Піксельні війни

Піксельними війнами називають суперечки, які виникають на художніх сайтах з полотном загального доступу, як правило між національними чи рідше користувацькими групами, за малювання певного арту на певній локації.

Суть

Уявіть, що ви сидите перед величезним аркушем в клітинку, на якому є білі квадратики, які формують материки, і є сині - море. Вам дали маркер у руки і сказали: "Ти можеш зафарбувати одну клітинку кожні 7 секунд." На вашому місці я б тицьнув цим же маркером в око розумникові але мене зупинив би той факт, що на сайті присутній цілодобовий актив не менш ніж у 900 рил. І вони сидять і з розумним обличчям щось там вимальовують. Однак будь-який піксельартер або майнкрафтер заперечить. Мовляв, для того, аби намалювати хочаб невеличкий хїй потрібно принаймні 6 клітинок. Як людям вдається створювати щось більше власних амбіцій? Дуже просто! (спойлер: автор наступного пасажу прочитав "Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього" і вам радить)

Люди тим і відрізняються від напростіших живих організмів, що можуть об'єднуватись у зграї (а деякі навіть у табуни). Точнісінько так само як і примати. Але комунікативна здатність мавп унеможливлює утворення формацій більш як ста особин. Люди ж цю можливість мають. За допомогою чого? Правильно! Спільних мітів. Гроші так би й залишалися непотрібними папірцями, якби не всесвітня віра людей в те, що за одну гривню вони отримають дві цукерки "Бім-Бом". Так само і тут. Людей об'єднують спільні переконання та уявні міти, що існує Бог, Україна, УБК, Всесвіт, товарно-грошова система і так далі. Деякі люди не мають стійких, доволі активних переконань, заради яких вони могли б підняти пальці над клавіатурою. Інші - мають. Перші, зазвичай хіккани та такі ж відлюдники як і ти, читачу, не досягнуть нічого значного. Для великих звершень потрібна робота великої кількості людей-колективу. Поза колективом виживання виявляється складнішим і коротшим.

Отож, люди об'єднуються спільними ідеями. Ми з тобою, віримо в Україну, хтось у Гітлера, хтось у японську мультиплікацію. І прибічники цих ідей утворюють купки які спільно працюють за для однієї мети. А тепер згадай той самий величезний аркуш у клітинку, про який йшлося на початку. За скільки ти би зміг намалювати на ньому копію Наруто у натуральну величину? Пам'ятай про кулдаун! А тепер уяви, що поруч з тобою сидять ще 10 фанів Наруто. І ви усі хочете намалювати цього чортяку, показати світові, що ви існуєте, заявити про свій престиж (гарніші та більші малюнки викликають повагу, адже потребують високиз зусиль та організації, а отже- рідкість). Як ви це робитимете? Певне, що зумовите заздалегіть де будете ставити пкселі певного кольору аби швидше намалювати картину. Виходить, одна бойова одиниця працює з ефективністю 9 пікселів за хвилину. 10 одиниць за той самий проміжок час ставитиме 90. Тепер створення великих об'єктів видається простішим, чи не так?

Багато хто зрозумів цю фішку. Але люди - не ефективні. Вони часто промахуються, пропускають заповітні секунди після закінчення затримки, чим дають фору інших командам (місця хоч і вдосталь, однак є престижніші ділянки. Про це - згодом). Тут на допомогу прийшла механізація.

Скрипти (з 14 травня 2020 року заблоковані) - це невеличкі команди, які самостійно, програмно виставляють потрібні пікселі у потрібному місці відповідно до шаблону, який задає правила тицяння кольоровими квадратиками по своїх місцях. Таким чином, скрипти пришвидшують малювання до максимально можливої швидкості, а також є надзвичайно точним інструментом для фарбування полотнища.

Чому саме мапа світу? Ще з часів Першої піксельної війни, коли поле було суцільно білим- без мапи світу- люди почали об'єднуватися за націоною приналежністю. Можливо, 800 років тому вони зробили б це за релігійною і малювали хрести/місяці-молодики. Але так сталося, що показати свій nation pride актуальніше. Тому народ об'єднався навколо найочевиднішої візуалізації своєї країни - прапору. Це вже потім прапори, які здебільшого однородні і сумні полотнища без жодної майстерної художньої роботи, почали прикрашати портретами, гербами та іншими символами панівної культури. Організатори помітили це. Тому новий піксельний простір почав апелювати саме до регіональщини. І тим самим нагадав і пожвавив усі національні конфлікти, які, прогнозовано, вибухнули одразу ж після старту. Як згадувалось вище, усім хочеться заявити, що вони "існують і будуть існувати", самоствердитись. Таким чином, національно-свідомі та добре репрезентовані у Інернеті нації зайняли свої позиції. Авжеж, москалі не зможуть пікселями охопити всю рашку, тому місцеві об'єднуються, та створюють оази навколо приблизних локацій власних міст та важливих об'єктів УРЖ. Тому, скажімо, Крим в Україні замальований суцільно, на відміну від якоїсь там Херсонщини.

Про основи основ та суть цього явища я вам, наче розповів. З декораціями ви знайомі. Час починати спектакль.