Українська мова

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська мова - найсолов'їніша з усіх мов світу, мова тру'-українців і убивчий депресант та дупобіль просто фактом свого існування для москалів, кацапів, укрАінцев, новоросів, і іншої політично активної гопоти.


Походження та розвиток української мови

Суть "прітісненія"
De04cd17-6863-4b82-8704-c619176d6fb8.jpg

Існує поширений міф про те, що українська мова є другою за милозвучністю мовою після італійської. Насправді це не так. Італійська мафія свого часу підкупила експертів, щоб косити більше бабла на своїх операх, й ті сфальсифікували свої дослідження на користь волохів. Насправді ж наймилозвучнішою є саме українська, власне чому найфайніші люди планети, як і найспівочіші птахи, послугуються саме нею. Українська мова існує з давніх давен. Щоправда наші далекі пращури ще не знали таких гламурних слів, як "ніштяк", "пепелац", або "довбоящик", але будь-яка мова постійно оновлюється праз віки, тож навіть якщо якісь слова і змінилися з тих пір до невпізнаваності, все одно найпрадавніша мова світу була саме українською.

В часи Київської русі українська мова отримала писемність. Щоправда писемність придумали болгари - як кирилицю, так і глаголицю (шукай про Кирила і Мефодія). Їм не вдалося опанувати українською як слід, тому найдавніші писемні пам'ятки Русі написані суржиком, який називають церковно-слов'янською мовою. Пізніше саме цим суржиком проповідували серед диких племен Моксель-Московії, в результаті чого на цих землях під впливом церковно-слов'янської сформувався Московитський діалект української мови.

В роки москальського панування українська мова зазнавала утисків від братів наших менших, які так і не змогли її освоїти і від того й досі серуть цеглою. В результаті декласовані елементи - гопота, довбойоби, бляді і сепаратисти, що живуть в Україні, нявкають московитським діалектом. Натомість на українських землях, що до ДСВ перебували в Євросоюзі, українська мова найкраще зберегла автентичні риси і зберегла близькість до інших слов'янських мов, особливо польської.

Веселі цитати про мову

« Взагалі, я завжди сприймав українську мову як щось елітарне, таке, що пробивається до нас зі старосвітської, старої шляхетської культури. Ну, такий, зовсім не популярний тоді погляд. Так, я був освіченим хлопчиком і дохуя читав по українській історії з того, що було навіть і тоді. Селюки, звичайно, про це не здогадувалися. »

Семесюк. Художник

Діалекти української мови

Дивний плакат на котрому «мераба» записане до українських висловів в Криму

Внаслідок розвитку впродовж півтори тисячі років та збагачення населення Великої України розмовляє на різних діалектах, говірках та наріччях української мови. У зв'язку з різним типом їх розвитку та утворення діалекти можна поділити на прогресивні, вимираючі, регресивні та консерваційні. Прогресивними діалектами є близькоспоріднені народні говори, які розвивалися та вдосконалювалися шляхом вільного збагачення на народній основі та без надмірного тиску з боку влади. Регресивними називаються ті діалекти, які не тільки утворилися завдяки насадженню руської мови завойованим Руссю народам, а і були піддані жорсткому керуванню з боку влади, у зв'язку з чим їх носії повністю втратили бажання до мовотворчості. Консерваційними діалектами є такі, що фактично законсервували українську мову на певному періоді розвитку.

Прогресивні

Наддніпрянський діалект

Основна стаття: Наддніпрянський діалект

Основний діалект, який став основою літературної української мови ака Шевченківський. Бере свій початок ще з дулібського об'єднання слов'янських племен часів Кия. Серед усіх вирізняється найменшим впливом з боку інших мов, оскільки формувався на народній основі та проніс крізь свій буремний розвиток найбільше граматичних категорій.

Західний діалект

Основна стаття: Західний діалект

Діалект поширений здебільшого у західних областях: Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській - ядром за фактом можна вважати Галичину. Відколовся від центрального розвитку руської мови - наддніпрянського діалекту ймовірно на початку розпаду Королівства Руського. За подальшу історію свого існування широко піддавався впливу польської мови, має багато запозичень у лексиці та вимові.

Русинський діалект

Основна стаття: Русинський діалект

Поширений у Закарпатті. Ідеологами так званого "русинства" цей діалект вважається окремою мовою, хоча похиба такої думки викривається вже при розумінні, що більшість властиво-русинських слів або запозичення або архаїзми наддніпрянського діалекту. Зберігає "широку автономію" у вимові та граматиці.

Вимираючі

Балтійський діалект

Основна стаття: Балтійський діалект

Утворився у 15-16 сторіччі на землях кривичів, дреговичів та радимичів, у зв'язку із зародженням і зростанням Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Як будь-який діалект, що розвинувся за ізоляційним принципом, є вельми мовотворчим, що підтверджують чисельні самоутвори серед населення, народна основа та порівняно-незначна втрата граматичних категорій. На жаль, після від'єднання піддався широкомасштабному впливу балтійських мов, польської, потім москальського діалекту.

Регресивні

Московитський

Основна стаття: Московитський діалект
Основна стаття: Москвофобія

Найпоширеніший у світі діалект української мови. Через суттєві зміни в сторону погіршення мелодійності та краси цього діалекту, втрати граматичних категорій, виродження вимови та підміни лексики, деякі науковці, називають цей діалект "російською мовою". Утворився у 14-15 столітті на території колишніх руських колоній у Суздалі. Піддався непорівняно-колосальному впливові болгарської мови через церковнослов'янську. Носії є зрусілими нащадками фіно-угорських племен зі значним домішком монгольських мігрантів.

Консерваційні

Кубанський

Основна стаття: Кубанський діалект

Утворився, коли на Кубань та Причорномор'я почали переселяти запорозьких козаків. Фактично законсервував розмовну українську мову кінця 18 століття. Зараз малопоширений, через сильне пригнічення з боку москальського діалекту.

Галерея

Кориснї ресурси

Корпуси

Словники

Перекладацькі

Авторитетнї
Неавторитетнї

Пояснювальнї та инші

Авторитетнї
Не авторитетнї

Навчання

Правописи

Підручники

Лїнґвістика

Радницьке

Спільноти

Інше

Культурне

Информацїйне

Автоперевірники

Речі

Посилання

Архівна версія статті

Примітки