- Наше слова пісень
- Піснї та їхнї слова
- Поетика
Информацїйне
Автоперевірники
- LanguageTool
- OnlineCorrector дещо платне
Речі
Коментар небайдужого громадянина
«Насправді все просто, – пояснила людина, яка все знає і не затюкана маячнею, що викладається в університетах на українській філології.– «Статтю написано несправжньою українською мовою, не тією, якою говорили і писали справжні українці в глибині віків. Автори не вміють правильно застосувати українську і дотримуються насаджених окупантами норм. Біда в тому, що навіть я не знаю, яка українська мова є справжньою».
Посилання
Примітки
| |||||||||||||||||||