Суржик
|
| « | А шо, суржик паганий язик? | » |
— із розмови ньюфагів |
{{Цитата|Каждий знає[1], шо суржик - це настояща форма укра́їнського язика. Єслі воно не так, то чо' вєсь народ на ньому балакає? А єслі ти не обшаєшся на суржику, то всім зразу ясно, шо ти - жидобендеравець, або не дай боже жидомоскаль.|типово-стереотипний носій суржику про суржик|}
Суржик (старослав. сурожь - суміш пшениці з житом (рожью)[1]) - суміш, мікс, змішання, зокрема змішання української і російської мов на землях Східної України. Інші існуючі назви цього явища — арго, жаргон, креол, лінгва франка. У широкому розумінні - сленг, суміш різних мов світу, у вузькому розумінні це моваязик, якоюна якому розмовляютьрозговарюють в Україні. Чималенька частина суржик-спікерів вважає гадає думає, що кажебалакає українською мовою. Всупереч стереотипу, суржик употребляють не тільки прості люди, а й багато висОККих посадовців, особливо військові, менти й пожежники (бо форма, сапагі, рамантіка: сказав "Не буду работать! І всьо").
Будь-який свідоміт, або граммар-наці помає чимало баттхьорту від такої рєчі мови языка язиком і ротом. Одже, завдяки суржику будь-який москаль вважає, ЧТО розуміє українську, і що вона "нє очєнь-та і атличаєтса ат нармальнага языка", але якщо поруч з ним хтось розмовлятимо справжньою українською, буде мати баттхьорта дупощему щодо своєї неповноважносі та звинувачивати вас у тому, что "вы палякам прадалісь", я гарантую це!
Суржик міцно вплинув на український інтернет-сленг. Зокрема, його вживають багато ЖЖ-стів (нарочіто, для створення гумористичного ефекту).
Тіко ві Львові його почуєш рідко - тамтешні вуйки навіт сі не сперечают, що
най би йо чорний шляг трафив! Бо, балакаючі на суржикє, "Я СІ ҐАНЬБЛЮ!!"
Див. також
Примітки
| |||||||||||||||||||
