|
|
| (Не показані 27 проміжних версій 12 користувачів) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| {{Restored|Москаль}}
| | |
| {{Ненависть}} | | {{Ненависть}} |
| {{Trash}} | | {{Trash}} |
| {{Цитата| Москаль - це окупант, загарбник, наволоч і кат.|[[Антін Мухарський|Професор Лютий]]|}}
| |
| {{Цитата| И миллионы украинцев синхронно прыгали на площадях, и от их прыжков раскачивались на ветках повешенные и зарезанные ножами москали!|
| |
| Жарти російськомовних українців}}
| |
|
| |
|
| '''Москаль''' - людина з терен Росії, що вважає себе патріотом свого царства-імперії, та вважає що всі навколишні народи змовники, невігласи, зрадники та невдячне бидло. Такі люди зустрічаються також по всій поверхні Земної кулі, але найбільше зосереджена популяція на материку Євразія (причому здебільшого в Азії). Москаль не любить західних цінностей, харчується горілкою, їсть сало так аж за вухами лящить (що не заважає йому презирливо казати що це "хохляцкая клята" їжа), постійно грає на "балалайкє" та має тісні духовно-скрєпові контакти із ведмедями.
| | {{Цитата| Москаль - це окупант, загарбник, наволоч і кат.|[[Мухарський|Професор Лютий]] коротко про суть сабжу|}} |
| | {{Цитата|Заходять до бару вбивця, ґвалтівник та грабіжник, а бармен їм каже: «Москалів не обслуговуємо».|Анекдот}} |
| | {{Youtube|YMwsZk-IUDo|width=300|[[Митець]] про кацапів.}} |
|
| |
|
| Може стати ілюзія, що москалі мають свою [[Ерефія|країну]], але то ілюзія - шануючи імперську (в гіршому значенню) традицію, москаль завжди залишається рабом певної верхівки, що має абсолютну владу над маленькими угро-фінськими тваринками та ведмедями.
| | '''Москаль''' або '''кацап''' — основна одиниця населення [[Московія|Московії]], що вважає себе патріотом свого царства-імперії, та вважає що всі навколишні народи змовники, невігласи, зрадники та невдячне бидло. Такі люди зустрічаються також по всій поверхні Земної кулі, але найбільше зосереджена популяція на материку Євразія (причому здебільшого в Азії). Москаль не любить західних цінностей, харчується горілкою, їсть сало так аж за вухами лящить (що не заважає йому презирливо казати що це "хохляцкая клята" їжа), постійно грає на "балалайкє" та має тісні духовно-скрєпові контакти із ведмедями. |
|
| |
|
| [[Файл:HGP9QOUOSU8.jpg|250px|thumb|]] | | [[Файл:HGP9QOUOSU8.jpg|250px|thumb|]] |
|
| |
|
| |
|
| == Відкіля вони == | | == Відкіля вони == |
| Рядок 17: |
Рядок 15: |
| [[Файл:77666.jpg|180px|thumb|]] | | [[Файл:77666.jpg|180px|thumb|]] |
| [[Файл:1395341971992.jpg|180px|thumb|Французький москаль]] | | [[Файл:1395341971992.jpg|180px|thumb|Французький москаль]] |
| | [[Файл:Rusnya7.png|180px|thumb|Жодних стереотипів]] |
| {{Основна|Московія#Суздаль і Русскіє}} | | {{Основна|Московія#Суздаль і Русскіє}} |
|
| |
|
| Рядок 41: |
Рядок 40: |
|
| |
|
| ==== Отже, проблемка із "Старшим братом"? ==== | | ==== Отже, проблемка із "Старшим братом"? ==== |
| | {{Блок| На теренах, що офіційно називаються нині СРСР, а зазвичай, просто "Росією", процеси не так творення, як роблення загальноімперського типу — мали характер радикально відмінний вже хоча б тому, що державний устрій московської, згодом петербурзької, а від сорока літ знову московської імперії — не знав, не знає і знати не хоче жодної особовості: ані особистої, ані суспільної, ані національної, ані навіть регіональної чи класової. Тому процес формування в Росії типу імперської людини — "росіянина" — не був ані процесом історичним, ані процесом взагалі. Це був брутальний, масово-механічний виріб, виконуваний терористично-поліційною машиною тотально-зцентралізованої держави. І, власне тому, що був то механістичний виріб, цебто акція видирання з живого організму підбитих і обезвладнених націй — окремих їх шматків, — імперський тип "росіянина" не постав. В умовах характеристичної мішанини понять "нація — етнос" і "держава — імперія" державна машина в практиці механічно нагинала старі національні організми під етнічний рівень московської маси з метою, розуміється, творити єдинонеділимий нарід — русскій, російський чи совєтський, вірніш, "народ" — в специфічно-російськім розумінні цього слова.|[[Євген Маланюк]] есе "Малоросійство" (1959)}} |
| Так, москалі не є не лише '''Старшим братом''' інших слов'янських народів, а за своїм походженням їх лишень з величезним натягом взагалі можна віднести до слов'ян. | | Так, москалі не є не лише '''Старшим братом''' інших слов'янських народів, а за своїм походженням їх лишень з величезним натягом взагалі можна віднести до слов'ян. |
|
| |
|
| Рядок 48: |
Рядок 48: |
|
| |
|
| ==== Походження москвина ==== | | ==== Походження москвина ==== |
| '''Однією чи не найголовнішою з багатьох московських вигадок є походження московського народу.''' <br />Адже походження великою мірою впливає на духовність народу. А духовність є вирішальним чинником, бо „Дух животворить“, тобто творить життя, в тому числі й матеріальне. Генетика вчить, що людина успадковує від предків не лише фізичні властивості, а й духовні. Щоб пізнати духовність народу, треба вивчити його походження та природні й господарські умови, за яких він розвивався упродовж кількох десятків поколінь.
| | [[Файл:Moksel_02.jpg|400px|thumb|Ну і де ж слов’яни?]] |
| Прапредки теперішніх москвинів – угро-фіни примандрували на землі теперішньої Московщини та Фінляндії ще за непроглядних часів передісторії.
| |
|
| |
|
| Літописець ХІ ст. згадує про московські племена
| | '''Однією чи не найголовнішою з багатьох московських вигадок є походження московського народу''', Адже походження великою мірою впливає на духовність народу. А духовність є вирішальним чинником, бо „Дух животворить“, тобто творить життя, в тому числі й матеріальне. Генетика вчить, що людина успадковує від предків не лише фізичні властивості, а й духовні. Щоб пізнати духовність народу, треба вивчити його походження та природні й господарські умови, за яких він розвивався упродовж кількох десятків поколінь. |
| | Прапредки теперішніх москвинів – угро-фіни примандрували на землі теперішньої Московщини та Фінляндії ще за непроглядних часів передісторії. |
|
| |
|
| [[Файл:Moksel_02.jpg|400px|thumb|Отака мапа. Вірно? Не вірно?]]
| | {{РУВ|Фіно-угорське походження|смажило дупи москалів ще до стінгера}} |
| * Дряговичей - Мінськ, Вітебськ і ВІЛЬНЮСКІЙ землі (росіяни).
| |
| * Русичі - Ужгородські землі (росіяни)
| |
| * Дуліби - Волинські землі (росіяни іноді так називали поляків).
| |
| * Зімегола - Курляндського і ВІЛЬНЮСКІЙ землі.
| |
| * Ільмі - Збірна назва племен жили навколо озера Ильмен (росіяни і гірські племена).
| |
| * Козари - Харківські і Курські землі (росіяни).
| |
| * Корсь - Курляндського землі (латиші, литовці).
| |
| * Косоги - Катеринославські і Таврійські землі (росіяни).
| |
| * Кривичі - Смоленські і Могильовські землі (росіяни).
| |
| * Летголу - Курляедскіе і ВІЛЬНЮСКІЙ землі (латиші, литовці).
| |
| * Ліви - Ліфлядскіе землі (литовці, латиші).
| |
| * Лутичи - Херсонські землі (росіяни).
| |
| * Меря - Ярославської та Костромської (росіяни).
| |
| * Мещера - Симбирские і Тамбовські землі.
| |
| * Мордва - Тамбовські і Нижегородські землі (мордва).
| |
| * Мурома - Володимирській (росіяни).
| |
| * Пермі - Пермські і вятские землі.
| |
| * Печеніги - Херсонські, Екатеріноградская і Полтавські землі - тюркські народи.
| |
| * Половці - Астраханські, Донські землі - тюркські народи
| |
| * Полочани - Вітебської області (росіяни і поляки).
| |
| * Поляні - Київські землі (росіяни) і Польські землі (поляки).
| |
| * Поросяне - Київські та Катеринославські землі (росіяни).
| |
| * Радимичі - Курські і Чернігівські землі (росіяни).
| |
| * Родієвого - Стародавні землі Прикарпатські, Київські та Чернігівські землі (стародавні росіяни).
| |
| * Росичі - Галицькі землі, басеин річки Рось (найдавніші племена Росич, росів або російських).
| |
| * Роси - басеіне річки Рось, Галицькі землі (росіяни).
| |
| * Русcи - Новгородські і Псковські землі (росіяни).
| |
| * Руссічі - Новгородські і Псковські землі (росіяни).
| |
| * Мешканці півночі - Чернігівські землі (росіяни).
| |
| * Серби - У пониззі Дністра, Південно-східні території Прикарпаття.
| |
| * Славич - Мінські і Волинські землі (росіяни).
| |
| * Сулич - Полтавські та Харківські землі (росіяни).
| |
| * Тиверці - Херсонські землі.
| |
| * Торки - Київські та Катеринославські землі (росіяни).
| |
| * Угличі - Катеринославські землі.
| |
| * Угри - Кавказький землі, Угорські, Фінські землі.
| |
| * Фіни - Архангельські, Фінські, Прибалтійські землі, угрскіе племена.
| |
| * Хваліси - Астраханські землі.
| |
| * Черемиси - Саратовські, Пензенські, Симбирские землі.
| |
| * Чудь - Новгородські, Псковські, Фінляндські, Архангельські землі (росіяни і угрскіе).
| |
| * Ести - Естляндськой землі (естонці).
| |
| * Югри - Вятскиє, Волжские, Астраханські землі.
| |
| * Ямь - Санкт-Петербурзькі, Олонецкие землі.
| |
| * Ясси - Катеринославські землі.
| |
|
| |
|
| === Москалі в Україні === | | === Москалі в Україні === |
| Кожному москалю у дитинстві на мозок наступив ведмідь, тому кожен "расеянен" вважає, що треба писати "на Україні" замість "в Україні", що "какбэ поясняет что москаль он и на (в) Африке москаль" | | Кожному москалю у дитинстві на мозок наступив ведмідь, тому кожен "расеянен" вважає, що треба писати "на Україні" замість "в Україні", що "какбэ поясняет что москаль он и на (в) Африке москаль" |
| | | [[Файл:Левшин А. Отрывки из писем о Малороссии -- Украинский вестник.— 1816.— С. 47..png|міні|Ще 200 років тому українці лякали дітей москалями <ref>[http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/3132 Левшин А. Отрывки из писем о Малороссии // Украинский вестник.— 1816.— С. 47.]</ref>]] |
| {{Цитата| | | {{Цитата| |
| Україна вища над усе,<br> | | Україна вища над усе,<br> |
| Рядок 143: |
Рядок 99: |
| |}} | | |}} |
|
| |
|
| == Діалект == | | ==== Класифікація та різновиди москвинів ==== |
| ''Тут історична версія статті, що її написали титани — пращури-засновники. Менш про жовч та більш про меми див. [[Російська мова|тут]].''
| | * '''Рашист''' — відданий адепт рускага міра. Також представники цього підвиду часто заявляють про неповноцінність українців, білорусів та інших слов'янських народів. |
| | | * '''Скріпоносець''' — різновид, представники якого заражені [[Московське православ'я|православієм]]. Усюди виють про бездуховну Америку, геїв та розпустну культуру Заходу. |
| [[Зображення:Псування москалями.jpg|300px|thumb|right|Отакий він - московитський діалект: пишуть ніби й нормальні люди, а таке кажуть.]]
| | * '''Лаптєногий''' — москвин, що постить вже давно спростовані фейки та мислить настільки кривими стереотипами, що навіть його братьєв па разуму це смішить. |
| '''Московитський діалект'''(також москвинський, москальський, суздальський, заліський чи чудський) - один з шести крупних діялектів [[Українська мова|кацапського нарєчія]]. Історично сформувався набагато пізніше літературної руської(14-15 століття), але тим не менш вважається [[московити|носіями]] ледь не [[Общєпонятний|панівним]]. Загальна характеристика діялекту зводиться до значного псування української вимови, хоча написання при цьому часто збігається з українським. | | * '''Кріпосний''' — для цього типажу слова «Свобода» та «Воля» є лайливими. Бо життя без крєпкой рукі царя він не уявляє. Саме вони були основними противниками Євромайдану. |
| <br /><br />
| | * '''Зайвохромосомний''' — вважає кацапів богоізбранимі та асобєннимі. |
| ===Історія виникнення===
| |
| [[Зображення:Писані мови.png|160px|thumb|right|Ось так зрадники [[Русь|нашого]] діла назвали нас зрадниками своєї зради.]]
| |
| [[Зображення:Гісторія.jpg|160px|thumb|right|З кожним роком написана [[Москаль|ними]] історія все більше посміхає.]]
| |
| {{Цитата|...російська бере свій початок в українізованій слов`янській – книжній мові Х – XII століть. І зобов`язана саме православній церкві, разом з якою церковнослов`янська мова прийшла в Русь.|Володимир Ільченко "Звідки взялася російська мова?"|}}
| |
| Діалект почав давати паростки вже після завоювання [[Українці|русинами]] та [[Русь|зрусішання]] [[Московити - фіно-угорці|фіно-угорських племен залісся]]. Але виокремлюватися як окремий діалект, почав лише з від'єднанням від Руси [[Суздаль|Суздальської землі]]. Як можна прочитати у [[Аґітка:"Розумні люди діло кажуть"|Ключевського]]:
| |
| | |
| {{Цитата|...акающие говоры Великороссии образовались при обрусении чудских племен. Восточные инородцы, русея, вообще переиначивали усвояемый язык, портили его фонетику, переполняя ее твердыми гласными и неблагозвучными сочетаниями гласных с согласными. Обруселая Чудь не обогатила русского лексикона: академик Грот насчитал всего около 60финских слов, вошедших большею частью в русский язык северных губерний; лишь немногие подслушаны в средней Великороссии, например пахтать, пурга, ряса, кулепня (деревня). Но, не пестря лексики, чудская примесь портила говор, внося в него чуждые звуки и звуковые сочетания....". |}}
| |
| ====Мовні запозичення====
| |
| {{Основна|Московитський діалект/Мовні запозичення}}
| |
| Взагалі, якщо [[Наддніпрянський діалект|наддніпрянський]] та [[Західний діалект|західний]] діалекти формувалися на [[Українські цінності|народній основі]], певний час будучи навіть офіційною мовою [[Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське|Великого Князівства Литовського]], то московитський усебічно піддавався впливу [[Московське православ'я|церковнослов'янської мови]] з лексичного боку(наповнення московитської лексики болгаризмами та архаїзмами). До них належать, наприклад, такі звичні слова, як "вещь", "время", "воздух", "восторг", "глагол", "изъять", "награда", "облако", "общий", "сочинить", "тщетный", "чрезмерный" і багато інших, частина з яких співіснує із властиво руськими дублетами, що відрізняються від церковнослов'янських за значенням або стилістично, порівняємо (церковнослов'янське слово подається першим): влачить/волочить, глава/голова, гражданин/горожанин, млечный/молочный, одежда/одёжа, разврат/разворот, рождать/рожать, страж/сторож й інші. З церковнослов'янської в діалект запозичені й окремі морфеми (наприклад, дієслівні префікси "из-", "низ-", "пред-" и "со-") і навіть окремі граматичні форми — наприклад, віддієслівні дієприкметники (порівн. церковнослов'янські за походженням дієприкметники "текущий" або "горящий" з відповідними їм московитськими формами "текучий" і "горячий", що збереглися в сучасному діалекті як прикметники зі значенням постійної властивості) або форми дієслів типу "трепещет" (із невластивим українським формам чергуванням т/щ, порівн. московитське "хохочет" або "лепечет"). За своїм лексичним складом сучасний московитський діалект є в багатьох відношеннях близький до південнослов'янської болгарської мови. При формуванні лексичного стандарту інших діалектів літературної мови вплив церковнослов'янської (староболгарської) був меншим, подекуди взагалі зникаючи. Згідно з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%88%D0%B0 сотнеслівними списками базової лексики Сводеша] московитський діалект є набагато ближчим до наддніпрянського та балтійського (відповідно 86% та 92% спільних слів), ніж до південнослов'янської болгарської мови (74%). Щоправда, незважаючи на розходження в граматиці, загальна для болгарської мови й московитського діалекту лексика в сучасній художній літературі становить близько 60% і доходить до 80% у публіцистиці.Загалом церковнослов'янські елементи пронизують всю структуру московитського діалекту – фонетику, морфологію, словник, стилістику – в незрівнянно більшому ступені, ніж, наприклад, латина – сучасну італійську мову.<br />
| |
| {{Цитата|...стає зрозумілим, чому російська мова прийняла слов’янізми, а українська – ні. Адже формування етносів і, відповідно, мов відбувалося в різні періоди: до приходу старослов`янської мови в Русі вже сформувався етнос із своєю мовою, на яку іншомовні елементи навіть упродовж кількох століть взаємодії в «мирних умовах» не могли справити істотного впливу. На північ від Русі консолідація різноетнічних елементів відбувалася пізніше – під зовнішнім тиском, який супроводжувався прищепленням віри та «її» мови.|Володимир Ільченко "Звідки взялася російська мова?"|}}
| |
| Назараз болгаризми з неповноголосими, що витіснили повноголосі аналоги староукраїнської мови(град-город, мразь-мороз, мрак-морок, сладкій-солодкий, храбрый-хоробрий) проникли навіть в [[наддніпрянський діалект]] та активно захищаються особами, що не вчили історію мови далі ніж [[СРСР|після 1922-ого року]]. Також багато хто з прихильників "Живаґо вєлікарусскаґо язика" активно стверджує, що московитський діалект є ближчим до [[Українська мова|староукраїнської]], аніж наддніпрянський, бо у ньому присутнє більше слів з неї і ніби ближча фонетика (хоча це так лише під дулом <s>москальської</s>російської гвинтівки).<br />
| |
| На фонетику та структуру північно-московитських балачок великий вплив справили фіно-угорські мови (мерянська, мокшанська, більшість балтійсько-фінських, частково — комі та марійська мова).
| |
| <br /><br />
| |
| | |
| ===Діалектні відмінності===
| |
| [[Зображення:Мапа поширення.png|300px|thumb|right|Розподіл діалектів [[Українська мова|української]] у східній [[Демократичний гуманістичний правовий розвинутий прогресивний захід|Європі]].]]
| |
| [[Зображення:Москальський гівно.jpg|300px|thumb|right|[[Понуре лайно]] - ваш діалект. Ви зовсім не знаєтесь у мовах.]]
| |
| [[Зображення:Pereklad2.jpg|300px|thumb|right|[[Google Translate|Ґуґл Перекладати]] демонструє.]]
| |
| [[Зображення:1308675099866.png|300px|thumb|right|]]
| |
| Московитський діалект має виразні відмінні риси у фонетиці, морфології та лексиці.<br />
| |
| У фонетиці такими особливостями є наявність "ро", "ло" і "ре", "ле" в коренях слів між приголосними на відміну від [[Наддніпрянський діалект|наддніпрянського]] та [[Західний діалект|західного]] діалекту, де вживаються «ри», «ли» і «ри», «льо» (моск. "крошить", "глотать", "тревога", "слеза", надд. "кришити", "глитати", "тривога"), вимова сполучень м'яких зубних і шиплячих з [j] при довгих м'яких приголосних в інших діалектах (моск. "платье", "судья", укр. "плаття", "суддя"), вибухове [g] при фарингальному [ɦ] в наддніпрянському діалекті (порівняти моск. "город" ['gorat], надд. "город" [ɦo'rod]). У московитському діалекті кінцеві приголосні оглушуються. Набагато менше, ніж в інших, використовується фонетичний закон милозвучності (для зменшення збігу голосних або приголосних): моск. иду к ней — пришел ко мне; иду с ней [нею] — пришел со мной; под нами — подо мной, в наддніпрянському: чергування сполучників і — й, прийменників у — в — уві, дієслівних часток ся — сь, фонетичне модифікування прийменників з — зі(зо) — із, під — піді — підо, к — ік, часток би — б, сполучників хоч — хоча, же — ж, префіксів від(віді) — од; з — зі — із тощо, також чергуються початкові літери коренів слів: іти — йти, Іван — Йван, весь — увесь, ще — іще, там — отам, ця — оця, йон-іон. У московитському діалекті поширене "акання" (вимовляють ненаголошену о як а <s>збоченці</s>). Також поряд поступово стає очевидним наближення до "якання". Не буде дивно, якщо через сторіччя літературною Великоросійською правильно буде саме "Чяво?".<br />
| |
| У морфології такими особливостями є відсутність кличного відмінка (моск. "брат!", "сын!", надд., зах. "брате!", "сину!"), хоча у розмовній мові при звертанні до людей по-імені вживаються форми з нульовим закінченням (моск. "Гена" — "Ген!"), відсутність чергування "к", "г", "х" з "ц", "з", "с" у відмінкових формах іменників (моск. «нога» — «на ноге», надд. «нога» — «на нозі»), широке розповсюдження форми називного відмінка множини з закінченням -а(-я) під наголосом у іменників не середнього роду (моск. «учителя́», надд. «вчителі́»). На відміну від московитського, в [[Наддніпрянський діалект|наддніпрянському діалекті]]| 4 часи дієслів, а не 3 (поряд з минулим, теперішній та майбутнім — давноминулий, «я був ходив»), три числа, на одну дієслівну та іменникову форму більше, збереглася четверта відміна, суттєво багатше суфіксальне словоутворення.
| |
| <br /><br />
| |
| ====В московитсьому діалекті зникли такі можливості [[Українська мова|української мови]]====
| |
| | |
| '''Іменник:'''
| |
| | |
| *Число: [[Двоїна]];
| |
| *Відміна: ІV-та; | |
| *Відмінок: Кличний;
| |
| *Лексика: Певна кількість слів з повноголосими змінилась на слова з неповноголосоми;
| |
| | |
| '''Дієслово:''' | |
| | |
| *Час: Давноминулий;
| |
| *Форма: Спонукальна, перша особа множини (себто - <u>будьмо</u> та будемо - будєм);
| |
| | |
| '''Прикметник:'''
| |
| | |
| *Суфікси пестливості;
| |
| *Щонайвищий ступінь порівняння (утворюється додаванням що+найвищий ступінь);
| |
| *Закінчення ого в родовому відмінку (вимовляються як [аво] чи [ава]);
| |
| | |
| '''Загальна фонетика:'''
| |
| | |
| *Звук [о] в ненаголошеній позиції;
| |
| *Починає зникати звук [е] в ненаголошеній позиції;
| |
| *Відсутня (майже відсутня) милозвучність:
| |
| #і-й (та)
| |
| #у-в (ув, уві)
| |
| #ся-сь
| |
| #з-зі(зо)-із
| |
| #під — піді — підо
| |
| #к — ік
| |
| #би — б
| |
| #хоч — хоча
| |
| #же — ж
| |
| #від(віді) — од;
| |
| *Немає пом'якшених шиплячих, хоча на письмі вони все ще показуються;
| |
| | |
| '''Загальна граматика:'''
| |
| | |
| *Надзвичайно часте пом'якшення гортанних, чого ніколи не допускала [[Українська мова|давньоукраїнська мова]]
| |
| #Відсутнє чергування г-з-ж, к-ц-ч, х-с-ш іменникових відмінків при м'якому закінченні
| |
| #Слова "гибель", "Киев", "хитрый", "кидать"...
| |
| #У московитському діалекті збігаються форми позначення іменника та дієслова процесу:
| |
| | |
| <pre>
| |
| поведінка - поведение
| |
| поводження (від поводитись) - поведение
| |
| </pre>
| |
| | |
| <br /><br />
| |
| | |
| ====Руська мова====
| |
| У 1596-ому році, вчитель, учений, церковний діяч [[Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське|Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтіського]], Лаврентій Зизаній видає у Вільно "Лексис" – перший друкований словено-руський словник на 1067 слів. Якимось дивом автор перекладає для руської людини такі незрозумілі слова як "врємя", "воі(ї)н" та інші, які ви можете бачити нижче.
| |
| | |
| <pre>блю́до - ми́ска
| |
| бл̃агопрiятный - до принятія лáцный, и тьíжъ вдячный, ми́лый
| |
| брáкъ - женитва, весéлъе
| |
| вóинъ - жолнЂр
| |
| враг - вóрогъ
| |
| вреди́тель - шкодца
| |
| врéмя - чáсъ
| |
| влáсть - влáда
| |
| господствýю - панýю
| |
| дЂяніе - спрáва
| |
| дЂ́ло - учи́нок
| |
| жáжду - прáгну, пи́ти хочỳ
| |
| желáнїе - пожадли́вость, хоть
| |
| жи́лище - мéшканьє, дóмъ
| |
| жáтва - жни́во
| |
| заключéніе - zамкнéнье
| |
| искушéнїе - досвЂдчéнье, прóба, спокýса
| |
| Для мешканців XVI сторіччя, що розмовляли на руській мові, незрозумілим було навіть слово "ікона", бо автор словникаперекладає його як: и́кона - ώбраzъ
| |
| касáнїе - дотык
| |
| коли́чество - кóлкость
| |
| ковáрство - хи́трость, дóвтЂпълéсть, зрáда
| |
| лицемЂр - ωблудный
| |
| лицè - осóба
| |
| лýчшїй - лЂ́ппшїй
| |
| мéсть - пóмста
| |
| мóлва - гóмонъ, гук ωт мóвы людскои, óкрик и тыж трвóга
| |
| мрак - мóрокъ
| |
| мЂ́лъ - вапнò и тьíжъ крéйда
| |
| наваждéнїе - zваджéнье
| |
| накаzáніе - кáране наýка, научáнье наупоминáнье
| |
| небрегỳ - недбáю
| |
| наслЂ́діе - ωдЂдичене, спáдок
| |
| наслЂдник - дЂ́дич
| |
| немóщный - немóцный
| |
| неприкосновéный - недоткнéный
| |
| недостóйный - негóдный.
| |
| орýжіе - брóнь, zброя
| |
| оупотребляю - оуживáю
| |
| оукаряю - ωсмЂвую
| |
| пáкость - перешкóда
| |
| плЂ́нник - неволник в пóлонЂ вzятый
| |
| прилежáніе - пи́лность
| |
| побЂ́дник - zви́тяжца, ри́церъ
| |
| роптáнїе - нарЂкáнье
| |
| раб - невóлникъ
| |
| Також автор перекладає для руських людей незрозуміле слово "сапог": сапóгъ - бóтъ
| |
| съвЂ́тъ - рáда, порáда
| |
| съвЂтую - рáджу
| |
| сквózЂ - скрózь
| |
| свЂди́тельство - свЂдóцъство
| |
| свЂди́тель - свЂ́докъ
| |
| слáдость - солодкость
| |
| слýчай - трафýнок притрафлене, примЂт
| |
| сóвЂст - сумнЂ́не
| |
| смирéнiе - покóра, понижéнье
| |
| тщеслáвіе - порожняя слáва
| |
| тáю - ростóплююся
| |
| требовáнїе - потрéба
| |
| труд - прáця
| |
| трудолю́бїе - кохáньеся в прáци
| |
| хрáбрость - мóжность, дýжость
| |
| ωтрицáнїе - ωтмЂ́тованье
| |
| Цáръ - крóль
| |
| шéствiе - хожене
| |
| юнóша - пáрубок, младéнецъ</pre>
| |
| | |
| Даний факт свідчить не лише про те, що інтенсивне насадження [[Московське православ'я|церковнослов'янської мови]] на північних землях колишньої [[Русь|Руси]] зродило попит на подібний продукт, а і про те, що наприкінці 16 сторіччя(1596!!!!!) основна маса лексичних відмінностей між сучасним надніпрянським та московитським діалектом була не зрозуміла. Ба навіть більше - сприймалася як іноземні слова<ref>З цього боку заяви деяких московських істориків і просто [[Казковий недоумок|ентузіастів]] про те, що [[українська мова]] є продуктом виймання з неї [[канонічно]]-руських слів на початку ХХ століття виглядають не просто смішними, а і результатом неосвіченості заанґажованого [[Ісконнік|ісконніка]].</ref>.
| |
| | |
| ====Приклади московитського діалекту====
| |
| Декілька найтиповіших прикладів використання діалекту:
| |
| {{Цитата|{{Переклад|Fuckin fuck, хули привязался, ты бля, с животной фамилией? Пятница в моей религии - священный день, мои боги предают тебя анафеме, еблоид, тебе понятно?|Бісів біс, нащо пристав, ти, з тваринним прізвищем? П'ятниця в моїй релігії - священний день, мої боги накладають на тебе анафему,??????, тобі зрозуміло?}} |40}}
| |
| {{Цитата|{{Переклад|Анальчик иди ко мне родной, я тебе чучу запиздрючу. Смешно, я аж плякал ))))) |Анус іди до мене рідний, я тобі???? дам. Смішно, я аж плакав}}|40}}
| |
| {{Цитата|{{Переклад|Это не поможет мне засунуть свою здаровую балду в маленький кошачий анус, посоветуй что нибудь (|Це не допоможе мені запхнути свою велику штуку в маленький кошачий анальний отвір, порадь що-небудь (}}|40}}
| |
| {{Цитата|{{Переклад|Соблазнительные интим стрижки -это твое мощное оружие!|Спокусливі інтим стрижки - це могутня зброя!}}|40}}
| |
| Трохи канонічного:
| |
| {{Цитата|{{Переклад|Убѣйся объ стѣну нахъ!|Убийся об стіну повністю!}}|40}}
| |
| <br /><br />
| |
| | |
| ===Поширення===
| |
| [[Зображення:Зона зараження.jpg|300px|thumb|right|Зона зараження]]
| |
| Діалект набув поширення, завдячуючи переважно зусиллям товстого [[тролінґ]]у [[Московія|московськими царями]] численних земель та придворним історикам, які своїми працями затвердили стереотип, неначе [[Україна]] до [[Русь|Русі]] має відношення опосередковане, в той час, як Московія - найбільш пряме (З цього приводу навіть назву взяли - "Росія", [[Русь]] з грецької).<br />
| |
| Загалом впродовж історії ми бачили неспинне розширення меж вживання діалекту. Чому [[Московія]] прагне замістити своїм ущербним діалектом більш багатий наддніпрянський чи західний дізнаєтесь у статті [[москальська ментальність]].
| |
| <br /><br />
| |
| | |
| ===Сучасний статус===
| |
| {{YouTube|width=300|Yi1IBsrAAjY|Ех,... більше б таких учителів!}}
| |
| Наразі активно форситься московським урядом як "[[Homo sovyeticus|загальнозрозумілий]]". Фактично, є офіційним у, відповідно, [[Московія|Московії]], Білорусії, Казахстані та Киргизстані і прагне бути нав'язаний [[Україна|Україні]]. Численні промосковські партії, такі як [[Партія регіонів]], [[Вітренко|Прогресивні соціалісти]], з якогось диву хочуть діалекту державного статусу.
| |
| <br /><br />
| |
| ===Способи позбутися звички чи вродженого комплексу використовувати московитський діалект===
| |
| [[Зображення:Путєн.gif|300px|thumb|right|Сышыш, чяво няпанятна та?]]
| |
| [[Британські вчені|Сучасна наука]] терміново рекомендує переходити на більш багаті [[Балтійський діалект|балтійський]], [[Наддніпрянський діалект|наддніпрянський]], [[Західний діалект|західний]] чи хоча б [[Русинський діалект|русинський]] або [[кубанський діалект|кубанський]] діалекти. Уся справа в тому, що, оскільки руська(українська) мова не є для [[Московити|московитів]] природною, вона з плином часу піддається усе більшій редукції, доказом чого є не тільки втрата багатьох ґраматичних категорій, а й сучасне нехлюйське ставлення до фонетики, де у вимовленні, а відповідно і аматорському письмі слова втрачають звуки. Наприклад, "слышишь" перетворюється на "сышишь", а якання і акання стають таки очевидними, що фразу "слышишь, чего не понятно то" вже навіть пишуть як "сышыш, чяво няпанятна та", причому звук [в] у слові "чего"(мара якась) теж піддається редукції, у результаті чого ми отримуємо "чя'о". Цілком можливо, що з плином часу(безумовно дуже довгого періоду, але кінечного), московмиський діалект стане настільки саморедукованим, що сумнівів у його подальшій історичній долі(повному і безповоротному зникненні) не залишиться. Тому рекомендуємо переходити на інші мови (для московитів бажано близькорідну - фінську чи угорську, бо мов мещери та муроми не залишилося) та позбуватися акценту.
| |
| <br /><br />
| |
| ====Список знайдених слів, фонетично-зіпсованих з відображенням на письмі====
| |
| | |
| {| align="center" class="standard"
| |
| |+
| |
| ! |зіпсоване моск.
| |
| ! |офіційне моск.
| |
| ! |літературною українською
| |
| |-----
| |
| | сышишь
| |
| | слышишь
| |
| | чуєш
| |
| |-----
| |
| | сотрит
| |
| | смотрит
| |
| | дивиться
| |
| |-----
| |
| | виш?
| |
| | видишь?
| |
| | бачиш?
| |
| |-----
| |
| | панимаш?
| |
| | понимаешь?
| |
| | розумієш?
| |
| |-----
| |
| | грит
| |
| | говорит
| |
| | каже(говорить)
| |
| |-----
| |
| | чаек
| |
| | человек
| |
| | людина
| |
| |-----
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |+
| |
| |}
| |
| <br /><br />
| |
| | |
| ====Московитський діалект та російська мова====
| |
| Серед населення [[Московія|Московії]] побутує думка, що московитський діалект - то не діалект, а повноцінна мова. Насправді т. з. "російська мова" - [[Книга у стилі "комікс"|мем у стилі форсед]] російської пропаґанди на Україні та в усьому світі. Вся суть у тому, що, аби повести за собою нарід, необхідно вигадати якусь велику ілюзію. От і вигадало керівництво спочатку, що Московія то не Московія, а Росія (переклад з грецької, якби сказали [[Русь]] - ніхто би не повірив), потім байку про Великоросійську мову. Навіть кілька разів забороняли, та як кажуть "ні, не огидно, що природньо...", от і [[наддніпрянський діалект|наддніпрянський]] найповніший діалект не вмре завдяки своїй красі та природності, чого не можна сказати про діалект московський, який якби його не форсили, давно би сконав у власній нікчемності.
| |
| <br /><br />
| |
| ====Висновок====
| |
| [[Зображення:Псуваннямови.jpg|300px|thumb|right|Навіть самі [[московити]] розуміють [[Fail|недолугість]] свого діалекту.]]
| |
| Пора, прийшла пора зробити остаточний висновок щодо всього цього мовного питання. Тож:
| |
| #З вищенаведених фактів очевидно, що за майже 600 років існування діалект не зміг створити абсолютно ніяких нових граматичних категорій чи морфологічних одиниць(афікси - корінь, префікс, суфікс...). Більше того, багато категорій, перейнятих у [[Русь|Русі]] разом з мовою, вилучилися з вжитку [[Московити|суздальців]] за ненеохідністю. Усі інакші від [[українська мова|української]] лексичні одиниці були запозичені або з болгарської через [[Московське православ'я|церковнослов'янську]] або з мов [[Московити - фіно-угорці|фіно-угорських племен]] тих земель. Інші ж - скалічені українські(рус. "роз" - моск. "рас"). Навіть ті скорочені форми прикметників збереглися в розмовній мові, хоча так, у СУЛМ представлені скупо(повен, кожен, жоден).
| |
| #З вищенаведених фактів зрозуміло, що переважну відмінність у сучасній лексичній структурі між руською(українською) та т. з. "російською мовою" складають слова, запозичені з інших мов. Виключенням є лише неологізми вигадані такими вченими, як [[Аґітка:"Розумні люди діло кажуть"|Карамзін]]<ref>[http://ru.wikipedia.org/wiki/Карамзин,_Николай_Михайлович#Введённые_неологизмы Підтвердження]</ref>, та як бачимо більшість це такі ж запозичення, та декілька - особисті словотвори на основі тих же коренів.
| |
| #З вищенаведених фактів зрозуміло, що незрозумілість для українського мовця московитського діалекту пояснюється лише ледь чи не [[Балтійський діалект|литвинською]] фонетичною різницею з ледь чи не українським написанням діалекту і присутністю численних запозичень відсутніх в інших діалектах.
| |
| #З вищенаведених висновків зрозуміло, що окремої мови то ніякої і немає. І не тому, що вони скористали для основи нашу мову(розмежування є нормальним процесом мовотворення), а тому що після розмежування не створили собі анічогісінько, що могло б свідчити про хоч якусь мовотворчість, чим і пояснюється вражаюча схожість на руську мову 15-ого століття(якби не деградація, була б вражаюча ідентичність). Московитський діалект помирає. Повільно, але <s>швидко</s> рішуче. Про це свідчать такі [[Феєрія даунізму|феєризми]], як "чорт-чёрт", "тормаз-тормоз" та "итти-идти". Чисельні представники московитської ментальності добивають його то [[Жаргон падонкоф|падонкофскім]] написанням, викриваючи його неприховано-литвинську фонетику(от тільки цекання і дзекання нема, не біля [[Польща|Польші]] все-таки), то викручуванням слів задля надання їм комічного відтінку - "сурйозно","інтєрнєт"[[Це важко осягнути, втім і не треба|(тут детальніше: в моск діал пишеться то "е". що звучить як "є", але там вона звучить як "е", і тому москалі люблять в подібних словах хоча б раз, задля комізму вимовити все правильно)]] та ін..
| |
| #Різні [[Казковий недоумок|мітичні істоти]], які ніколи не вчили філолоґію і навіть у школі прогулювали уроки непотрібної української і потрібної, але такої ж нудної "російської", стверджують звідкись, що їх діалект багатший за наддніпрянський(що звісно ж не правда, як ви самі переконались), на чисельних демонстраціях виступають з гаслами "Мьі хотім говоріть по-русскі", забуваючи, що наша держава як ніхто надає їм честь говорити саме руською, а не по-москвинськи.
| |
| | |
| '''Додати нічого, все сказано. Цілі зрозумілі, завдання визначені, нужбо до праці, панове!''' | |
| <br /><br />
| |
| | |
| ===Цікаво знати===
| |
| *У московитському діалекті не існує кличної форми, але до Бога вони звертаються саме за кличним відмінком ("О, Боже!"). Хоча останнім часом поширеним є також звертання "О, мой Бог". Редукція.
| |
| *Московитський діалект утворився не природнім шляхом народницької ізоляції, а способом культурної асиміляції чужинців.
| |
| *Московити називають місяці за римською традицією. Фе!
| |
| | |
| <gallery>Файл:Копия (5) Копия ggg.jpg|
| |
| Файл:Копия (7) Копия ggg.jpg|
| |
| Файл:1336616706867.jpg|</gallery>
| |
|
| |
|
| == Сутність == | | == Сутність == |
| [[Файл:1292332044205.jpg|180px|thumb|]]
| |
| [[Файл:653877065.jpg|180px|thumb|]]
| |
| [[Файл:Russ_logic.jpg|180px|thumb|]]
| |
| {{Основна|Москальська ментальність}} | | {{Основна|Москальська ментальність}} |
|
| |
|
| Рядок 408: |
Рядок 129: |
| |[http://ru.tsn.ua/analitika/voyna-kak-narkotik-408247.html]}} | | |[http://ru.tsn.ua/analitika/voyna-kak-narkotik-408247.html]}} |
|
| |
|
| | == Галерея == |
| <gallery> | | <gallery> |
| Русская физика.PNG|
| |
| 95москалів.jpg|
| |
| </gallery>
| |
|
| |
| == Москалесрач ==
| |
| {{Цитата| - Тато, а чому США не захоплять мать городов англо-саксонських Лондон або сакральну Ірландію?<br>
| |
| - Добрими прикидаються, щоб Росії напаскудити!
| |
| |}}
| |
|
| |
| [[Файл:NPp1Y7k9MWk.jpg|180px|thumb|Царі]]
| |
| [[Файл:Gosdep_ukr3.jpg|180px|thumb|Автопробіг політичний]]
| |
|
| |
| '''Москалосрач''' - національна розвага українців. Така собі корида на тупоголових але небеспечних биків з їх чіткою програмою ліцензованою Кремлем і завантаженою Союзом або Раіссєю. Жоден тру-українець не буде займатися цим серйозно, на відміну від тих же москалів. Але іноді пополошити москалоту досить доставляє, навіть ДУЖЕ. По суті, являє собою [[Срач|агресивну суперечку]] між [[Українець|хохлами]] та [[Москаль|москалями]]. Майже завжди однотипна та нудна (хіба що безосібний нових макросів зробить). Для москалосрача вистачить москаля, або [[Хохол-малорос|хохла-малороса]], або свіжої моделі, т.зв. [[Луганда і Донбабве|"Новороса"]] та українця.
| |
|
| |
| Так і проходять дні нашого життя, що коли українець стомлений їх потугами, то аби відчути себе немов интелігенція, він може дозволити собі присвятити кілька годинок відстрілюючи віртуальних московитів задля естетичної насолоди.
| |
|
| |
| Аргументи москальської сторони не мають під собою ґрунту, бо висмоктані з <del>хуя</del> містичної "духовності" та москало-імперської пропаганди. Себто зрозуміло, що українцям смішно, коли стверджують, що українська мова - суміш мосальського діалекту та [[Ляхи|ляської мови]], що це "наречіє" і не більше. Інші закиди не сильно відрізняються оригінальністю.
| |
|
| |
| Українці ж намагаються говорити правду: що [[Москалі - фіно-угорці|москалі не слов'яни]], що [[москальський діалект]] - мова зовсім інша від української, що москалі [[Москальська ментальність|смердючі злодії, нероби та дикуни]], [[Русь|назву]] хитро вкрали, від золотоординської спадщини відхрещуються, хоча свято слідують усім татаро-монгольським традиціям.
| |
|
| |
| Та як би там не було з москалями не треба сперечатися. Факти ніколи нічого не доведуть. Московська пропаганда працює краще за українську, прийміть цей факт. На кожне дослідження, що викриває кремлядей за розшифрованими в СБУ документами, вони знайдуть 1000 досліджень проплачених москвинських істориків, що ґрунтуються на раніших дослідженнях проплачених радянських та давніх російсько-імперських істориків.
| |
|
| |
| === А у [[Москаль|них]]? ===
| |
| [[Файл:8458.jpg|250px|thumb|]]
| |
| {{Цитата|Надо сказать, что на словах русские всегда готовы признать, что украинцы – народ, но – внимание! – «братский народ». За этой лукавой формулой кроется твердое убеждение, что мы – русские и украинцы – ОДИН народ, призванный жить в одном государстве со столицей в Москве. Говоря о «братском украинском народе», большинство русских воспринимают украинский язык и само украинство как досадное историческое недоразумение, исторический вывих, возникший благодаря зловредному влиянию Литвы и Польши.
| |
| |[http://shiropaev.livejournal.com/57101.html]}}
| |
|
| |
|
| |
| Через безперервне бажання москалів сратись із ким завгодно свій варіант москалесрачу є у кожної нації. Тому доречно подібні срачі клясифікувати за [[Москальська ментальність|москальською клясифікацією]]:
| |
|
| |
| * Хохлосрач (наш москалесрач);
| |
| * Бульбосрач (із бєларусами);
| |
| * Пшекосрач;
| |
| * Гогісрач (грузини);
| |
| * Інші.
| |
|
| |
| === Фольклор ===
| |
| [[Файл:Photo-45432439_356406761.jpg|180px|thumb|Все, що потрібно]]
| |
| * Блядь, что за держава у них? Протон сгорел, колокольня сгорела, подлодка сгорела, буряты и те горят. [https://twitter.com/molevitckiy/status/585520742244229121" Палаючий початок 2015-го]
| |
| * Багато разів зустрічався з "пацріотами". <br>Не розумію, що відбувається у Русляндії, і чому актом патріотизму вважається ненависть до США/ЄС. Також подобаються екземпляри які глумляться з України за що тільки можна (хоч у самих Бог зна що твориться), якщо вони чують українську, то у них прокидається дід-борець з "Бандерами", вони вважають, що без допомоги Росії Україна була би плем'ям лайноїдів, а потім питають себе і інших членів цього зверинцю: "Чо ж браття українці нас так не люблять(9((" Господи, пече, Господи, як припікає. [http://sich.co/po/res/881.html]
| |
| * В России начали выпускать банкноты с пустыми клетками, чтобы люди сами могли вписывать в квадратики нужное количество нулей. В горницах и гостиных по вечерам собираются челядь и соседи, чтобы послушать рассказы Надежды Павловны о поездках в Турцию и Болгарию, когда еще было можно и было на что. Дети радостно переспрашивают пожилую женщину – правда ли, что турки тоже люди, и часто ли болгары кушают мандарины. Дети постарше – учащиеся церковно-приходской школы имени кавалера ордена Ленина Патриарха Кирилла всегда интересуются, часто ли бабе Наде разрешали кататься на монастырском БТРе и пострелять из автомата. Позже приходит ее муж, дед Петя, подгибает простреленную в боях на калифорнийском фронте ногу и рассказывает о героических подвигах Героя России Моторолы, чей прах был развеян с беспилотника над просторами Русской Гренландии. Дед нервничает, рвет на себе тельняшку из оранжево-черных полосок, кричит по-боевому – "русские не сдаются" и падает на пол, и бьется в падучей, истерично приговаривая – "бандеровцы, правый сектор". Дети уходят в соседнюю комнату, чтобы не пропустить 569-ю серию фильма "Владимир Путин. Молодые годы". Из подвала доносится ритмичный звук агрегата, который штампует патроны для фронта. Нонче Восточный фронт проходит по Уралу, Западный – под Наро-Фоминском. Ровно в 21:00 вся страна замирает – по батареям парового отопления и водопроводным трубам несется перестук, это начинается трансляция программы "Время" в аналоговом исполнении. Электричества на всех не хватает, часто – только для лампочки под зеленым плафоном на третьем этаже Кремля. Президент Шойгу Владимирович Собянин работает допоздна, часто – всю ночь, неустанно придумывая всякие каверзы для Запада. [http://ru.tsn.ua/analitika/voyna-kak-narkotik-408247.html]
| |
|
| |
| === Потяг Москва-Львів ===
| |
| '''Москва:''' <br />
| |
| - Внимание! Внимание! Поезд №40 Москва - Львов отправляется с девятого пути! Дорогие россияне! Берегите себя вдали от родины! А ви, клятi хохли, їдьте й не вертайтесь!!! Счастливого пути россияне!
| |
| <br />'''Брянск:''' <br />
| |
| - Внимание! Со второй платформы отправляется скорый поезд № 40 Москва - Львов! Россияне, одумайтесь пока не поздно! На территории Брянского вокзала работает гостиница, русским - одна ночь бесплатно!
| |
| <br />'''Хутор Михайловский:''' <br />
| |
| - Всех украинцев просим выйти из вагонов для таможенного досмотра! Руки на вагон! Лицом к составу! Ноги на ширине плеч! Декларация в зубах! Россияне, спокойной ночи.
| |
| <br />'''Конотоп:''' <br />
| |
| - Москалі! Речі з вікон! Гроші на стіл! Декларації в одне місце! Вітаємо українців на Батьківщині! Співвітчизники, списки того, що у вас відібрали на російській митниці - до начальника потягу! Зараз кацапи нам все відшкодують
| |
| <br />'''Київ:''' <br />
| |
| - Увага! Увага! Потяг № 40 Москва - Львів вирушає через дві хвилини. Прохання проводжаючим вийти з вагонів. Вагоны с русскими опаздывают на 8 часов. Щасливої дороги!
| |
| <br />'''Львів:''' <br />
| |
| - Увага! До третьої платформи прибув швидкий потяг № 40 Клята Московія - славетне місто Львів. Зустрічаючі, можете пройти до вагонів по містку. Москальський склад потягу на жаль, весь вийшов на 50-му кілометрі і зараз зі своїми клумаками насолоджується карпатськими краєвидами. Пасажири біля кас московського напрямку! Ви можете зачекати свого потягу на нарах у кімнаті поліції нашого вокзалу
| |
|
| |
| === Приклади ===
| |
| <gallery>
| |
| 424beffe5bdf1c.jpg|
| |
| 3L_Mz-5eJnI.jpg|
| |
| 7084449_n.jpg|Мирні москалі на мітингу
| |
| Gosdep_ukr4.jpg|Про злих українців
| |
| CbE3Mu.jpg|Картинка для розпалу срачу
| |
| </gallery>
| |
|
| |
| === Де б ви не були ===
| |
| [[Файл:Чорнобиль.jpg|461px|left|thumb|Слід від Чорнобиля проводить розстановку крапок.]]
| |
| І справді, де б ви не були, відразу зіткнетесь з одним москалем, гидкою брудною тварюкою, для якої єдина проблема на світі існує - де дiстати горiлку та хто "сосёт хуи".
| |
|
| |
| == Тролінґ москалів ==
| |
| Це дуже давня забава українського народу, котрою він займався, певно, ще до появи самих москалів. Сьогодні в силу купи політичних, соціальних, економічних та воєнних причин тролінг можна зустріти повсюдно: на бордах, в ЖЖ, на форумах, звичайно ж УРЖ.
| |
| Українські реалії починають процес вже з перших статей Конституції, від якої навіть найбільш високопоставлені професійні хохли-малороси та штатні москалі отримували солідний дупобіль. Цим праведним ділом займаються як українці так і всі кому не в ледащо: поляки, грузини (які на 2015 рік нам найбільші друзі), білоруси, та й власне москалі не проти познущатись один з одного, що не так вже й погано. Звісно жартики жартиками, але в кожному жарті, як відомо, є лише частка жарту, (спойлер: все інше - правда). Втім це не спиняє пропаґандистську машину самих москалів, яка подає середньостатистичного українця без меншовартості, як того, хто впродовж свого життя без перерви на їжу та сон займається тільки тим, що описано нижче. Що властиво, все якраз навпаки.
| |
|
| |
| === Історія ===
| |
|
| |
| Першими хто тролив прото-москалів були давньоруські (можливо варязькі за походженням) князі Аскольд і Дір, які згідно з літописом захопили Київ, чим завдали гузноболю новгородському князю Рюрику (власне теж варягу за походженням). В 13-15 століттях москалів товсто тролили монголо-татари. Вони любили набігати на князівські московські землі, і знищувати все що там є. Також любили викликати до себе якогось князька, а по дорозі висвятити його в іслям (хоча самі в той час були більше язичниками), частенько ваблячи до діла інших князів Московії. Та найбільшого розквіту тролінґ москалів досяг в кінці 18-19 століттях. Зокрема в творах українських письменників: Котляревського, Квітки-Основяненка, Шевченка.
| |
| Ми християне; храми, школи,
| |
| Усе добро, сам Бог у нас!
| |
| Нам тілько сакля очі коле:
| |
| Чого вона стоїть у вас,
| |
| Не нами дана; чом ми вам
| |
| Чурек же ваш та вам не кинем,
| |
| Як тій собаці! Чом ви нам
| |
| Платить за сонце не повинні!
| |
| Та й тілько ж то! Ми не погане,
| |
| Ми настоящі християне,
| |
| Ми малим ситі!.. А зате!
| |
| Якби ви з нами подружили,
| |
| Багато б дечому навчились!
| |
| У нас же й світа, як на те —
| |
| Одна Сибір неісходима,
| |
| А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
| |
| Од молдованина до фіна
| |
| На всіх язиках все мовчить,
| |
| Бо благоденствує!...
| |
|
| |
| Тарас Шевченко. Поема "Кавказ"
| |
|
| |
| === Наші дні ===
| |
|
| |
| TukFOASYsiE.jpg
| |
|
| |
| Основною базою тролінґу москалів є славетний, але підгнивший Учан. Правда поки що безосібних мало, і їхні спроби потролити москалоту залишаються непомітними. Однак деякі виправи все ж досягають своєї мети, як-от війна за Навінкі. Проте кращі часи тролінґу москалів ще попереду, і саме ти безосібний можеш це зробити. Тому не соромтесь браття, і тролімо їх де завгодно, коли завгодно, та скільки завгодно. І хай прибуде з вами Бобул.
| |
|
| |
| ==== Москалі-козойоби ====
| |
| {{Основна|Меми Учану}}
| |
|
| |
| === Ерогенні зони ===
| |
|
| |
| Москвини одна з тих націй, яка маючи усе для того, аби усі вдавились з розкоші їх життя, живе так, наче в них нема нічого. Тому щоб потролити москаля не треба навіть сильно напружуватися.
| |
| На більшість діє звичайний метод закидування гівном, коли пишуть просто неприємні оку москаля слова такі як "москаль", "малоукр" чи "кацап", чи малюють картинку, де хтось у когось смокче і відповідно розфарбовують дійових осіб у відповідні кольори. Потім не треба ж забувати про запозичене у москалів же "МОСКАЛЕБЛЯДІ СМОКТАНУЛИ У УКРАЇНОБОГІВ".
| |
| 1312791831351.png
| |
| 1312792254316.jpg
| |
| 1312806793305.jpg
| |
|
| |
| Та це не личить порядному безосібцю. Тому розглянемо більш просунуті способи. При натисканні на ці просто таки оргастичні точки, москаль досягне найвищої точки дупоболю.
| |
|
| |
| Арімія - найкращий період у житті будь-якого московита, у якому безпосередньо реалізується мазохістська підсвідомість кремляді. Для більшого ефекту можна кидати пікчі, як росіян принижують громадяни національних республік (якути, буряти, чеченці тощо). Національна гідність Московії, оскільки віддзеркалює все наповнення життя середньостатистичного московита. Суттєвих лулзів дають демотиватори "Служу России", ще й виконані москвинським діалектом.
| |
| Якщо серйозно, то часто не по собі, коли бачиш ті світлини нещасних призовників, не по собі стає. Та не секрет, гадаю, що подібна концепція служби ще за радянських часів перекинулась і на українську армію. Тож, знайте, це все і про нас теж.
| |
| 1312771332860.jpg
| |
| 1312772763252.jpg
| |
| 1312772824068.jpg
| |
|
| |
| Быдло і занепад - нагадати москалям, що на відміну від більшості інших держав, де потомственого бездарного безособового бидла, яке живе у лайні під девізом "Ашозробиш?" і не патякає зайвого, відсотків 40-70 (залежить від країни), то у Московії таких 97,9%. Сюди ж можна навантажити невимовне перевищення показників регіонів з москвинодіалектним населенням України над регіонами з україномовним населенням за криміналом, наркотичною залежністю та просто відповідно програванням, наприклад Донбасу за середнім рівнем життя і щастя людей.
| |
| Можна долучити зображень і відео школярів, які вже змалечку п'ють як дорослий європеєць, чи брудних бомжів посеред славетних місць Великої Росії. Сюди ж можна віднести навівший розголосу еротичний танок школярок в Оренбурзів та кліп в стилі ДП від групи Лисенята. Про низьку якість товарів на базарах і в магазинах і відсутність за цим належного контролю краще не згадувати, бо справедливим буде арґумент "у вас те ж саме". Побут ЗаМКАДдя є чудовою причиною дупоболю у його мешканців, а якщо ви нагадаєте це москвичу, то скоріше за все отримаєте задоволену трольську посмішку з повідомленням про фейл. А от з "заМКАДишями" працює, самі ж рідні з плоті і крові москвичі кажуть про них "понаехали...", не дарма існує приказка "Московія - це місто"
| |
| Не зайвим буде згадати загальну убогість москальської ментальності, ставлення влади до середньостатистичного москаля, неповагу до тих самих ветеранів, або про померлих людей, які дві доби лежать посеред вулиці.
| |
| 1312769881758.jpg
| |
| 1320188710098.jpg
| |
| 1313489049449.jpg
| |
|
| |
| Політика - скажіть кілька слів про політику, як Президента обирають на строк по 6 років із пари курдуплів, кожен з яких балатується на президентське крісло через раз, яке ставлення у самій Московії до нац. меншин, що не визнають зверхність москвинів, хто насправді керує ними тощо. Найголовніше ж згадати про те, що при цьому усьому влада ще й чхає на них, як на мух, які дохнуть від випивки швидше ніж народжуються.
| |
| Для москалів властиве шанобливе ставлення до будь-якої влади, тому образи в бік їх керівництва сприймаються, як особисті. Можна нагадати про "успіхи" та "багатокроківочки" від їх керівництва на міжнародній арені.
| |
| « У мене над бачком висить Путін з ручним карликом на руках, слідкують. »
| |
| — Ясон
| |
| 1317672384042.jpg
| |
| 1316070834678.jpg
| |
| Demotivators.org.ua-213191-3.jpg
| |
|
| |
| Етнічний тролінґ забезпечується переважно твердженням про те, що москалі є нащадками ніяк не русів-українців, а фіно-угорських племен підкореного нашими предками північного сходу. І от саме з рабів спочатку норманів, після Русі, а потім Золотої Орди і вийшли ті нещастя, убогість і недолугість, які ми маємо.
| |
| Московити державність.jpg
| |
| 1317597285603.png
| |
| 1269350218173.png
| |
|
| |
| Натискаючи на історичну точку, будьте готові отримати найбільшу, ні з чим іншим не порівнювану кількість дупоболю москаля. З приводу цього ж питання найбільш часті москалесрачі. І це не спроста, - різноманіття тем і багатство банальних усім відомих арґументів обох сторін і точок їх стику чекають на вас. Якщо ви вирішили скористатися цією темою, ви не станете винятком і навряд вигадаєте щось нове. Серед основних підтем можна виділити такі:
| |
| СРСР дві році ІІ світової війни воював на боці Нацистської Німеччини.
| |
| Натиснути на основний вклад допомоги союзників у перемогу над Німеччиною.
| |
| Москалі завжди відстають у своєму розвитку від центрів світової ініціативи, при тому, що мають достатньо ресурсів та території, аби стати найліпшими в усьому. Показати, що Московія-АЗС, при всьому цьому, через неефективний менеджмент і безглузду міжнародну політику втрачає мільярди доларів прибутків, скорочує соціальні програми і втрачає гроші на нікому не потрібні прожекти.
| |
| Пристрасть як у виробництві, так і у війнах до надавання переваги кількісним факторам над якісними. Літаки, які не злітають, ракети, які падають, танки, які ламаються на репетиції параду - саме той приклад. Як родзинку, покласти згори гімн московії у виконанні єгипетського оркестру.
| |
| Русь - українська держава. Московське князівство було започатковане лише у 1240-их, та анініяк не у 882 р., як то вказують дату заснування Россії москалі.
| |
| До приходу на українські землі москалів, у нас був найвищий рівень життя в Європі. Не було лайки (практично), не було крадіжок, процвітала любов до праці, а не надія на те, що "прийдуть і все зроблять", мізерною була схильність до пияцтва.
| |
| Тема, яка особливо діє на свідків СРСР - сказати, наприклад, що СРСР був проґавлений у зв'язку з невимовним убозтвом його населення (тобто самих свідків), що власне правда. А так як свідків наразі більшість, а ще більше дітей, які наслухалися від своїх батьків про чудовість пустих полиць і добровільних демонстрацій, то діє часто безвідмовно і майже на всіх, навіть тих, хто ніколи особливо й не любив СРСР.
| |
| Фінська війна.
| |
| Російсько-японська війна.
| |
| Назва "Россія" - запозичена з грецької, означає "Русь". До його запозичення Петром І і називання цим держави, вона називалась не інакше ніж Московське Царство чи просто Московія.
| |
| Шукайте ще, їх дуже багато.
| |
| 1316641555336.jpg
| |
| 5n01-030.jpg
| |
| Мугуліон.jpg
| |
|
| |
| Тролінґ на мовну тему передбачає викривання міжнародної брехні про те, що т. з. "російська мова" є окремою від української. Насправді, за сутністю історичного розвитку, вона є не інакше, ніж діалектом української мови, принаймні тролінґом на цю тему така позиція передбачається. Основними моментами є, звичайно, подібність більшості слів (а значна частина неподібних є болгарськими запозиченями пізнього середньовіччя чи запозиченнями з якихось інших мов), а враховуючи, що наддніпрянський діалект української мови виник першим, аніж москвинський, то робимо відповідні висновки. Також можна додати, що у сучасному діалекті дуже різняться фонетика і морфологія, завдяки чому мало хто зможе з першого разу прочитати його фонетичний запис, а слова все більше викривлюються. Наприклад, Катерина ІІ за поширеним твердженням писала "истчо", замість "ещё", тобто робила 5 помилок у слові з трьох літер.
| |
| 1312889392426.jpg
| |
| 1312873909972.jpg
| |
| X 44708a81.jpg
| |
|
| |
| Болісним мозолем для москалів є їхня релігія - Московський Патріархат православної церкви. Взагалі, кажуть про те, що москвинська держава тримається на трьох стовпах: культ великої перемоги, москальський мат та культ православного ядра. Тому для будь-якого набожного москаля буде просто чудово влаштувати показ нового майна Гундяєва, яке коштує зазвичай набагато дорожче за майно середнього москаля і не в рублях. Також гарним джерело іскор з дупи стає откровення щодо масштабів іякісних характеристик "христозу головного мозку" у москалів.
| |
| Hhh 1.jpg
| |
| Pravmath.jpg
| |
| 1312771249619.jpg
| |
| Права росіян закордоном - показати москалям "пташині" права вихідців із московії в країнах СНД та Заходу. Дуже болісна тема про стан прав населення в Казахстані, Таджикістані, країнах Прибалтики. Навести яскраві приклади бидлуватого поводження росіян закордоном і ставлення до цього місцевих органів влади та поліції.
| |
| Територіальний - нагадати москалям про віддачу земель навколишнім країнам (Казахстану і Норвегії). Надіслати статистику заселення китайцями Сибіру і пікчі а-ля "стихійна самооборона Далекого Сходу" із китайськими військовими, що натякають на територіальні претензії Китаю. Також можна натролювати москалів історичними приводами для належності москвинських земель до України за етнічною ознакою (Малиновий та Зелений Клин).
| |
| X 0127a8a1.jpg
| |
|
| |
| А ця картинка вже нічого не має з реальністю(
| |
| 1317672543137.jpg
| |
| CbE3Mu.jpg
| |
|
| |
| Музичний - уся москальська музика - від Глінки, а він лях; істинно москальські музичні витівки - це від "в рояль насрать" до "Камарікі" на балалайці по-п'яні
| |
| що плавно переходить в НКВДшний: коли москаль каже, що голодомор був не лише в Україні, і що його зробив Сталін для усього Совка, а не лише до України, а москальський "простий народ" до цого ніц не має - самі голодували - м'якенько нагадати національний склад Політбюро ЦК ВКП/б/, а також силових структур ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД; після чого можна попросити порівняти; кого було більше - бандерівців на території РАссєї, чи все-таки простих непричетних москалів "із народа" у формі НКВС, які хлоркою засипали м'ясні туші і вигрібали останнє картопляне лушпиння в українській хаті? А за те, що люди, що з голоду починали втрачати людську подобу, і "дєвку сьели" - виводили в ярок за село, і просто так, по-народному, па-русскі лупили з нагана в потилицю
| |
| Надрово-Ресурсний: сказати що Росія - сировинний придаток Європи (й України також).
| |
| Тупо написати на хАхляцкАм язьікє пост на любом руССкАязьічнАм форумє
| |
|
| |
| Також приклади затролених кацапів можна зустріти на Учані. Це російськомовні (або й україномовні: ґуґл-перекладачем і мавпа може користуватися) треди, у яких якийсь москалик пише що ми лохи, салоїди, свині тощо. Не варто звертати уваги на таку примітивну спробу "потролити", - москалі просто дивуються, що ми щось можемо робити самі.
| |
|
| |
| == Додаткові посилання ==
| |
| * [[Москальська ментальність]]
| |
| <gallery>
| |
| Pult_rus.jpg|
| |
| 9f670220f9b168.jpg|Православіє і котики | | 9f670220f9b168.jpg|Православіє і котики |
| Pamdru.jpg|Сучасний пам'ятник дружби України з Росією
| |
| CYTsZnHWAAAycxI.png|
| |
| Москалі присутність.jpg|
| |
| 69694чсмичи54.jpg|
| |
| 6арапрпар969454.jpg|
| |
| 6ншл96пролпрлпр9454.jpg|
| |
| Какли.jpg|
| |
| Сало с новостями.jpg|
| |
| 69694лодолд54.jpg|
| |
| 6аоа69аоап454.jpg|
| |
| 69апр69ао54.jpg|[http://archive.needful.ru/search?q=сосут+хуи Завжди актуальна інформація]
| |
| 6ар969а4ар54.jpg|
| |
| 1317493690929.jpg|
| |
| 587887.jpg|
| |
| 127_n.jpg|Логіка? Не бачив.
| |
| Skrin vat.jpg
| |
| </gallery>
| |
|
| |
| Або просто зображають національний символ де б не були:
| |
|
| |
| <gallery>
| |
| Demotivators.org.ua-171571-3.jpg|
| |
| Demotivators.org.ua-171044-3.jpg|
| |
| Xyu vityazi.jpg|
| |
| 001zf91c.jpg|
| |
| 42054136.jpg| | | 42054136.jpg| |
| 14073383652013.jpg|Еротичні фантазії москаля | | 14073383652013.jpg|Еротичні фантазії москаля |
| 090e2d2b79b10e7a258095c4880f0b37.JPG|
| |
| 08173a0ee62ab45c713dcfe466c057b2.jpg|Ну, це вже пригоди національної гідності поза реальним
| |
| </gallery> | | </gallery> |
|
| |
|
| == Список == | | == Див. також == |
| {{Основна|Список москалів укрмережі}}
| | * [[Московія]] |
| | | * [[Москалесрач]] |
| Список, куди можна додавати агресивних мосКАЛів, які можуть генерувати тонни їжі.
| | * [[Тролінґ москалів]] |
| | * [[Русскій мір]] |
| | * [[Луганда і Донбабве]] |
|
| |
|
| == Примітки == | | == Примітки == |
| {{reflist}} | | {{reflist}} |
|
| |
|
| | == Посилання == |
| | * [https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C Архівна версія статті] |
| | * [http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_UkradeneImia_2001/e_dzherela_UkradeneImia_2001.pdf Євген Наконечний. Украдене ім'я. ст 88] |
| {{Москалі}} | | {{Москалі}} |
| {{Україна}} | | {{Україна}} |
| | {{Соціотип}} |
|
| |
|
| [[Категорія:МосКАЛі]] | | [[Категорія:Москалі]] |
| [[Категорія:Людство]]
| |
| [[Категорія:Типи людей]]
| |
| [[Категорія:Україна]] | | [[Категорія:Україна]] |
| [[Категорія:Українство]] | | [[Категорія:Українство]] |
Митець про кацапів.
